На останніх тренуваннях «Черкаських Мавп» можна помітити бігмена, якого немає у ростері на офіційні матчі команди.
Мова йде не про потенційного новачка, а про свого хлопця – Іллю Антонєнка. Вихованець баскетбольної школи «Черкаських Мавп» два роки провів у США, навчаючись у трьох різних академіях. Навчання у США не завадило корінному черкащанину у двох останніх сезонах допомогти своїм «Черкаським Мавпам-97» здобути нагороди ВЮБЛ. У минулому сезоні Антон взяв два вагомих срібла. Окрім срібних медалей чемпіонату України, він допоміг юніорській збірній України здобути срібло чемпіонату Європи у дивізіоні «Б».
Саме після повернення прописки у дивізіоні «А» майже для всіх гравців тієї збірної розпочався дорослий етап розвитку кар’єри. Воєвода, Кобець, Мірошніченко, Руслов, Балабан та Шаламов у цьому сезоні виступають в основі нашого клубу. Зотов – у «Будівельнику», Лєбєдінцев – у «Києві», Бєрьозкін пробував себе в «Азоті». За грою Михайлюка в NCAA стежить вся країна. Шлях свого доброго товариша у студентську лігу хоче повторити Ілля Антонєнко. Правда, він є виключно американським. Вихованець «Черкаських Мавп», який грає на позиції важкого форварда, цього сезону перебрався з AMG academy в Montverde academy і через команду High school спробує пробитися до першої NCAA.
«У цьому році я змінив академію, причиною цього став мій тренер, який полишив AMG, – говорить Антонєнко. – Після цього я захотів піти і мій коач порадив Montverde academy. Зараз ця академія відома у США не лише через своїх баскетбольних випускників, а й завдяки іншим видам спорту. У нас є відразу три баскетбольні команди і в кожного гравця є шанс пробитися в NCAA, а в перспективі – і в НБА».
На Новий Рік Ілля Антонєнко отримав розлогі новорічні канікули і вже кілька тижнів тренується разом з «Черкаськими Мавпами». У своєму рідному клубі Ілля почуває себе дуже комфортно.
Ілля зі своєю бабусею
Окрім американських тренерів, я підтримую зв’язок з Максимом Міхельсоном, у мене є певний об’єм роботи і від нього. Тому коли приїжджаю у Черкаси, завжди зустрічаюся з Максимом Сергійовичем та обговорюємо певні моменти. Зараз я отримав можливість тренуватися з командою. Тут, у Черкасах, завжди відчуваєш теплу атмосферу на ігровому майданчику. В першу чергу, у нас є командне завдання – підготуватися до найближчого матчу, зараз це гра з «Азотом». А у менеє ще одна паралельна мета – працювати над власною технікою, власним кидком.
– Реальні пропозиції від клубу в NCAA уже були?
– Від клубів NCAA не було. Було кілька розмов з командами NCAA ІІ, але поки я не розглядаю це. Моя мета – потрапити у першу лігу і в мене для цьго є час та можливості. Якщо ти потрапиш в NCAA II, то потім неймовірно важко пробитися у Першу лігу. Тому треба триматися за свій шанс. У мене є опція ще на рік залишитися в High school чи Preparatory School. Зараз наші матчі на різноманітних турнірах переглядає велика кількість скаутів і ти постійно відчуваєш на собі велику концентрацію уваги. 
– В чому ти бачиш перевагу над своїми однолітками?
– У мене хороша антропометрія і я можу грати у позиції «чотири». Це моя головна перевага, низькорослого опонента я можу обіграти у трисекундній зоні, а з «бігменом» комфортно почуваю себе на периметрі. Потрібно працювати над своїми сильними сторонами і все має вийти.
– З Антоном Білоусом зустрічалися на ігровому майданчику?
– О, ми з ним багато спілкуємося в інтернеті, але в живу ще не бачилися. Він грає в «Le» академії з командами Preparatory School Ми теж граємо, але з Антоном у цьому сезоні зустрічатися не будемо. У нього теж є можливість потрапити в NCAA, сподіваюся, йому в цьому сезоні це вдасться.