- Триатлон – не дуже популяризований вид спорту в Черкасах порівняно з футболом чи гімнастикою. Що стало поштовхом для обрання цього виду спорту? 
- У дитинстві я взагалі не планувала займатися спортом, а тим паче триатлоном, оскільки одне із завдань – добре плавати, а я, будучи малою, двічі мало не втопилася. Можливо, це був перший поштовх для того аби навчитися плавати. Я почала ходити до мого теперішнього тренера Костянтина Федорова. З часом почала займатися багатоборством, а пізніше перейшла на триатлон.

- Чому вирішила займатися саме ним?
До п’ятого класу я ходила на гімнастику, але, коли в школі перейшла на другу зміну, то виявилося, що немає групи для того аби займатися в інший час. Мені запропонували спробувати триатлон ‑ сподобалось. Це незвичайне поєднання трьох видів спорту.

- А скільки часу займаєшся триатлоном?
- Із 2005 року.

- Зараз ти навчаєшся. А надалі ким себе бачиш насамперед спортсменкою чи, можливо, викладачем?
- Цей рік я почала не дуже вдало, тому важко з упевненістю сказати точно. Але звичайно хочеться якомога довше залишатися спортсменкою. Я розумію, що можу показати вищі результати, наприклад, потрапити до збірної України. А якщо не зреалізую себе як спортсмен, то хочу спробувати себе як тренер чи викладач. У будь-якому випадку мрію пов’язати життя зі спортом.

- Тобто в інших видах діяльності ти себе не уявляєш?
- Можна сказати і так. Я уже звикла до цього і не хочеться відвикати. Пам’ятаю, коли кілька років тому я захворіла і тиждень не тренувалася, то у мене виникло таке відчуття як нестача фізичного навантаження.

- Триатлон – недешевий вид спорту. Для тих хто хотів би займатися ним було б цікаво знати середню ціну велосипеда.
- Нещодавно собі купила лише раму за 400 доларів, а повністю весь велосипед – близько 1000 доларів. Ще потрібно зважати для чого обладнання, наприклад, для тренувань буде трішки дешевше.

- За чиї кошти проходять змагання, купівля обладнання? Це власна ініціатива?
- В основному – за власний рахунок, але інколи допомагають, наприклад, тренер. Є такі старти, в яких оплачується проїзд і проживання. Не можна сказати, що фінансування взагалі відсутнє, але, якщо порівняти навіть з Росією, то там справи набагато кращі. Їм хоча б екіпірування видають. А нам його одного разу дали, але різних років. Навіть не було зрозуміло, звідки ця команда. Якось незручно себе почували. Щодо обладнання, то я лише в цьому році купила за свої кошти стартові колеса. Буває таке, що команда на старті виграє якесь обладнання. Також допомагає Андрій Більда, купував запчастини, колеса.

- А чи реально в нашій країні заробляти на життя завдяки триатлону?
- Реально, але потрібно показувати дуже високі результати як і в Україні, так і на світовій арені.

- Як ти вважаєш, які зараз проблеми є в Черкасах для триатлону?
- Останніх кілька років триатлон у нашому місці почав успішно розвиватися. Але є загальна проблема для усієї країни – фінансування. Також існує проблема з приміщенням, точніше зі змінами приміщень. Часто ми тільки довели одне приміщення до ладу, то нам інше дали, зробили там ремонт і знову перевели. Нарешті зараз нам виділили нормальну площу. Також погано, що маємо лише 25-ти метровий басейн. Нам трішки намагаються його оплачувати, але загалом самі це робимо, а це недешеве задоволення.

- Що нового навчилася під час зборів у Ялті?
- З кожним роком змінюється ставлення до зборів. Нині розумієш їх важливість . Зрозуміла також, що багато чого залежить від тренера і від взаєморозуміння. Цього року у мене збори не вдалися, тому що мала більше уваги приділити їзді на велосипеді, але отримала травму і прийшлось тиждень провести в лікарні. А час, який залишився, присвятила плаванню.

- Скільки часу витрачаєш щодоби на тренування?
- Годин 5-6.

- По суті це четверта частина доби. Чи не заважає тобі така тривалість тренувань навчатися й відпочивати?
- Мені, напевно, не тренування, а більше навчання заважає. Оскільки зранку ідеш на плавання, тоді одразу біжиш на навчання, відсидів пари, спішиш повчити. Тому зараз практично не висипаюся. Ще й сесія починається. Хоча є такі викладачі, які розуміють наше навантаження і ставляться лояльніше.

- Ти часто береш участь у різноманітних змаганнях закордоном. У яких країнах ти побувала?
- В Іспанії, Туреччині, Чехії і двічі в Угорщині,

- Яке враження від європейських країн? 
- Дуже позитивне. Мене як триатлоністку порадували дороги, оскільки в нашому місці вони жахливі для тренувань. Тим паче ми пересіли на нові більш дорожчі велосипеди, то на них дуже погано їздити по таких дорогах. В Іспанії здивувала відсутність людей в місті у вихідний день. Ми навіть голосно запитували (точніше кричали) чи є хтось, але ніхто не відгукувався. Це для нас було дивно.

- А чим запам’яталася Чехія?
- Насамперед природою. Нам пощастило тренуватися поблизу гір. До того ж у горах розташовувалося озеро. Це було дуже красиво.

- Чим порадувала Туреччина?
- Морем. Воно дуже чисте й прозоре. Також багато різноманітних маленьких рибок. Раніше таке бачила лише по телевізору. Я була просто у захваті.

- Якщо спробувати порівняти організацію змагань в Україні й закордоном, у чому виявляється різниця?
- Змагання в інших країнах проходять на високому рівні. Траси повністю огороджені, щоб не їздили автомобілі. Змагання в якійсь мірі прирівнються до видовища, наприклад, для глядачів роблять спеціальні трибуни. У нас провідник лише на плавання, а там і до велосипеда. Є і мотоциклісти, які супроводжують. Завдяки цьому закордоном важко заблукати дистанцією, а в нас бувають такі випадки. У нашій команді дівчина замість 2 км бігла 5. Та загалом закордоном набагато приємніше виступати.

- Яке українське місто подобається?
Ялта. Я там буваю кожного року на зборах. По-перше, знову ж таки, порівняно з черкаськими, там дороги кращі, хоча й не ідеальні. Подобається гуляти набережною, оскільки поїхати кудись далі не вистачає часу, а якщо і є час, то хочеться відпочити.

- В яких країнах ти б хотіла побувати?
В Америці, зокрема повиступати там. На скільки я знаю (від наших спортсменів), то там кращі умови для тренувань. І фінансова підтримка на вищому рівні, а не так як у нас часто буває, що на змаганнях дарують чашки і ручки [сміється]. Також би хотіла подивитися на Італію. Цікаво було би походити їхніми вузенькими вуличками.

- А як ти полюбляєш відпочивати?
Якщо в дома, люблю подивитися фільми чи сходити з друзями в кінотеатр, чи погуляти із сестрою. Але, на жаль, вільного часу практично немає. А коли на зборах, то люблю пройтися містом, купити якісь сувеніри, у кафе попити чаю. Але в основному, коли приходить день відпочинку (у нас це понеділок), то хочеться просто лягти, щоб м’язи відходили від навантаження.

- Яка твоя найзаповітніша мрія?
Як справжня спортсменка хочу потрапити на Олімпійські ігри.

 punct