Екс-голова Федерації футболу міста Черкаси в інтерв’ю нашому сайту розповів чим він займався до нещодавної зміни керівництва.
Взимку 2015 року у Юрія Андрійовича завершилася каденція в міській Федерації футболу, проте обрали нового голову лише три тижні тому. Наскільки дієвою була постать Гончарова у черкаському футболі і чим він займався три роки на обійманій посаді?
- Юрію Андрійовичу, як ви прийшли у Федерацію футболу міста Черкаси?
- Навесні 2013 року мені надійшла пропозиція від тодішнього голови Федерації футболу міста, Володимира Ковальова, замінити його на цій посаді. Йому було важко впоратися зі своїми обов’язками і я зі своєю командою довго думав над цією пропозицією, оскільки ми вже займалися розвитком футзалу і пляжного футболу. Наші погляди на роботу розділяло керівництво «згори», тому ми погодилися очолити федерацію.
- У якому стані вона тоді була?
- Оцінку я давати не буду, скажу лише, що тоді під егідою ФФЧ проходив лише Чемпіонат, Кубок і Суперкубок міста з футболу серед дорослих, на фініші яких залишалося 5(!) команд. У трьохсот тисячному місті.
- У пресі закидали, що Юрій Гончаров - «Керівник, який розвалив футбол у Черкасах». Як ви його «розвалили»?
- Стаття вийшла на ресурсі, який я поважаю. Інше питання в її авторі. Це є повністю замовний матеріал, написаний людиною, яка ніяк не причетна до спортивної когорти Черкас, а тим паче, футбольної, та не хай це буде на його совісті.
А поділитися секретом, як «розвалити» футбол у місті, я можу. Почну з того, що розвалювати не було що. Все що проводилося до нас - це були змагання для «галочки». До таких формальних змагань можу зарахувати Чемпіонат області з футзалу. Щойно ми взялися за нього, він став одним із найкращих в Україні! За 4.5 роки нами проведено 95 (не більше, не менше) турнірів на території міста й області. Зокрема, фінальна частина чемпіонату і Кубку України з футзалу в Екстра-лізі, Фінал чемпіонату України з футзалу серед жінок у Першій лізі. Сюди ще додаємо купу чемпіонатів області й міста з міні-футболу серед дорослих і ветеранів.
Ми вперше впровадили повноцінний юнацький чемпіонат міста, організували низку юнацьких турнірів Всеукраїнського та Міжнародного масштабів: Кубок Ковпака, Кубок Австралії, Турнір пам’яті Подолянчука, у яких взяло участь за три роки проведення близько сотні команд. Також привели в належний стан чемпіонат Черкас із футболу серед дорослих (минулого року в ньому брали участь 10 команд і все вирішувалося в останньому турі).
Також ми підняли рівень пляжного футболу в місті та області, у якому щорічно проводили Чемпіонат, Кубок і Суперкубок області за участі десятків команд.
Цікавий факт: багато команд створювалися «під футзал», але за нашого сприяння і розвитку великого футболу, вони розвивалися і включалися у боротьбу вже на зелених полях.
Звісно, на це все ніхто не виділяв бюджетних коштів. Усі ці турніри, чемпіонати і Кубки проходили виключно за допомоги багатьох спонсорів і меценатів. Їм я хочу окремо подякувати, це: міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, Світлана Бондар, Олександр Ковпак, Олексій Мамалига, Ігор Число, Андрій Полтавець, Микола Безгуба, Станіслав Лукирич, Сергій Макаренко, Богдан Колядко, Армен Акопян, Володимир Будило, Олександр Радуцький, Артур Савін, Нарек Казарян, Серігй Тищенко та інші. Також допомогло керівництво заводів «Фотоприлад» та «Азот», Інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, гіпермаркет «Епіцентр», «Черкасигаз», управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської міської ради та інші.
- 100 турнірів. Тисячі учасників. Хто цим займався?
- Це люди, які безпосередньо працювали над створенням, розвитком і популяризації великого, пляжного і міні-футболу в місті й області. Я їх просто перерахую: Сергій Підлісний, Андрій Фощій, Роман Халявка, Сергій Усаковський, Ерік Асцатуров, В’ячеслав Лопушанський, Максим Гаптар, Андрій Вєков, Вікторія Хамаза, Вікторія Супрунович, Богдан Розсоха, Микола Зубко, Віталій Старенченко, Леонід Ласкавий, Віктор Мітасов, Олександр Бойко, Віктор Рябуха, Олександр Олененко, Олексій Ільченко, Василь Каюк, Тарас Коломієць, Юрій Рогатий, Володимир Теліженко, Ігор Кобилочний, Володимир Грошев, Євгеній Головнич, Ігор Джулінський та інші.
- Ви сказали про популяризацію спорту в місті й області. Яким чином вона проводиться?
- Ми створили інтернет-портал «Черкаський спорт», на якому ви зараз читаєте це інтерв’ю. Це спортивний портал №1 в області. Його аудиторія - 20 тисяч осіб. За 4.5 роки на ньому опубліковано вже 10 000 матеріалів не тільки про футбол, а й інші види спорту. Усі вищеперераховані турніри я з неба не взяв. Вони задокументовані на сайті і будь-хто має доступ до них. Тобто, окрім нашої роботи, спрямованої на розвиток футболу, ми його популяризуємо. І, повторюсь, не тільки футболу, а й усіх видів спорту Черкащини.
- Чому, зробивши такий обсяг роботи, ви пішли з федерації?
- Коли настав час чергової конференції, я зустрівся з Олександром Григор’євим, представником Федерації футболу Черкаської області. У розмові з ним я наголосив на різних підходах і поглядах у роботі обласної федерації і нашої, і, попередньо порадившись із командою, сказав, що, за наявності у них кандидатури на цю посаду, я спокійно звільню місце голови федерації футболу м. Черкаси.
- Як реагуєте на нове керівництво ФФЧ?
- Нормально реагую. Ми готові допомагати, адже нам все одно хто очолює ФФЧ. Для нас важливий розвиток і ми із задоволенням будемо співпрацювати з новими людьми, якщо у цьому буде потреба. А керувати Федерацією міста у нас бажання немає, адже наша робота сприймалася «в штики» обласною Федерацією.
- Чого не зробили і вбачаєте у цьому недолік своєї роботи?
- Не змогли зробити футбольні поля. Хоча боролися за стадіон «Темп» на вул. Можайського для передачі його ДЮСШ «Дніпро-80» і намагалися через програму «Громадський бюджет» виділити кошти на штучне поле замість «резинки» на Центральному стадіоні. До речі керівництво стадіону не йшло на співпрацю пов’язану з проведенням дитячо-юнацьких заходів та матчів всеукраїнського характеру, хоча це обличчя нашого міста. Тож, обмежена інфраструктура в місті не дала зробити ще більше кроків уперед, бо як і куди рухатися ми знали.
|