Андрій Полтавець: "Якщо виграємо Кубок області, заявимося на Кубок України серед аматорів"
Написав Администратор Черкаський Спорт   
П'ятниця, 21 квітня 2017, 10:30

14724466 1190490797698298 7640919576604046615 n

Президент "ЛНЗ-Лебедина" детально розповів про кадрові зміни в команді, Кубок області та інновації для вболівальників.

 

– Андрію Вячеславовичу, розкажіть, як готувалися до цього сезону? 

– Почали дуже рано, можна було й пізніше. Стався нахлест великого футболу на ще незавершений футзальний період, а гравці деякою мірою виявилися неготовими. Одна півкуля мозку була в спортзалі, а друга – на великому полі. 

Провели більше 10 ігор, побачили свої слабкі боки в турнірах на Кубок президента "Черкаського Дніпра", потім на Кубок Академії та турнірі імені Першина. Кістяк команди залишився той самий, але в ході підготовки декілька людей пішло. Передсезонні змагання допомогли зрозуміти слабкі місця, тому переглянули 7-8 футболістів, половину з яких залишили. 

 

– Вакуленко поїхав грати в Другу лігу чемпіонату України, Гонщик перейшов до структури "Златокраю", чому пішли Кучер і Кудря?

– Претензій до хлопців абсолютно ніяких немає. Олег Кудря – це взагалі легенда клубу. Він у ньому з першого дня – з 2006 року. Але позначається вік – йому далеко за 30, тому "гріти банку" не входить ані до його інтересів, ані до наших. Кучер теж непоганий гравець, але в основу не попадав, а тримати його на заміні не бачили сенсу – він усе ж не та людина, яка при виході на поле може підсилити гру команди. Без образ до нього, але конкуренції не витримав. Взагалі рішення по Кучеру і Кудрі прийшло лише після гри з "Альтаїром" на Першина. Було бажання припинити співпрацю ще з декількома гравцями, але дали їм шанс. 

 

– Із тими, хто пішов розібралися. До вас приєдналися четверо нових виконавців. Грицая всі знають, а от інші троє – нові люди в обласному футболі. Хто це і як ви один одного знайшли?

– Перший – воротар Дмитро Козаченко з Дніпра, працює там помічником головного тренера аматорської команди. Остання професійна команда – луганська "Зоря". У нас воротарської проблеми не було, але травма ноги Дейнеки не завжди дозволяє бути впевненим, що у матчах із важкими суперниками він зіграє на 100%. Тим паче вона його постійно турбує і гарантії, що через місяць-два лікарі не скажуть робити операцію немає - є реальна загроза не тільки його кар'єрі як гравця, а й взагалі здоров'ю. Тому ми знайшли Козаченка, на якого вийшов тренер Василь Гречаний через свої зв'язки. У перших іграх ми побачили, що це сильний воротар і взяли до себе. Не дивлячись на свій пристойний вік, вважаємо що на рівні чемпіонату області він ще зможе декілька років бути нам корисним.

 

Другий – Мар'ян Литовчак. Цей двадцятирічний хлопець родом з Івано-Франківська, але живе в Києві. Проходив школу "Оболоні" та київського "Арсенала". Вийшли на нього знову ж таки через Гречаного. Після уходу нашого "забивали" Вакуленка в горностаївський "Мир"...

 

– Вибачте, переб'ю. Ви не намагалися втримати Антона, коли постало питання його можливого переходу на наступний рівень?

– Ні. У нього була давня мрія спробувати себе на професійному рівні. Там гроші нічого не вирішували. Він для себе бачив перспективу заграти в Другій лізі і потрапити вище. Ми не мали нічого проти. 

 

...Ті нападники, що залишилися: Стєпанов і Охременко, особливою стабільністю не відзначалися, тому постала проблема забивного форварда. Грицай теж не на вістрі, він плеймейкер. А Литовчак нам сподобався на передсезонних іграх, особливо імпонує його агресивний стиль гри в штрафній, боротьба до кінця в кожному моменті, тож голи мають прийти. 

 

Третій – Сергій Барбанов, молодий швидкий хлопець із Кропивницького. Раніше знали його, він виступав за "Буревісник" Петрове. Розцінюємо Барбанова як заміну Вадиму Гонщику. Він пішов і фланги залишилися знекровленими. В обіймі лише Дєдов і Колодяжний, а цього мало на весь сезон. 

Ну і ще одне поповнення у нас відбулося днями – це Тимофій Листопад. Ви його бачили, він приїжджав до нас на гру проти "УТК-Ятрань-2". Розглянули його в ролі універсального підсилення на різні позиції в центрі поля якраз-таки після останньої гри з "Альтаїром". 

 

– Торкаючись теми флангів. Тупчієнко. Минулого року ви оплатили йому операцію та реабілітацію після розриву "крестів". Зараз він у чорнобаївському "Колосі". Є на нього плани?

– У нас із ним людська домовленість. Ми відпустили його пограти, набрати форму в іншу команду, а якщо все буде добре, тобто не турбуватиме травма і будуть оптимальні кондиції, він до нас повернеться після першого кола. Вважаємо його своїм гравцем. 

 

– Розкажіть ще про турнір імені Першина. Ми знали лише результати, що ви програли у фіналі "Альтаїру" – не більше. Що там відбувалося і невже драбівчани так суттєво підсилилися?

– За всієї поваги до інших команд, що там брали участь, ми розуміли, що сильніші на голову від них. "Альтаїр" же вважаємо нашим прямим конкурентом за чемпіонство у прийдешньому сезоні. Тому гра з ними була ключовою і, мабуть, добре, що ми програли їм у фіналі товариського турніру, щоб хлопці трохи опустилися на землю і був час зробити певні висновки. Я так своїм  футболістам і сказав, що сьогодні є колектив сильніший за нас і потрібно починати все спочатку, з нуля  доводити статус найсильнішої аматорської команди області. 

 

– Про Кубок області. Легко пройшли "Нашу Рябу" і "УТК-2", на черзі – "Уманьферммаш", суперник іншого рівня. Хвилюєтеся, враховуючи, що таких опонентів у офіційних іграх ще не було?

– Менше, аніж я хвилювався б минулого року. Ми розуміємо, що сильніші за них, але це футбол, тим більше грати будемо в Шполі, а там поле не в найкращому стані – усе може бути. Головне вийти без недооцінки з серйозним підходом. Переживань і немає, просто очікуємо хорошої гри з гідним суперником, бо перші дві – були без особливого відчуття футболу, а треба переконатися в тому, що ми на вірному шляху. До того ж у планах є заявитися на Аматорський Кубок України в разі перемоги в кубку обласному. Варто відзначити, що Кубок області нам ще ні разу не підкорявся – двічі виходили в фінал і обидва рази поступалися.

 

– Після минулорічного чемпіонату ви нам привідкрили завісу бюджету. У цьому сезоні цифра змінилася?

– Ні. Умови залишилися тими, що й були. Я знаю, що вони у нас найкращі в області. Тому розпочинаємо так, як і минулого року, а далі подивимося. Фінансовий рейтинг має відповідати місцю в турнірній таблиці. 

 

– Яку премію за чемпіонство 2016 року отримав "ЛНЗ-Лебедин"?

– Це не ті космічні цифри, які люди можуть уявити. 150 тисяч гривень на команду. 

 

– Як ставитеся до розширення першої ліги?

– Та мені до першої ліги впринципі діла немає. Можу сказати хіба що за вищу. Добре, що у ній кількість команд не виросла. Нехай їх краще буде менше, але вони будуть сильні, мати хороші стадіони, поля, аніж умовних 14-15 команд, три чи чотири з яких "за вуха" витягнуті до когорти найсильніших. 

 

– Завдання на сезон для "ЛНЗ" зрозуміле. А от яка "подушка безпеки" у команди, щоб не "полетіли голови"?

– Та навіть на задумуюся над цим. Просто, якщо ми не станемо чемпіонами, то нехай це буде в чесній чоловічій боротьбі без закулісних ігор.

 

– Ми знаємо, що у футбольній структурі "ЛНЗ-Лебедина" не тільки команда, яка грає на вищу лігу області. Хто ще задіяний "під шапкою" ЛНЗ?

– Окрім першої команди, вже більше 15 років функціює дитяча спортивна школа, яка грає в чемпіонаті області в трьох вікових групах. Вона називається Матусівська спортивна школа, але 90% фінансування  проводиться нами. Там працюють два тренери: Петро Славінський і Сергій Табаченко. Плюс є районна команда, де грають в основному наші студенти, але є і працівники заводу. Минулого року вони стали чемпіонами Шполянського району. 

 

– Під такий клуб уже напрошується сайт. Згодні?

– Так, ця думка вже давно. Почали з глобальнішого – зі стадіону. Його довели, тепер хочемо аби він був заповнений. Плануємо на стадіоні побудувати дитячий ігровий  майданчик, виїзну торгівлю, фан-шоп тощо. Хочемо щоб наш новий стадіон став місцем для приємного проведення часу для всієї сім’ї. Звісно, це все не має сенсу без інформаційного супроводу. Тому що в області є вакуум щодо висвітлення чемпіонату області.  Це ж стосується сайту Федерації футболу Черкаської області – дуже часто проглядаю сайт сусідньої  Київської федерації футболу, інших  областей, то, на жаль, сайт нашої федерації, м’яко кажучи, не відповідає  сучасним запитам уболівальників. Тому хочемо зробити власний портал, де буде інформація не тільки про першу команду, а й про районну і дитячі. І, можливо, приділимо увагу висвітленню всього чемпіонату Черкаської області. В ідеалі - запустимо його паралельно з першим туром.

 

"Черкаський спорт"