Черкащанин півзахисник херсонського «Кристала» опікує вихованців дитячого будинку

Віктор Мартян – 24-річний півзахисник друголігового херсонського «Кристала» народився на Черкащині у селі Вереміївка Чорнобаївського району. На юнацькому рівні виступав за одеський «Чорноморець». Звідти п'ять років тому потрапив в «Кристал», за який грає до цього дня з декількома важливими перервами – на шведський «Торпсхаммарс» і вірменський «Арцах». Пробував хлопець свої сили і в МФК «Миколаїв», але в клубі, де атакувальних футболістів зібрано, здається, на три склади, не зміг закріпитися. Свого часу проходив навчально-тренувальний зимовий збір із черкаським «Славутичем» та «Черкаським Дніпром».

Зараз Віктор повернувся в «Кристал» і поступово набирає ті оптимальні кондиції, за які він і сподобався любителям ПФЛ. У минулому турі, в переможному матчі проти «Таврії», Мартян став автором забитого м'яча і асисту, а його команда перемогла 4:0 на виїзді, перервавши невелику провальну серію, коли херсонці не могли забити і програвали конкурентам. Розмову з Віктором розпочали саме з переможного виїзду до Берислава.

– Ви не забивали з осені, і ось – матч проти «Таврії» і відразу – гол і ефектний пас через себе. Звідки така спритність?

– Спершу розповім про забитий м'яч. На теоретичному занятті тренер акцентував нашу увагу на тому, що суперник більшість «стандартів» подає на ближню стійку, тому ми були готові вибігати в швидку контратаку. Отримав від Андрія Барладима дуже зручну передачу, тому залишилося використати вихід один в один.

Що стосується гольової передачі, вирішив зробити нестандартний хід і виконати її ударом через себе. Звичайно, це спонтанне рішення – мабуть, не потрібно було не дивлячись віддавати таку передачу. Але, радий, що все вийшло так вдало!

– Ви грали в Першій лізі. Наскільки рівень тут вище, ніж у Другій?

– Перша ліга відрізняється від Другої, перш за все, швидкістю прийняття рішень на полі. Хоча, деякі матчі Другої ліги абсолютно не поступаються першоліговим іграм в жодному з компонентів.

– У вас були спроби закріпитися закордоном – Швеція, Вірменія ... Наскільки вони були вдалі? Відчули, що зросли у професіональному плані?

– Впевнений, що гра закордоном пішла мені на користь. Та й для розширення футбольного і людського світогляду цей період життя зіграв позитивну роль. Відчув ментальну різницю між Україною і Швецією. Це тепер дозволяє мені оцінити важливість професійного підходу до футболу, та й взагалі до роботи.

– Ви вже теж стали «європейцем» у тому позитивному сенсі, що у них набагато більше розвинена благодійність, ніж у нас. На превеликий жаль. Знаємо, що ви збираєте фінанси на допомогу дитбудинку дітлахам ...

– Для мене ця тема дуже близька і чіпляє за душу. Так, дійсно, збираю допомогу для дітей, які виховуються в одному з дитячих будинків Полтави. Свого часу  сам там виховувався і бачив ситуацію зсередини. Часто згадував цей непростий час і все ж вирішив, що допомагатиму тим, чим зможу. Мої можливості скромні, але у цих дітей немає практично нічого. Одні тапочки на двох, мало іграшок ... Навіть шпильок дівчаткам не вистачає ... Хочеться, щоб люди, які хоча б раз скаржилися на брак чогось – прийшли туди і побачили, як живуть ці діти. Хочу закликати всіх не залишатися байдужими до тих, хто поки не може подбати про себе самостійно, адже діти – наше майбутнє!

За матерілами SportArena