Перед тим як представити Вам новачка вищої обласної ліги Футбольний клуб «УТК-Ятрань» я звернуся до двох сайтів. Сайт Уманської РДА : «Як адміністративна одиниця район є одним з найбільших на Черкащині. Площа його становить 1400 кв.км, чисельність населення 44 тис. осіб. У районі 53 населених пункти. Уманський район – аграрно-промисловий край. Завдяки впровадженню у виробництво нових технологій, залучення інвестицій, технічному переоснащенню стабільно працюють такі підприємства, як приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Уманський тепличний комбінат» (директор Гордій М.В.), яке займає одне з провідних місць по вирощуванню овочів закритого грунту не лише в Україні, а й за її межами.»
Керівники ФК "УТК-Ятрань" Микола Гордій (зліва) та Анатолій Петренко (справа)
А ось інформація з сайту УТК: « Уманський тепличний комбінат заснований в 1974 році. У 2002 році почалося стрімке розширення виробничих площ, збільшився обсяг виробництва продукції закритого ґрунту, значно підвищилася продуктивність праці, суттєво зріс рівень оплати праці і як результат - рівень сплати податків. Стратегічний курс Уманського тепличного комбінату - це збільшення виробництва якісної овочевої продукції за рахунок використання сучасних енергозберігаючих технологій та розширення ринків збуту.»
Не просто так я розпочав з офіційної інформації. Справа в тому, що ФК «УТК-Ятрань» представляє якраз Уманський район та «Уманський тепличний комбінат» . І саме вони повністю поклали на свої плечі ношу утримання футбольного клубу. Звертаю вашу увагу – клубу а не просто футбольної команди. Адже «УТК-Ятрань» - доволі цікавий і не такий типовий для сучасної футбольної Черкащини проект. Ось про це і детальніше.
Уманський район мав свої футбольні традиції. Можна без остаху за помилку сказати, що найяскравішою сторінкою футболу Уманщини є «Ятрань» (спочатку – «Ікар») початку 2000-х років. Тоді команда, укомплектована місцевими футболістами і очолювана Єжаченком О.М., була на провідних ролях на Черкащині. І підтвердженням цьому – три кубка Черкаської область, здобуті поспіль. А ще три «срібла» обласного чемпіонату, з відчутним присмаком драми (всі три рази команді з Уманщини не вистачало два пункти до чемпіонського титулу). Але поступово та команда стала здавати позиції в турнірній таблиці. А в 2007 році і зникла з обласних турнірів. Увагу в окрозі привертали амбітні проекти «Іллічівець-Умань» а потім «Уманьферммаш». Але вони представляли місто Умань. А Уманський район перебував в затінку (сконцентрувавшись на жіночій команді, що 4 сезони виступала в вищій лізі України, в 2010 році здобувши звання «Найкращої команди Черкаської області серед ігрових видів спорту» в конкурсі обласного НОКу). Але в 2012 році в Уманському районі було кардинально вирішено – так далі тривати не може. Цьому посприяли непідробний інтерес до популярного в наших краях футболу з боку голови Уманської РДА Петренка А.І. та керівника згаданого вище «Уманського тепличного комбінату» Гордія М.В.
І розпочалася робота. Ставку було зроблено на Єжаченка Олександра Михайловича, який став головним тренером команди. Він і взявся із ентузіазмом за справу комплектації колективу та організації забезпечення його діяльності. Тут відразу відмічу принципи, за якими спеціаліст комплектував команду (він і на сьогодні їх дотримується). Було переглянуто чимало кандидатів. Причому відразу було відкинуто можливість когось переманити від благополучних сусідів –ФК«Уманьферммашу» . Відкинуто і найпростіший шлях, яким, нажаль, більшість йде, - тепличники не стали опиратися на «варягів». Тобто орієнтувалися на місцевих гравців, які не потрапляли до того ж «Уманьферммашу». В значній мірі цьому сприяв наведений лад в чемпіонаті Уманського району – тренер не полінувався ретельно перебрати інформацію і про цей турнір, до якого дехто ставився зневажливо. Саме з чемпіонату Уманського району і було підібрано для команди чимало гравців, які і на сьогодні серед лідерів «УТК-Ятрань». При цьому все це молоді гравці, які мають шанси прогресувати. Тут не варто відкидати, що такий підхід дуже важливий і перспективний для розвитку футболу взагалі в регіоні. Молодь, що грає в чемпіонаті району, розуміє, що при відповідних успіхах там має шас бути поміченою і відповідно отримати шанс для подальшого зростання в головній команді району. Так і перед сезоном 2013 року тренер запросив до «УТК-Ятрань» двох кращих бомбардирів останнього чемпіонату Уманського району і ті потрапили до заявки та отримають ігровий час на полі. Крім того, така команда ( з «хлопців з нашого двору») стає рідною для уболівальників, яких стає все більше у тепличників. Дуже важливий ще один момент (для Єжаченка О.М. він чи не найважливіший) – місцеві футболісти мають можливість приймати участь в повсякденній тренувальній роботі. Тренер має можливість слідкувати за їх роботою на заняттях. Він знає їх стан, він може корегувати помилки і недоліки. І ці молоді гравці в такому випадку мають можливість прогресувати. Ви можете це сказати про гравців, які приїжджають лише на саму гру?
Отож команда була створена. І відразу поринула в боротьбу в першій обласній лізі. «УТК-Ятрань» ще в першому колі стала демонструвати непогану гру. І базувалася вона на намаганні комбінувати. Практично в усіх матчах дебютант переважав суперників. Але при цьому кілька разів прикро (не по грі) поступилися. Тут варто відмітити зваженість і мудрість керівництва ФК «УТК-Ятрань», що не стали гарячкувати і створювати напругу навколо команди. Тренеру ніхто не нав’язував ніяких рішень. І Єжаченко О.М. не став відмовлятися від обраного курсу. Змін в перерві між колами в колективі не відбулося. Командні елементи притиралися один до одного і в другому колі «УТК-Ятрань» вже не втрачав очок до останнього матчу. Логічним стало перше місце в підгрупі серед 11 опонентів. В фінальній пульці тепличники обмежилися срібними медалями. Тут можна і побідкатися (згадавши прикрий автогол в кінці фінального матчу з «Колосом»), а краще не скаржитися на долю. Саме другий варіант і обрали в ФК «УТК-Ятрань» - керівництво подякувало футболістам за сезон і здобуте «срібло» першості.
Не відбулося кардинальних змін в «УТК-Ятрань» і в зимову перерву. Тут автори «Черкаського спорту» дещо перебільши ситуацію, згадуючи команду Уманського району. Лише три футболісти залишили команду. І така кількість же новачків прийшла. Це згадані кращі стрільці районного чемпіонату (Я.Коцюба та М.Фещенко) . А також Д.Казанюк, що вирішив змінити «Уманьферммаш» на колектив тепличників. Характерно, що саме Дмитро Казанюк перед першим туром був обраний капітаном команди. Варто згадати і про Олега Тріфонова. Свого часу він був і кращим бомбардиром обласного чемпіонату. Але травма заважала йому. І керівники «УТК» пішли на те, щоб посприяти лікуванню футболіста. І на сьогодні Олег прикладає максимум зусиль, щоб показати себе з найкращого боку (він же і забив перший гол нового сезону в кубковій грі в Лисянці)
Я не буду прогнозувати яке саме місце посяде «УТК-Ятрань» в дебютному для себе сезоні. І головний тренер команди Олександр Єжаченко відмовився це робити. Головне для нього, щоб молоді гравці повірили у власні сили. Тоді, він переконаний, за умови наполегливої праці на тренуваннях, команда в цілому і кожен гравець зокрема будуть продовжувати прогресувати. А це з часом і результат принесе.
Важливим нюансом, який викликає симпатію до молодого колективу, є атмосфера, яка панує в колективі. Не буду розкривати всіх секретів – але атмосфері , що панує в «УТК-Ятрань» можуть позадрити більшість команд. А не забувайте, що футбол – гра саме колективна. Тому, якщо назвати лідера команди , то напишу – колектив.
Сучасний футбол – справа, що вимагає витрат. Але самі гроші у футбол не грають. До того ж і в нашій області є приклади бездумного викидання грошей. Але ми не будемо про когось. Ми зараз про «УТК-Ятрань». Тут викликає повагу зваженість кроків і раціональність дій. Тут не вкидаються кошти в «легіонерів» з шаленим блиском в очах – подавай результат тут і зараз. Навпаки – робиться все фундаментально. Ну що там довго розбазікувати. Судіть самі. В с.Паланка (5 км від Умані) збудовано чудовий стадіон. Він продовжує розвиватися. Там не лише гарної якості футбольний газон і затишні трибуни на 1500 місць. Створено умови і для футболістів. Встановлено освітлювально апаратуру. Є електротабло. Зараз облаштовується тренувальне поле. В планах – майданчик зі штучним покриттям. Команда забезпечується якісним екіпіруванням . Тому футболісти і цінять цю увагу з боку керівників.
