У пероіод  міжсезоння ми зв’язалися з одним із останніх новачків «Черкаських Мавп» – Дмитром Антонцем.

Форвард , який у минулому сезоні був одним з ключових гравців «Ферро-ЗНТУ», традиційно літні канікули проводить у Терасполі. У Придністров’ї живуть його ботьки, власне, тут Дмитро і починав займатися баскетболом.

– Дмитро, вітаємо тебе у статусі гравця «Черкаських Мавп». Розкажи про твій перехід до Черкас.

– Дякую. Гравець завжди хоче відчувати себе потрібним. Відразу після завершення сезону я дізнався про зацікавленість з боку «Черкаських Мавп», порадився з агентом і прийняв рішення. Я знаю, що у Черкасах завжди хороші амбіції, там молодий і прогресуючий тренер і там мої друзі – Завадський та Сізов. Все зійшлося саме на Черкасах,  дивно було б, аби за таких умов я не опинився у «Мавпах».

– Якщо не помиляюся, ви з Сізовим стали гравцями «Черкаських Мавп» в один день?

– Так воно і було. Ми з Сізовим знаємо один одного дуже давно, дружимо сім’ями. Тому, зрозуміло, що рішення приймали паралельно, радилися один з одним. Причому ми підписали папери не лише в один день, а й з різницею менше години. 

– Розкажи про себе. Ти – один з гравців нинішньої Суперліги, який почав займатися баскетболом у Придністров’ї, лише в «Мавпах» за останні кілька сезонів таких гравців четверо.

У нас була цікава дитяча команда. Ми починали займатися баскетболом у хорошій компанії. Моїми партнерами були Завадський, брати М’якініни та Кольченко. Ми часто їздили на турніри в Одесу. Отримав заапрошення у Южний і вже після цього у мене почався український етап. Зараз мені важко назвати, де саме мій дім. Влітку постійно приїжджаю до батьків і проводжу тут канікули, але дуже комфартно відчуваю себе в Україні.

– У минулому сезоні, попри несприятливі умови, твій «Ферро» показав доволі високий результат у регулярному чемпіонаті. Як можеш оцінити останній чемпіонат? 

– Якщо говорити виключно про мене, то він вдався на 100 відсотків, інколи не все задумане вдається на майданчику і поза ним, але цього разу дійсно багато що виходило. По результату, то «Ферро» теж стрибнув дуже високо. З усіх «приватовських» клубів, якщо відкинути стабільні «Дніпро» та «Будівельник», ми показали найкращий результат та гру. Ми проробили хорошу роботу, на жаль, не завжди все залежить від гравців, – ви розумієте, про що я. Штрафні санкції і нестабільна ситуація не дала можливості нам досягнути результату. У минулому сезоні навколобаскетбольні питання в Україні впливали на результат серйозніше, ніж сама гра. Сподіваюся, у найближчому чемпіонаті це буде менш відчутно.

– Яким ти взагалі бачиш наступний баскетбольний сезон в Україні?

– Я не думаю, що по рівню баскетболу він буде суттєво відрізнятися від попереднього. Впевнений, що не буде топових легіонерів, але до них будуть ставитися з особливою відповідальністю. Можливо, буде невеликий відтік гравців і закордон, але на цю ситуацію можна дивитися з різних боків. Головне, що вкотре свій шанс буде отримувати українська молодь та українські гравці, інша справа, як вони цей шанс використають.  Уже минулий чемпіонат дав зрозуміти, хто є хто. Справа в тому, що в українських клубах раніше було вдосталь гравців, які сиділи за спинами легіонерів і вважалися перспективними хлопцями. Зараз у всіх з’явився шанс показати у повній мірі себе, комусь це вдається, а комусь – ні, з цього і виходить загальна картина можливостей баскетболіста. Думаю, з нинішньої ситуації в українському басккетболі можна розгледіти і хороші моменти, головне, аби з часом повернулася фінансова стабільність українським клубам та баскетболу загалом.  

– Чим зараз займаєшся в Терасполі і коли – у Черкаси?

– В більшій мірі відпочиваю. Окрім того, тренуюся з місцевими хлопцями і підтримую форму. Фізпідготовку ще не починав, так, виключно робота з м’ячем. Над фізикою розпочну працювати ближче до збору, у мене така практика. Два сезони тому я протягом всього літа тренувався у цьому руслі, а в минулому, для порівняння, розпочав за два тижні до першого збору. У другому варіанті по ходу сезону відчував себе краще, але все це індивідуально. Щодо Черкас, то поки не можу відповісти на це питання. Приїду за кілька днів до початку першого тренувального збору, тренер попередньо повідомить про це. 

–Ти відчуваєш, що «Черкаські Мавпи» – це новий виклик для тебе?

–Звісно, це нова команда, новий колектив. Потрібно докласти максимум зусиль для хорошого результату «Черкаських Мавп», правда, точніше назвати це не викликом, а новою відповідальністю. А акліматизуватися в новому колективі в Черкасах, сподіваюся, мені допоможуть мої друзі та знайомі.

–До речі, один з найсильніших матчів у минулому сезоні ти відіграв саме проти «Мавп». 23 очки, з яких 6 триочкових, допомогли твоїй колишній команді переграти черкасців (100:87). Пам’ятаєш ту гру?

–Так, матч пам’ятаю, сподіваюся, у Черкасах на мене не ображаються через це (сміється). Звісно, цифри не пам’ятаю, я на них особливо не звертаю уваги, де б я не грав, головне, щоб команда вигравала. Пригадую, що після того матчу емоції буди дуже яскраві, адже нам вдалося переломити хід непростої гри. Після цього я цей матч навіть не передивлявся. Взагалі, не маю звички дивитися свої ігри – ні хороші, ні погані. Український баскетбол не вживу дивлюся лише під час скаутингу.

–А взагалі, баскетбол по телебаченню дивишся?

–Я люблю Євролігу. Все-таки Європейський більше можна назвати своїм. НБА майже не дивлюся, лише ігри фінальної серії, та й то лише задля того, аби побачити, яким чином лідери «набивають» таку космічну статистику.