Справжніми богатирськими іграми на Черкащині вшанували пам'ять українського силача Василя Дзюби. Цьогоріч виповнюється 114-ть років із дня народження цього легендарного спортсмена. 

Пам'ять жива – це в черговий раз довели спортсмени Черкащини. До річниці від дня народження легендарного українського богатиря Василя Дзюби в Монастерищі пройшли чергові масштабні змагання. Поборотися за головний трофей змагань зібралося близько півсотні богатирів не лише із міста, але й із різних сіл району.

«Його зріст сягав 2 метрів 31 сантиметра, важив юний велетень 195 кілограмів»

Нагадаємо, цьогоріч виповнюється 114-ть років із дня народження легендарного богатиря Василя Дзюби. Силача з невеликого українського села на Черкащині вважали найсильнішою людиною в світі та називали першим українським богатирем 20-30 -х років.

Народився легендарний спортсмен у1899 року в сім’ї хлібороба у селі Тарнава, у родині селянина Миколи Дзюби, де вже підростало четверо дітей. Родина Дзюбів не виділялася ні зростом, ані силою. До 17 років Василь Дзюба був навіть нижчим за своїх однолітків. Коли ж йому виповнилося 17 років, почав швидко рости. Вже за рік зріст сягав 2 метрів 31 сантиметра. Важив юний велетень 195 кілограмів.

Земляки переповідають історії та цілі легенди про надприродну силу свого земляка. На помості його ніхто не міг побороти. За словами односельчан, він долонею забивав цвяхи довжиною 15-ть сантиметрів у дубову дошку, а витягував їх руками чи зубами. Одним з найефектніших вважався номер, коли Василю Дзюбі на груди клали ковадло і два молотобойці били по ньому великими молотами.

«Батько був кремезним, носив обручку, яка налазила одразу на три пальці звичайної людини. Одяг для нього шили на замовлення, взуття виготовляли за спеціальними колодками», – розповідає Микола Васильович, 83-річний син Василя Дзюби.

Одного разу проїжджав селами Григорій Котовський. На тарнавському полі побачив незвичайну картину: двоє чоловіків орють ниву. Один запряжений у плуга.  Котовський здивувався могутності хлопця, запропонував уступити до Червоної Армії в Умань. На той час там уже діяла рада фізичної культури. Дзюба став червоноармійцем місцевої команди, увесь вільний час віддавав спорту. Юному Василю Дзюбі було встановлено спеціальне продовольче забезпечення. Його сніданок складався з тридцяти яєць і буханки хліба.

Поїхавши одного разу до Києва в службових справах, Василь вирішив піти до цирку. На афіші велетень побачив відомого французького борця, який пробудив у хлопцеві неабияку цікавість. Проте юний Дзюба не знав, що вже за декілька хвилин стане зіркою циркової арени та затьмарить собою легендарного борця. Василь ризикнув вийти на арену та поборотися із видатним спортсменом. Перемога була на стороні велетня із Черкащини. Після вистави Василеві одразу запропонували стати цирковим борцем. Протягом наступних 15-ти років Василь Дзюба подорожував містами України та Росії разом із цирком.

«Силач лягав на поміст, на нього клали дошки, по яких проїжджалапівторатонна вантажівка»

Український велетень мав гарну грошову винагороду за виступи. Проте жити «на широку ногу», як то робили його колеги, він не любив. Частину зарплатні він регулярно передавав у фонд допомоги голодуючих та ліквідацію неписьменності в Україні. Також давав низку благодійних виступів у рідному краї. Проте цирковою роботою Василь Дзюба не обмежився. У 1937 році спробував себе у кіно, зігравши роль пірата у фільмі «Острів скарбів».

Одним із ключових виступів Василя Дзюби у цирку – номер із молотом. Велетню клали на груди кам’яну брилу, а двоє молотобійців гупали по ньому важенними молотами. Проте одного разу циркачі схибили і важезні молоти щосили вдарили Василя Дзюбу по ребрам. Оговтатися після такої травми велетень так і не зміг. Повернувся на Батьківщину та влаштувався сторожем до сільського радгоспу. Роки війни Василь Дзюба пережив із гідно піднятою головою. Проте до Дня Перемоги так і не дожив. У березні 45-го легендарного силача та борця Василя Дзюби не стало.

Богатирські ігри пам’яті Василя Дзюби

Проходили богатирські ігри пам’яті Василя Дзюби в приміщенні Монастирищенського спортивного комплексу ДЮСШ.Богатирі черкащини визначали кращих та найсильніших у різних видах спорту, серед них: гирьовий спорт, армспорт, народний жим. Спортивне протистояння тривало протягом дня та подарувало багато позитивних емоцій як змагальникам, так і глядачам.

У підсумку місця на п’єдесталі першості розділися наступним чином: перше місце посів Дмитро Діденко, друге місце – Ігор Валетнюк, а третю сходинку зайняв Віталій Будзя. Призери змагань отримали почесні грамоти та цінні подарунки.