Денис Товстий: «Завжди хотів навчитися махати ногами так, як це робить Джекі Чан»
Написав Вікторія Хамаза   
Субота, 05 січня 2013, 12:06

tovstuu_999_m2

Людина отримує те, чого дійсно хоче – це життєве кредо молодого але амбітного хлопця Дениса Товстого. У свої 22 роки Денис – віце-президент Черкаської обласної федерації тхеквондо, майстер спорту та срібний призер Кубка України-2010 з цих бойових мистецтв. А tovstuu_999_76f0f2951f72a1304c842ba1a41a3de8торік у чоловічому конкурсі краси ще й здобув титул  «Містер Стиль України». Та найбільшим своїм досягненням Денис вважає популяризацію тхеквондо у Черкасах та області.

 

Денисові досягнення:

Віце-президент обласної Федерації Тхеквондо ITF, президент Смілянскої районно-міської Федерації Олімпійського Тхеквондо ВТФ, майстер спорту України, Чемпіон України з тхеквондо 2010 року, срібний призер Кубка України-2010, чемпіон обласного турніру змішаних єдиноборств, багаторазровий чемпіон і призер турнірів з Тхеквондо і карате, Містер Стиль України-2011 (увійшов до десятки найкрасивіших і найталановитіших чоловіків України-2011), пише «Молодь Черкащини».

 

Про спорт. Завжди хотів навчитися махати ногами так, як це робить мій улюблений актор Джекі Чан. Сам я з Єрок Катеринопільського району, там навчатися бойовим мистецтвам було ніде, лише коли переїхали з батьками до Черкас, пішов у гурток тхеквондо, хоча достеменно ще не розумів, що то за бої. На перших заняттях навіть ногу нормально підняти не вдавалося. Але я не здавався, й ось уже дев’ять років займаюся тхеквондо. Це універсальний вид бойових мистецтв, оволодівши яким можна випробувати себе ще й у кікбоксингу чи карате.

tovstuu_999_227827d216d657b7d38ffd0aeabd41d8*На тренування разом зі мною ходив і батько. У групі він був найстаршим. З роками тренування не покинув, а навпаки, посилив. Тому можна сказати, що завдяки мені батько також пішов у спорт, хоч уже і в зрілому віці.

*На перших заняттях мені добряче діставалося. Досвідченіші суперники намагалися щосили лупцювати, але у мене постійно виходило ухилятися, бо маю хорошу реакцію. Тож я щасливчик, адже серйозних травм, окрім перелому пальця на нозі та гематоми, не отримував.

*Організовую гуртки з тхеквондо в селах. Згадую своє дитинство у селі, коли хотів займатися спортом, а ніяких секцій не було. Тож хочу виправити таку несправедливість. Перший сільський гурток з тхеквондо відкрив у Білозір’ї Черкаського району, потім – у Хацьках, Степанках та Дубіївці. Радію, що діти та їхні батьки дуже задоволені. Тепер організовую гурток у Руській Поляні.

*У тхеквондо, як не дивно, добре проявляють себе дівчата. Й це стосується не тільки Черкас, а й загалом України. Наприклад, жіноча збірна країни з року в рік виборює призові місця. У моїх групах займалося тільки три дівчинки, але у своїх вагових категоріях вони вже стали чемпіонками області. Загалом тхеквондо можуть починати займатися всі без винятку діти, але не раніше  ніж їм виповниться 6 років.

*У Черкасах тхеквондо прописалося ось вже як 12 років. Розвивати його почав мій тренер, а сьогодні цю естафету і я підхопив. Маю третій рік тренерської кар’єри й ставлю собі за мету поширити тхеквондо по всій області. Хобі переросло в роботу.

*Наступний чемпіонат України стане для мене вирішальним.  Або я переможу і поїду на чемпіонат Європи, або взагалі припиню професійну діяльність та займатимусь виключно тренерством. Річ у тому, що для участі в таких чемпіонатах необхідно тренуватися з суперниками таких самих параметрів, як і я. А в Черкасах таких немає, тому доводиться мені тренуватися наодинці.

*На моїх заняттях вихованці демонструють свої шкільні щоденники. За оцінки нижчі семи балів штрафую додатковими фізичними навантаженнями. Батьки за таку дисципліну вдячні, бо деякі діти навіть їх так не слухаються, як мене. Але я не тиран, бо вважаю, що повинен бути другом для своїх вихованців, інакше вони не будуть відкритими й щирими.tovstuu_999_1d1257e1342749a4008ce48dd634277b

*Без тхеквондо не мислю свого життя. Не уявляю, як би я без цього жив. Що може бути кращим за те, коли із задоволенням тренуєш дітей, а тобі за це ще й платять!

tovstuu_999_f0372a4789a5a8272956bf3c8ee91c2e* Без ранкової пробіжки, турніків та обливання холодною водою не уявляв свого життя. Хоча зараз трохи «збавив» оберти.

*Маю титул «Містер Стиль України-2011». Брати участь у таких конкурсах нелегко, на сцені доводиться постійно себе контролювати: правильно йти, посміхатися. Враховуються параметри: ріст, ширина плечей, гарний торс, а також таланти. Я, звичайно, продемонстрував тхеквондо. Оцінювали конкурс журі у складі жінок. Я запитував у них, чому цю номінацію віддали мені. Запевнили, що до всього в мене хороший смак у підборі одягу. 

* Після цього конкурсу на мене звалився шквал жіночої уваги, я отримував аж надто відверті та пікантні пропозиції. Коли ж відмовляв, то ображені назло поширювали чутки, нібито я заплатив за свій титул 10 тисяч гривень. Аж смішно було таке чути.

* Намагаюся організувати конкурс «Містер Черкас». Тепер уже я буду серед суддів. Переможець нашого конкурсу поїде на  етап «Містер України».

* Не раз чув, що я завидний жених. Само собою, я об’єктивно непоганий хлопець: займаюся спортом, тримаю себе у формі. Думаю, що кожен чоловік зобов’язаний робити так само. Поруч з собою хочу бачити таку ж активну дівчину.

* У вільний час підпрацьовую Дідом Морозом. Нещодавно було свято у великому магазині. Туди прийшла одна моя вихованка з тхеквондо. Я, як Дід Мороз, розпитував у діток, що вони хочуть у подарунок, і оминути цю дівчину ніяк не міг. Я дуже хвилювався, щоб під бородою та вусами вона не впізнала свого тренера. Однак наступного дня вже на заняттях дівчинка підходить до мене й каже, хитрувато примружившись: «А я вас упізнала по довгих руках!» Думаю, взагалі можу грати різних героїв.

tovstuu_999_86317fcbbdfa427906bb560b0810cf4a 

* Незабаром розповідатиму студентам про те, як досягти успіху в житті, це в рамках проекту «Трибуна для лідерів». Скажу їм так: я простий хлопець з села, а коли приїхав у Черкаси, то взагалі тут нікого не знав. Було важко, але я наполегливо досягав свого. Я впевнений, що кожен здатен рухатися до своєї мети. Тому особисто я живу з таким девізом: людина завжди досягає того, чого справді хоче.