«Черкаські Мавпи» повним ходом працюють на селекційному ринку.

Черкащани уже укомплектували майже всю свою задню лінію. Тренерський штаб не приховує, що підшукує сильного гравця у позицію 4-5 номера. Сьогодні ми поспілкувалися з Андрієм Шаламовим щодо ймовірної конкуренції у команді.

–Андрію, ви нещодавно розпочали тренування з м’ячем і навіть зіграли кілька двосторонніх матчів. Є певні зміни у складі. Як відчуваєш, це вже новий колектив чи атмосфера залишилася та ж?
–У нас багато що змінилося, у порівнянні з минулим сезоном. У першу чергу, ми виросли, виросли рівно на рік. Я говорю про молодих гравців, яких багато у команді. Також у нас є кілька змін в складі, але командний дух у нас залишився все той же, усе на рівні. 

–Ти говориш про рік. Що він дав тобі і твоїм одноліткам?
 –Насамперед, я бачу як всі ми додали у фізиці, я дивлюся навкруги і розумію, що ми зараз уже повноцінні гравці. Можливо, нам не вистачає досвіду, але в розумінні гри та фізичних можливостей ми вийшли на хороший рівень.

–У кожній позиції в «Черкаських Мавпах» у цьому сезоні буде досвідчений гравець. Як вважаєш, яким при цьому є завдання молоді?
–Тренери від нас вимагають сильної гри і стабільного сезону. Я думаю, для нас головним моментом є спробувати на рівних конкурувати з досвідченими баскетболістами і в повній мірі допомагати їм на майданчику. Я впевнений, що у нас буде хороша конкуренція, думаю, кожен з молодих гравців у своїй позиції битиметься за те, щоб витіснити з основи чи провідної ролі свого досвідченішого партнера. 

–Зараз цю конкуренцію вже відчуваєш?
 –Поки не у повній мірі. На відміну від моїх одноліток, які грають у команді на позиції захисників, у мене поки конкуренція слабша. На тренуваннях навіть доводиться грати не на своїй позиції, а через відсутність ще одного центрового – складати конкуренцію Станіславу Завадському. Зрозуміло, що я себе значно краще відчуваю у позиції четвертого номера, для п’ятого дещо не вистачає мені зросту.

–Це стало головною причиною того, що ти не поїхав на чемпіонат Європи з молодіжною збірною України? Все-таки  до цього ти грав на фактично кожному чемпіонаті Європи.
–Я не можу сказати, що у тій збірній я програв конкуренцію. Як я вважаю, мені вдалося рівно провести тренувальний цикл у збірній, але наприкінці його тренер сказав, що не візьме мене на чемпіонат, мотивуючи це тим, що для п’ятого номера мені не вистачає зросту, а для четвертого – я повільний. Зрозуміло, що це мене образило, але я намагався сприймати це як професіонал. Я повністю включився у роботу і в міжсезоння хотів щось змінити.

–Як саме?
–Це були постійні тренування, багато фізичних навантажень. Намагався скинути кілька кілограмів, працював над швидкістю. Коли був у Харкові, постійно тренувався з Ігорем Чумаковим. Перед початком збору «Черкаських Мавп» я приїхав у Черкаси за тиждень і протягом семи днів індивідуально тренувався з тренером з фізпідготовки. Я хотів би свою професійну кар’єру провести в баскетболі, а для цього потрібно постійно працювати над собою. Я не знаю, як складеться моє життя, але працювати я готовий.

–За офіційними матчами уже засумував?
–Так, звісно. У нас нещодавно була двосторонка, на яку прийшли уболівальники, так от, під час неї у мене вже була ностальгія. Дуже хочеться пригадати знову драйв та азарт офіційних матчів, зіграти для черкаських вболівальників, з цим мало що може зрівнятися.