Станіслав Завадський останній хто примкнув до тренувального табору «Черкаських Мавп».
Новачок черкащан отримав порцію оплесків від черкаських гравці і почав працювати разом з командою. Ми поговорили зі Станіславом про майбутній сезон та про його етап у тренувальному таборі збірної України.
- Станіславе, вітаємо тебе у Черкасах. Як настрій після перших тренувань з новою командою?
–Враження доволі позитивні. Команда прийняла дуже тепло, помітно відразу, що у Черкасах хороший компанійський колектив. Правда, перші дні якось важкувато в ритм втягнутися. Справа в тому, що у збірній ми вже виходили на ігрові кондиції, а тут хлопці очікувано працюють над фізпідготовкою. Щодо перших вражень, то помітно, що команда амбітна, це пов’язано з молодістю гравців, думаю, це хороша риса.
–До речі, про збірну, з якою ти майже два місяці готувався до чемпіонату Світу. Розкажи, які там у тебе проблеми з документами виникли в останню мить?
–Справа в тому, що коли Україна відправила заявку у ФІБА з 24-х гравців, мене там не було. Я був серед восьми баскетболістів, які під’їхали дещо пізніше. Після того, як почали відсіювати гравців, збірна відправила ще одну заявку. Лише нещодавно стало зрозуміло, що по паперам я проходжу в Україні, як натуралізований гравець, бо народився у Придністров’ї. Для мене ця історія була справжньою несподіванкою, у мене ж громадянство було завжди українське. Нічого критичного, зараз треба зібрати пакет документів і змінити свій статус. Проблема у тому, що це пізно виявилося, і до чемпіонату Світу не встигли б виправити.
–Ми спілкувалися з тобою перед першими твоїми тренуваннями зі збірною. Пам’ятаю, ти говорив про те, що для тебе головне – витримати конкуренцію у команді. Ти задоволений собою на цьому тренувальному зборі?
–Так, звісно. Я дійсно пройшов усю підготовку зі збірною і мав хороший шанс поїхати на чемпіонат Світу, на жаль, документи підвели. Для мене особисто цей тренувальний збір – це велетенський досвід. У команді дійсно працювали кращі українці. Окрім того, ігрова практика у матчах з сильними збірними теж дуже важлива.
–Як вважаєш, чим наша збірна може здивувати суперника на своєму першому чемпіонаті Світу?
–Я думаю, що головний наш козир – це командний дух. У більшості збірних є яскраві лідери, які грають у топ-клубах. У нас таких гравців немає, натомість, є хороша команда сила якої в згуртованості і командному дусі. Це дуже важлива риса, яка може допомогти нашій команді вдало виступити на дебютному для себе Кубку Світу.
–У міжсезоння ти переїхав з «Хіміка» до «Черкаських Мавп». У минулому сезоні южненці виграли регулярний чемпіонат. Поки що перед «Мавпами» таких високих завдань не стоїть. Як будеш підкріплювати свої амбіції?
–У кожній ситуації є свої плюси та мінуси. Серед головних плюсів у Черкасах я бачу більшу кількість ігрового часу. Впевнений, що це допоможе мені прогресувати як гравцю. А щодо завдань на сезон, то поряд із клубними орієнтирами у кожного гравця є індивідуальні. Думаю, зараз для мене у Черкасах одні з найкращих умов для ігрового росту.
–У цьому складі «Мавп» багато знайомих?
–Я ж уже встиг познайомитися з хлопцями… А насправді, до візиту у Черкаси перетинався лише з трьома, зрозуміло, що з моїм товаришем Андрієм Кальніченко, адже ми разом багато грали і навіть навчалися баскетболу. Часто зустрічався у трисекундній зоні з Ігорем Чумаковим, адже граємо на одній позиції і кілька разів грав проти Андрія Куліша. Молодих хлопців фактично не знаю, але у нас попереду цілий сезон.
–Встиг уже прогулятися Черкасами, ознайомився з містом?
–Зараз я живу з Андрієм Кальніченко, поки мені підшукують квартиру, він мій екскурсовод. Між тренуваннями прогулювалися з ним містом, він мені дещо розказав. Є кілька цікавих місць і Дніпро. До речі, одне з моїх хобі – прогулянки, ми з дружиною любимо гуляти. У Южному такої можливості фактично не було, адже місто маленьке, а в Черкасах, думаю, є де прогулятися.
–Чи плануєш перевезти дружину у Черкаси?
Так, думаю вже п’ятого вересня вона приїде у Черкаси і буде зі мною протягом сезону.