Молодий, амбітний нападник МСК «Дніпро» розповість про початок футбольної кар’єри, своє хобі та про матч з легендами «Динамо».
– Нікіта, як ти почав займатися футболом?
– Почав я займатися футболом у СДЮШОРі, коли мені було 12 років. Мій тренер побачив як я граю за школу і покликав мене на тренування. Роман Миколайович, з перших днів як я почав займатися футболом повірив у мене і тоді я зрозумів, що не зможу жити без футболу. У цьому році я завершив спортивну школу і потрапив сюди, в МСК.
– Ти почав займатися футболом в 12 років. Це досить-таки пізно. Чому саме у такому віці почав тренуватися?
– До 12 років я постійно займався різними видами спорту. Мій тато гімнаст – тому спорт у нашому житті був присутній завжди. Спочатку я ходив на брейкданс, потім був бадмінтон та греко-римська бортьба. Також займався тріатлоном. Цей вид спорту дуже добре підготував мене до футболу. Коли мені було 10 чи 11 років вперше прийшов у футбольну школу, але в мене нічого не вийшло. Я 3 дні позаймався і зрозумів, що футбол – це не моє. А потім мене запросили у СДЮШОР і все вийшло.
– Чим займався окрім футболу?
– Поки був у СДЮШОРі грав у міні-футбол. Був гравцем футзальної команди «Дніпро», яка була однією з найсильніших команд не лише у Черкасах, але й в Україні. Там були хороші, досвідчені футболісти у яких я перейняв непоганий досвід. У міні-футболі в мене все чудово виходило, навіть запрошували на перегляд у юнацьку збірну. Тоді як раз створювався МСК «Дніпро» і я поставив у пріоритет великий футбол.
– Чому ти обрав великий футбол, а не футзал?
– У мене є швидкість, яку мені подарувала матінка-природа. У футзалі я не зможу розкрити її на повну, на відмінну від великого поля.
– Якби не футбол, яким видом спорту хотів би займатися?
– Я завжди любив бігати. Напевно, обрав би легку атлетику. Мені подобається багато видів спорту і волейбол, і баскетбол, і тріатлон. Але я не знаю, що робив би без футболу. Це найважливіше, що зараз є у моєму житті.
– Як ти потрапив до МСК «Дніпро»?
– Коли ми закінчили спортивну школу, треба було думати, що робити далі. Звісно, я хотів поїхати на перегляд в юнацькі команди Прем’єр-ліги. Але я дізнався, що у Черкасах створюють муніципальний клуб і вирішив поки що залишитися у Черкасах. Тим паче, тут хороші умови. Не у всіх команд Прем’єр-ліги вони є.
– Що можеш розповісти про тренувальний процес та тренерський склад МСК «Дніпро»?
– У нас дуже хороший тренерський штаб. Головний тренер, Євген Тарасенко – грав у Прем’єр-лізі та Лізі Європи. Це, напевно, мрія усіх хлопчиків пограти на його рівні. Тому ми усі беремо з нього приклад та дослухаємося до кожного його зауваження. Також сильні тренування дає наш 2 тренер – Богдан Віталійович. Кожне тренування – щось нове та цікаве. Звісно, щоденні заняття дають про себе знати. Якщо порівняти мене минулорічного і мене сьогоднішнього – я дуже виріс як у тактичному плані, так і у фізичному.
– За МСК ти почав грати у чемпіонаті України серед команд Першої ліги U-19. Що можеш сказати про цей турнір?
– Як на мене, то ці змагання були не дуже важким. Це була хороша підготовка до аматорського чемпіонату. Ми вийшли з другого місця в плей-офф, але потрапили на хорошу команду – СК «Дніпро-1». Обидві гри їм поступились. Не можу сказати, що вони повністю нас переграли, просто у деяких епізодах ми були слабшими.
– Зараз ви є наймолодшою командою, яка грає у аматорському чемпіонаті. Скажи, важко тобі дався перехід з дитячого футболу у дорослий?
– Мені цей перехід дався зовсім не складно. Я грав зі старшими з 16 років. Це був і футзал і районний чемпіонат. Я звик грати з дорослими, тому мені не так складно адаптуватися до реалій аматорського чемпіонату. Нам просто треба набратися досвіду і ми будемо грати на рівні з дорослими.
– Чого вам не вистачає для перемоги в іграх аматорського чемпіонату?
– Не вистачає досвіду. Особливо у завершальних атаках. У мене було багато нагод забити у першій грі, які я не зміг реалізувати. Але у нас є багато моментів – це добре. Треба їх реалізовувати і звісно грати уважніше в обороні. У другій грі, що була на виїзді була сильніша команда. Кожен матч складний, треба працювати і вигравати наступні ігри. Можу пообіцяти, що ми будемо викладатися на повну і зробимо усе можливе, щоб здобути перемогу.
– Матч з легендами «Динамо». Далеко не усім юнакам вдається пограти з такими видатними гравцями. Що ти відчував, коли виходив на поле проти Олега Гусєва та інших зірок київського клубу?
– Звісно це була гордість. Було приємно провести гру з гравцями, які грали у Лізі Чемпіонів проти Мессі та Роналду. Зіграти з футболістами такого рівня – велика честь. Я радий, що мені випала така нагода. Коли я був маленький і дивився на їхню гру, я навіть уявити не міг, що одного разу зможу з ними зіграти. Сам матч був деякою мірою розважальний. Зібралось багато людей, усім сподобалося. Хотілось би, щоб такі ігри були у Черкасах частіше.
– Щоб з ігрових якостей ти хотів у собі змінити?
– Я хотів би доповнити себе – краще завершувати атаки, щоб більше забивати. Інше у мене є, просто потрібно удосконалювати.
– Як відсвяткуєш свій перший гол у аматорському чемпіонаті?
– Підбіжу до фанатів, ультрас подякую їм за підтримку. Якщо на виїзді – просто порадію, але присвячу цей гол усім черкаським фанатам, адже ми граємо заради них.
Бліц
• Народився у місті Черкаси.
• Вихованець СДЮШОР м. Черкаси
• Перший тренер – Роман Миколайович Халявка
• Улюблений гравець – Ліонель Мессі
• Улюблена команда – «Барселона»
• В українському ель-класіко вболіває – за «Шахтар»
• Футбольна мрія – стати професійним футболістом, зіграти у Лізі Чемпіонів та іспанському чемпіонаті.