Один із наймолодших гравців дублюючого складу Денис Бачурін із першого року тренувань у баскетбольній школі «Черкаських Мавп» подає серйозні надії. Влітку Денис дістався першої серйозної величини – потрапив до кадетської збірної України. 

 На вечірнє тренування дубля «Черкаських Мавп» ми завітали з двох причин. Побачити, як готується і над чим працює команда Володимира Чурсіна, і поспілкуватися з Денисом Бачуріним. Один із наймолодших гравців дублюючого складу із першого року тренувань у баскетбольній школі «Черкаських Мавп» подає серйозні надії. З кожним роком хлопець росте як у фізичному плані, так і професійному. Влітку Денис дістався першої серйозної величини – потрапив до кадетської збірної України. Про враження від Євробаскету, роботу над собою та бачення нового сезону ми поспілкувалися із 15-річним юнаком.

– Денисе, перше питання про вашу підготовку. Розкажи як зараз працюєте?

– Тренуватися почали після кадетської збірної. Після 22-го серпня. До зали зайшли два тижні тому. Виконуємо вправи на фізичну підготовку. Почалася тактика. Перед тренуваннями бігаємо в парку. Буває і в середині тренування бігаємо. Також займаємося в тренажерному залі. Взагалі, поєднуємо тренування в залі, парку, на піску.

– Ти влітку ретельно працював. Як себе почуваєш зараз?

– Після збірної у нас був тиждень відпочинку. Але, все одно, під час цього ходив на кільце, займався кидками. Розумію, що треба набирати форму, щоб до сезону підійти в якісних фізичних кондиціях. Тому працюю весь час.

– Зараз працюєте над пік-н-роллом. Як ти цей елемент вже засвоїв?

– Над пік-н-роллом працюємо другий рік. Із цим елементом гри знайомі. Підготовка до сезону йде, потрібно все засвоювати, пригадувати. Зараз працюємо над різноманітними видами захисту проти пік-н-ролла.

– В яких компонентах своєї гри ти додав, а над чим ще потрібно працювати?

– У мене були проблеми із захистом та кидком. Вдалося дещо покращити свій захист. Все літо серйозно працював над кидком, зараз тренер також допомагає. Потрібно ще багато працювати, і я над цим займаюся.

– Влітку ти вперше потрапив до збірної України. Ти поїхав на кадетський чемпіонат Європи. Які враження від чемпіонату? Наскільки це важливий досвід для тебе?

– Це новий досвід для всіх і для мене в тому числі. Тим більше, я 2000-го року народження, прагну потрапити до кадетської збірної і в наступному році. Команди на чемпіонаті були сильні. Якби ми змогли влучити свої кидки у матчі зі Швецією, вийшли б до наступного етапу. А так, не вийшло. Посіли 10-те місце. Повинні були займати вище місце. Від нас очікували кращого результату. Але, на жаль, не вийшло.

– За свою кар’єру в дитячому баскетболі ти постійно змінюєш позиції. Із самого дитинства ти грав центрового, у старших командах зміщувався на позицію 2-3. Яка твоя позиція зараз і де тобі найбільше комфортно?

– У дублі я граю третього-четвертого номера, а в «Мавпах-00» п’ятого. Зараз впевненіше себе почуваю граючи форварда. Це вже більш рідна для мене позиція. П’ятим грати складно, потрібно додавати в масі. Але не виходить.

– Який зараз зріст?

– 201 см.

– На скільки підріс у порівняно з минулим роком?

– Виріс на шість сантиметрів. На початку минулого сезону зріст був 195 см.

– Протягом тижня ти також тренуєшся із командою «Черкаські Мавпи-00». Там ти граєш центрового. Як тобі постійні зміни позиції? Не плутаєшся?

– Звісно, на позиції центра у команді не дуже багато високих хлопців. Доводиться грати п’ятого. Не знаю, у команді 2000-го року граю з першого дня. Вже звик до цього. Але хочеться грати на позиції третього номера.

– Запитання по дублюючому складу. Вашу команду залишили лідери, перейшли до основного складу. З огляду на це, які плани на сезон? Які завдання?

– У нас майже вся команда – 1999-го року народження. Думаю, хлопці із Суперліги будуть підключатися на наші ігри. Звісно, плани на сезон – посісти друге місце, як і торік. Навіть покращити цей результат. Розумію, що це буде складно, але ми будемо старатися.

– Який у вас мікроклімат в команді? Старші хлопці пішли, зараз всі приблизно одного віку.

– Ростік Лунський, Антон Пелипай – вони старші на кілька років. Проте ми всі один одного давно знаємо. Добре спілкуємося між собою, окрім тренувань зустрічаємося, проводимо час разом.

– Ти в минулому сезоні вже тренувався у дублі і грав у кількох турнірах. Низка новачків команди старші за тебе, проте ти вже більш досвідчений за них. Чи робиш їм якісь підказки? Можливо глузуєш з приводу свого віку?

– Ні, такого немає. Ніяких підколів чи жартів. Абсолютно здорова атмосфера в команді. Якщо хтось помиляється, всі намагаються щось підказати один одному. Кожен гравець хоче чогось досягти в баскетболі. Тому всі ретельно працюють, і допомагають один одному.

– Ти вже переходиш із дитячого до дорослого баскетболу. Які в тебе плани в баскетболі загалом? Чого хочеш досягти в цьому виді спорту?

– Баскетбол зараз на першому місці. Школа і баскетбол. Головна ціль – потрапити в НБА. Напевно, як і у всіх. Для цього треба наполегливо працювати, тренуватися, щоб досягнути цієї мети. У «Черкаських Мавпах» хочеться пограти.

– Зараз про НБА не можна сказати, що це якась абстрактна дитяча мрія. Адже ти бачиш наглядний приклад Святослава Михайлюка, який зі школи «Черкаських Мавп» потрапив до NCAA і планує грати в НБА. Чи спілкуєшся ти зі Святославом? І чи бачиш цей приклад для наслідування для себе і розумієш, яким шляхом можна йти?

– Звісно, зі Свята беруть приклад всі молоді гравці. Не тільки в Черкасах, а й по всій Україні. Всі бачать, що можна з Черкас чи іншого міста України виїхати в Америку й працювати в одному з найкращих коледжів США. Звичайно, спочатку треба тренуватися, працювати. Зі Святом зв'язок особливо не підтримую. Коли він приїздив до Черкас, то спілкувалися.

– Яке завдання на сезон перед собою ставиш? Над чим конкретно працюєш? Наприклад, слем-данки б’єш, хочеш покращити цей компонент, чи, можливо, дальні кидки?

– Хотілося б вище стрибати. Хоча всі цього хочуть. Кидок потрібно покращити. Зараз краще кидаю із середньої відстані. Потрібно покращувати кидок із дальньої дистанції, також зі штрафної лінії відсоток не особливо радує. Працюю над захистом. По тактиці є  питання, треба розуміти більше. Роботи багато, потрібно постійно вдосконалюватися.