Тренер і капітан черкаської "Енергії" розповіла про проблеми, через які команда не має змоги розвиватися і вимушена виживати.

- Вікторіє, яка нині ситуація з жіночим футзалом на Черкащині?

- Жіночий футбол на Черкащині зародився ще з 80-х років. Із тих пір у нас є постійно граючі команди. Наша черкаська – «Енергія» і декілька з області. Більш детально розкажу про черкаську «Енергію». Зараз на рахунку команди є досить вагомі перемоги. Ми стали фіналістками Кубку України та неодноразово перемагали на чемпіонатах України. У нас діє відділення ДЮСШ «Дніпро-80» жіночого футзалу – там тренуються молодші дівчатка. Старша команда «Енергія» складається із 8 осіб, а молодша налічує близько 20 осіб, проте зараз кількість любительок футболу збільшується і тренуватися прагнуть близько 60 молодих дівчат.

Ситуацію з жіночим футзалом на Черкащині позитивно ілюструють наші здобутки, а саме: у 2016 році старший склад, тобто команда «Енергія», вийшла у фінал Чемпіонату України. Приймали його, доречі, у Черкасах. До нас приїхали 6 найкращих команд з України. Організовували в Черкасах таке вперше і показали дуже непоганий рівень футболу. Вибороли 4 місце. Щодо молодшої нашої жіночої команди, то дівчатка віком від 13 до 15 років вже стали чемпіонами України з футзалу. Вони обіграли на змаганнях 15 команд. Нам ставили тоді по дві гри на день, проте наші дівчатка все одно виявилися найсильнішими.

Негативною є ситуація з відсутністю постійного фінансування, що означає не тільки відсутність належних умов для тренувань та розвитку, а й відсутність зарплатні тренерам, не кажучи про зарплатню чи гонорари для футболісток. У цьому сезоні нам все ж допомагали. Хочу подякувати Гончарову Юрію Андрійовичу за допомогу і співпрацю та почесному президенту нашого клубу Артуру Савіну, за нову форму і м’ячі. Також дякую всім іншим хто допомагав. Допомога все ж є, проте нам потрібна підтримка під час підготовки до ігор, а не просто на виїзд на турнір.

- Які основні проблеми розвитку жіночого футзалу у Черкасах?

- Основною проблемою, звичайно ж, є фінансування. Раніше у нас був постійний спонсор, який допомагав, проте, нажаль, виникла прикра ситуація, через яку ми його втратили (без коментарів). Зараз ми розуміємо, що все може розсипатись. Оскільки пошуки спонсора поки що не закінчуються успіхом. Я займаюся більше 15 років футболом, потрапляла у збірну України. Для мене футбол – це життя і без нього я себе не уявляю. Так само без футболу не можуть і дівчатка з команди «Енергія». Ми показуємо достойний рівень. Наша команда посідає 4 місце у всеукраїнському рейтингу з футзалу. Із цього можна зробити висновок, що ми показуємо гідний результат. І через те, що ми не маємо коштів, все може розсипатись. Зараз налаштовані на те, що будемо зберігати нашу команду власними силами, доки зможемо. Коштів не виділяють, ніхто не спонсорує і треба думати де взяти кошти на те, щоб провести банальне тренування. Вартість оренди зали в СК "Сокіл" або ж в ПС "Будівельник" зовсім не мала. Всі учасники команди тренуються і виступають на громадських засадах, нажаль їм ніхто нічого не платить, хоча, ще раз наголошу, що наш рівень достойний. Найбільша проблема - відсутність системної підтримки.

- Як вирішуєте проблему із фінансуванням?

- Ми маємо постійно ходити і шукати хто може надати кошти. Нам не потрібно ні зарплатні, ні премії, єдине, що треба – це звичайний спортивний зал. У якому б ми могли нормально тренуватися і готуватися до турнірів. Жоден спортсмен не може, і я не можу, дати 100% гарантію, проте, якщо б у нас було де тренуватися, я впевнена, що ми б могли показувати ще кращий результат. Коли є нормальний тренувальний процес то орієнтуєшся тільки на перемогу, а у нас - виживання. Зараз тренуємося у гімнастичному залі в інституті фізичної культури і ці умови, м’яко кажучи, не зовсім те, що треба. Треба банальні речі: зал, м’ячі і фінансування якоїсь поїздки на турнір. Це все. Але чомусь у всіх закриті очі.

- Що буде з командою, якщо ситуація не зміниться на краще?

- Дуже переживаю за збереження саме дорослої команди з футзалу у наступному році. Оскільки у всіх своє доросле життя і люди відриваються від сімї, від роботи, щоб пограти, а, натомість, не мають постійної зали для тренувань. Для нас починається новий сезон. Тримати команду три роки на громадських засадах – це важко, тому зараз активно шукаємо спонсорів і будь-якої підтримки. Є думки про те, що інші українські клуби так і чекають, щоб у Черкасах не було команди, щоб позабирати достойних гравців у свої команди. І це вагома проблема, оскільки наші молодші, неодмінно потребують зросту. А його тут по-суті не дають можливості створити. Тому можна припустити, що якщо ситуація не зміниться, то наші таланти будуть грати за Київські клуби. Там де є належні умови і повне фінансування. Так і сталося із талановитою спортсменкою, претенденткою у збірну України із Тального - Оксаною Холод. Вона тепер грає не за Черкащину. Головне для мене саме маленькі дівчата, які на чемпіонаті України обіграли 15 команд і стали чемпіонками. Для них розвиток і перспектива потрібна понад усе. Оскільки вони можуть у майбутньому стати учасницями збірної України з футзалу. А цієї перспективи тут немає і куди вони підуть далі? В інші міста або навіть за кордон. Цього чомусь ніхто не розуміє.

- Якби було фінансування, які були б ваші дії?

- Потрапили б у вищу лігу. Тому що ми у цьому році отримали таке право, а, оскільки не маємо коштів, ми не можемо собі це дозволити. Вища ліга - це кожного тижня поїздки, які також немає чим сплатити. Нам доводиться грати у першій лізі, тому що це дешевше. Для того щоб грати у вищій лізі нам вистачило б 120 тисяч гривень на цілий рік. Наступний крок – запросила б якісних гравців, які потребують розвитку. А саме: нападника і воротаря. Це значно б підсилило наш склад. Третій крок – я б створила повноцінний клуб, де б було багато гравців із Черкащини. Ми мали б змогу всебічно розвивати і готувати саме наших спортсменів, а не, як інші клуби, скуповувати-збирати гравців із інших областей.

- Які перспективи розвитку жіночого футзалу на Черкащині?

- Перспективи у нас великі. Ми з такими "умовами" показуємо хороший результат, а з достатнім фінансуванням, могли б показувати ще кращий. Конкуренція для нас посильна, тому я бачу хорошу перспективу. Якщо звичайно буде постійна фінансова підтримка, а не ходити і просити. Ми зможемо складати хорошу конкуренцію на всеукраїнському рівні. Вагомим є порівняння з чоловічим футболом. Так от, якщо порівнювати жіночий футбол із чоловічим, то статистика показує, що жіночий на вищому рівні ніж чоловічий. Така сама річ і з кошторисом. Сума у 120 тис грн – вистачило б на фінансування жіночої команди з футзалу на рік! А якщо порівнювати з кошторисом, наприклад, ФК «Черкаський Дніпро», то невідомо чи вистачить її на місяць.

Обійшла досить багато кабінетів і органів влади і бізнесу, проте чомусь не хочуть підтримувати команду, яка займає 4 місце у всеукраїнському рейтингу із футзалу. Також знаю про програми фінансування спорту з бюджету, проте там чомусь знайшла тільки БК «Черкаські мавпи» і ФК «Черкаський Дніпро». Мабуть їм більше потрібні кошти, аніж нам. Розумію, що ці два представника спорту загальновідомі черкаські бренди. Але постає питання: Чому б не зробити ще й третій бренд Черкас – жіночий футзал?