Йому лише шістнадцять, але його грою вже захоплюються. Доволі часто його статистика в матчах наближається до дабл-даблу. До нього вже зараз придивляються тренери основної команди «Черкаських Мавп».
Все це про чемпіона України, форварда «Черкаських Мавп-96» – Олександра Кобця. Для Олександра важкий сезон, в якому він відіграв близько 80-ти матчів і здобув більше 1000 очок, ще не завершився. Зараз він працює в таборі основної команди клубу, а з початком літа розпочне підготовку до чемпіонату Європи в кадетській збірній України. Користуючись нагодою, наш сайт взяв інтерв’ю у Олександра.
– Олександре, твоя команда нещодавно повернулася, напевне, з найважливішого турніру сезону – Суперфіналу Євроліги. Що можеш сказати про ці змагання?
– Ми вдруге потрапляємо до Суперфіналу. В цьому році навіть на одну позицію вдалося перевершити попереднє досягнення і бути п’ятими, хоча й розраховували на вище місце. На цьому турнірі на традиційно високому рівні організація і, звісно, суперник був дуже сильним, напевне, найсильніший в Європі. На жаль, програли дещо неочікувано першу гру «Торнадо». Всі думали, що ми без проблем повинні виграти цей матч, але вийшло так.
– Яку гру ти б назвав найбільш вдалою в цьому Суперфіналі?
– Найбільш вдалою і найбільш невдалою була гра з «ЦСКА». Якби ми виграли у «ЦСКА», то могли б боротися за третє місце. Вона була вдалою, оскільки ми грали, боролись, але не змогли виграти вкінці. Можна говорити, що там судді щось зробили, адже дійсно важко було те суддівство назвати адекватним. З іншого боку, ми самі винні, можливо, потрібно було своєю грою навіть не дати приводів сумніватися в нашій перевазі. На жаль, то була друга гра з п’яти на цьому турнірі, яку ми програли.
– Що тренер сказав після цього матчу?
– Він сказав, що ми самі винні. Ми втратили концентрацію, хоч і могли виграти. Своїми діями ми самі поставили хрест на перемозі.
– Як можеш загалом оцінити сезон?
– Я вважаю, що цей сезон не досить гарно для нас завершився. Ми виграли по суті лише чемпіонат України. І виграли без проблем. Я, в принципі, не сумнівався, що ми виграємо чемпіонат. А в Суперфіналі виступили не зовсім вдало, ми там навіть розраховували на перше місце.
– У цьому сезоні ти грав у збірній Україні. Це щось інше, ніж грати в клубі?
– У збірних рівень набагато сильніший, ніж в чемпіонаті ВЮБЛ, є хлопці дуже стрибучі і високі, і там інша швидкість, швидше потрібно думати. Там було дуже цікаво грати.
– Ти граєш у збірній України U16. Чи вже відчувається перехід з дитячого баскетболу в дорослий?
– Думаю, так, адже навколо тебе грають кращі з кращих і вже в цьому році я відчув певні зміни в самому баскетболі. Цей баскетбол набагато швидший, потрібно перевчитися і призвичаїтися до більш швидкого баскетболу. За рахунок фізичної сили нічого не вирішується, потрібно здобувати своє за рахунок швидкості, швидкості міркування, потрібно швидше приймати рішення, віддавати передачу чи завершувати атаку і в тебе фактично немає права на помилку. Вважаю, що коли вдасться впоратися з цими моментами, то й з переходом буде легше.
– На одному з етапів підготовки українська збірна взяла участь в дуже сильному турнірі в Туреччині, де грала, напевне, з однією з найсильніших збірних цієї вікової групи у Світі– збірною Франції. Можеш пригадати той матч?
– У Туреччині був дуже сильний турнір. Мені запам’яталася сила команд. Вперше у житті грав на такому рівні. Рівень команд був захмарний. Першу гру ми грали з французами і це була дійсно дуже важка гра, я навіть не очікував, що ми зіткнемося з такими труднощами проти цієї команди. Звісно, ця гра запам’яталась як погана гра, так грати не можна. Французи напрочуд стрибучі та швидкі і в тому матчі вони добре використовували свої переваги. З іншого боку, думаю, такі матчі – це важливий досвід для нас.
– Цим літом ви граєте кадетський чемпіонат Європи у Латвії і Литві. Як думаєш, чого може досягнути збірна на цьому турнірі?
– Я думаю, все буде залежати від тієї роботи, яку ми проведемо на зборах. Вважаю, ми зможемо посісти достойне місце. Україна дуже давно не посідала вагомих місць на чемпіонатах Європи різних вікових груп. Якщо ми гарно проведемо літо, підготуємося, то ми матимемо шанс вдало виступити.
– У твоєму житті баскетбол займає дуже багато часу. Окрім баскетболу, що любиш, яке в тебе хобі?
– Реально, баскетбол займає дуже багато часу. У моєму житті переважно: школа-баскетбол, дома відпочиваю.
– Який улюблений предмет у школі?
– Географія. Люблю цікаві, пізнавальні предмети. Не люблю точні науки.
– Стосовно чемпіонату міста, ви дуже часто тренуєтеся, напевно, більше за всіх. Чи допомогло це?
– Ми вже після ігор приїхали дещо втомлені. Але перед тим у нас було два дні відпочинку. Зрештою, ми їх і перебігали, але могли ще швидший темп узяти, може, це б нам допомогло, але не вийшло. Вони нас задавили, можна сказати.
– Ти один із багатьох гравців «Черкаських Мавп-96» – не черкасець. Розкажи, як опинився тут?
– Народився я в Новомосковську (Дніпропетровська область), але в Черкаси я приїхав уже давненько. Це місто я також можу назвати своїм рідним. Коли в Черкасах почала тренуватися команда «Черкаські Мавпи-96», сюди мене запросив Максим Міхельсон, він поговорив з моїми батьками і я поїхав. Спочатку було нереально складно, сумував за рідними, близькими. А зараз звик, трохи виріс.