Ось уже півроку вихованець черкаський баскетболіст - Антон Білоус грає у США.

Атакуючого захисника, який свого часу виступав за юнацьку збірну України, ще влітку запросили в команду Preparatory school академії «Лі». 

   За океан Білоус вирушив як екс-гравець юнацької збірної України, а також чемпіон України серед юнаків 1995-го року народження у складі «Черкаських Мавп». Дебютував за наш клуб у Суперлізі Антон ще у 2013-му році. Ми зв’язалися з черкаським захисником, аби дізнатися, як у нього справи та які перспективи у наступному сезоні потрапити в NCAA.

    Нині Білоус грає в команді найпівнічнішого штату США - Maine. У першій частині сезону його команда грає виключно зі збірними Preparatory school цього штату та сусіднього New Hampshire. У головному етапі чемпіонату клубам потрібно зіграти 38 матчів. Зважаючи на результати, кожна з команд має свій рейтинг. Наприкінці цієї частини сезону корективи у цей рейтинг вносять самі тренери та скаути, які шляхом голосування визначають 8 кращих команд США, які зіграють у березневому супер-фіналі. Шанси потрапити туди має і команда академії «Лі», одним із ключових гравців якої є наш Антон Білоус. В середньому за гру атакуючий захисник з Черкас здобуває у своїй команді трохи більше 10-ти очок.

– Антоне, привіт. Розкажи нам про свої перспективи.
– У мене все прекрасно. Думаю, йде все по-запланованому шляху. Я багато граю у лізі близькій до NCAA. Не скажу, що це студентський чемпіонат, але за рівнем баскетболу він не на багато йому поступається. Більшість з моїх партнерів чи суперників уже у наступному сезоні гратимуть в NCAA. Prep school – це прекрасна можливість для таких хлопців, як я, заявити про себе. Наші матчі постійно переглядає велика кількість спеціалістів та скаутів. Звісно, що, перебуваючи в Україні, тебе мало хто побачить. Зараз у мене вже є пропозиції від NCAA ІІ, але зараз про це я навіть не хочу думати. Мій пріоритет – це перша ліга.

– Як можна потрапити у фінальну частину чемпіонату? Все залежить від твоїх та командних результатів?
 –Насправді чемпіонат серед  Prep school у США – це потужна система. От ми зараз граємо лише з командами двох штатів. Якщо ми вдало пройдемо 38 матчів, то гратимемо у фіналі змагань, тренер нам зараз про це навіть не говорить, напевне, боїться наврочити. Цей фінал називається all-American prep tournament in March 2015. Це щось на кшталт «березневого шаленства» в NCAA. Там справжня рубка і водночас перспектива.

–До речі, про тренера. Я знаю, що вас в «Лі» тренує Ігор Вржина, рідний брат відомого в Україні тренера – Саші Вржини. Також чув, що він зібрав інтернаціональну команду.
–О так, у нас міжнародна команда. В ній п’ять сербів, два італійці, латиш, ліванець, я та лише два американці. Часто трапляється, що коли ми граємо, то іншу команду підтримують, вигукуючи «USA» (сміється). До речі, всі ми живемо у одному великому будинку, який знаходиться біля загального гуртожитка, це двоповерхова будівля, у якій кімнати для гравців розташовані на другому поверсі, в кожній кімнаті по двоє.

–Як з навчанням? Рівень англійської, яку здобув у Черкасах, достатній для навчання?
–Так, окрім баскетболу, тут багато часу приділяємо навчанню. У нас сім предметів, поки з усім справляюся. З мовою немає жодних проблем, тієї бази, яку заклали у моїй Першій гімназії, цілком вистачає, аби себе комфортно почувати.

–За Черкасами засумував? До речі, матчі «Мавп» дивишся?
–Так, намагаюся не пропускати ігри. Дивлюся і часто зв’язуємося з хлопцями. Також часто спілкуюся зі Святославом Михайлюком, говоримо про «Мавпи» та його «Канзас». За домом теж сумую, у мене квиток в Україну вже є, він на 10-те червня, чекаю цієї дати.