У свої 15 років цей хлопець досяг неабияких висот. У прямому та переносному сенсі. Його зріст – 2.01 метри, а своєю грою він вже наблизився до дорослого баскетболу. Герой нашого матеріалу, Дмитро Скапінцев

, у цьому сезоні поповнив ряди дубля «Черкаських Мавп». Таким чином, Дмитро став одним із кількох наймолодших гравців Першої ліги. Окрім цього він тривалий час є лідером «Черкаських Мавп-99», у складі яких є одним із кращих гравців Євроліги. Про становлення та розвиток його кар’єри ми поспілкувалися не лише з Дмитром, а і з його першим та найважливішим тренером, батьком В’ячеславом Скапінцевим.

– В’ячеславе Борисовичу, поділіться, як вирішили віддати свого сина на секцію з баскетболу? Як це рішення прийшло до вас?
– По-перше, я сам свого часу займався баскетболом. По-друге, його бабуся також займалася баскетболом, грала у місті Барнаул за збірну Алтайського краю, в Росії. А я тренувався у київському спорт інтернаті та Черкасах. Дмитра ще з раннього дитинства запрошували тренуватися і на волейбол, і на баскетбол. Проте ми вирішили спочатку віддати його на оздоровче плавання, щоб зміцнити організм. Йшли одного разу з басейну й зустрілися з тренером другої команди «Мавп», Анатолієм Федоренком і розговорилися про те, щоб сина віддати на баскетбол. Але тоді він був ще маленьким. Після того Олександр Нагорний організував підготовчі баскетбольні групи по школах. Тому ми віддали Дмитра до цієї групи в 13-ій школі. Потім до них у школу прийшов Анатолій Федоренко, котрий формував команду 97-го року народження, до якої потрапив і Діма.

– Ви самі раніше займалися баскетболом, зараз працюєте вчителем фізичної культури. Чи даєте йому якісь професійні поради, можливо займаєтеся з ним баскетболом?
– Це більше стосувалося коли він був ще меншим. Зараз він досить досвідчений гравець. Можливо, вже знає набагато більше в тактиці за мене. Тому, в цьому плані розпочинається моральна підтримка. Ми його завжди підтримуємо, намагаємося підштовхувати, мотивувати його. Тобто, все, що потрібно від батьків він завжди отримує. Коли він був меншим, то ми з ним грали на майданчику, я проводив певні тренування. А зараз у нього є хороші тренери, котрі його навчають.

– Чи очікували ви, що ваш син так стрімко почне розвиватися у плані баскетболу? Зараз він потрапив у команду «Черкаські Мавпи-2», де грає зі значно старшими партнерами.
– Були такі сподівання, щоб він пішов далі у баскетбольному розвитку, щоб у нього розвивалася кар’єра. Ще на початку свого шляху він грав зі старшими хлопцями грав, де в першому своєму сезоні став кращим гравцем команди. Вони виступали у суперфіналі ВЮБЛ, де він отримав звання кращого гравця. Потім Анатолій Федоренко пішов з команди і Дмитром почав займатися Максим Міхельсон, котрий підтягнув його на новий рівень. Наскільки я розумію, те, що Дмитро зараз у дублі, це великий аванс для нього. Потрібно працювати ще більше та виправдовувати довіру й доводити, що він не дарма перебуває у цій команді.

Зростаючи у баскетбольній родині, Дмитро відразу визначився зі своїм вибором у спорті. Взявши батьківський приклад за основу, він з раннього дитинства почав займатися баскетболом. Свої враження від своїх перших кроків до сьогодення розповів нам перспективний черкаський баскетболіст.

– Дмитре, чи пригадуєш свої перші кроки в баскетболі?
– Мій шлях у баскетболі розпочався у третьому класі. Я навчаюся в 13-ій школі, там мене запросила моя вчителька, Ольга Анатоліївна, на тренування з баскетболу. А потім до нас до школи прийшов тренер Анатолій Федоренко, котрий тренував команду «Черкаські Мавпи-97» й запропонував працювати в цій команді. З того часу я займаюся у баскетбольній школі «Черкаських Мавп».

– Ти відразу потрапив до команди, гравці якої були старшими за тебе. Наскільки складно було працювати в цій команді?
– Так, спочатку було складно. Але я викладався на всі 100 відсотків і намагався не відставати. Я провів сезон у команді 97-го року. Цей сезон був успішним для мене, ми з командою здобули третє місце у ВЮБЛ, я здобув звання кращого гравця сезону.

– Після цього ти грав у команді «Черкаські Мавпи-99», в якій ти тривалий час є безапеляційним лідером. Чи тисне це на тебе психологічно?
– Ні, не тисне. Мені подобається, у мене хороші партнери по команді. Хлопці допомагають мені бути лідером, постійно віддають мені передачі в іграх, створюють хороші ігрові ситуації.

– Але ж звання лідера передбачає не лише якісну гру на майданчику.
– Так, звичайно. Я завжди намагаюся підбадьорювати хлопців, допомагати у складну хвилину. Коли тяжка ситуація на майданчику, беру ініціативу на себе, іноді й сам заграю партнерів. Намагаюся налаштовувати команду на перемогу. Загалом мені подобається бути лідером, у нас із хлопцями дружні стосунки, всі один до одного прислухаються.

– Нещодавно ти підписав контракт з «Черкаськими Мавпами» і став наймолодшим гравцем, який це робив. Наскільки хвилюючий цей момент для тебе?
– Я не очікував, що це відбудеться та швидко. Взагалі за такі моменти я стараюся не думати, а намагаюся викладатися на всі 100 на майданчику та тренуваннях. Мене запросили підписувати контракт з клубом, я звичайно погодився, оскільки планую й надалі виступати за «Черкаські Мавпи», пов’язати своє життя з баскетболом.

– Цей сезон став знаковим для тебе з того боку, що ти потрапив до дубля «Черкаських Мавп». У цій команді ти знову працюєш та граєш зі значно старшими хлопцями. Як призвичаюєшся до роботи в цій команді? Як приймали тебе хлопці в колективі?
– Так, потрапив до дубля – це новий виклик для мене. Проте в цій команді дуже дружній та хороший колектив. Більшість хлопців знали мене й раніше, адже наші команди подекуди тренувалися паралельно. У колектив прийняли дуже добре. Я стараюся та викладаюся на тренуваннях, щоб не відставати від партнерів. А хлопці мені допомагають, підтримують мене.

– У цьому році ти дебютував у Першій лізі, й заробив свої перші очки. Які враження в тебе були від цього?
– Матч склався для мене дуже гарно, ми грали проти команди Кривого Рогу. Ми впевнено перегравали суперника, тому тренер дав мені чимало ігрового часу. У свою чергу, хлопці створювали для мене чимало ігрових моментів, щоб я відзначився першими очками. І це в мене вийшло, звичайно, я був задоволений.

– Які плани маєш на цей сезон у дублюючому складі?
– Планую самовдосконалюватися та виборювати собі місце на майданчику. Але поки потрібно багато працювати, аби проявляти себе з якнайкращого боку. З «Черкаськими Мавпами-99» дуже хочу потрапити до суперфіналу Євроліги. Це завдання дуже складне, адже нам потрібно посісти перше місце в групі. Будемо старатися, аби досягти цього.