Усі знають Горинича і Козака, а чи замислювалися ви, що це за люди в реальному житті?
“Черкаський Дніпро”: Козак “з характером”
Мабуть, було б дивно, якби символом футбольного клубу “Черкаський Дніпро” був не козак, а якийсь інший персонаж. Облік талісману для клубу розробили і втілили в життя відносно недавно: навесні цього року. Козак дебютував на першому домашньому матчі дніпрян після міжсезоння, і з тих пір його поява на бігових доріжках вже встигла стати традицією для Центрального стадіону.
У повсякденному житті “дніпровський” Козак відомий як Роман Сизоненко – уродженець Канева, людина, яка за межами футбольного стадіону професійно займається танцями. З весни Роман, одягнувши “козацькі” шати, залишається незмінним талісманом “Дніпра”.
– Певний досвід був і до цього, але то були поодинокі виступи. Я товаришую з Максимом Оробцем. Після того, як він ставив флешмоб для “Дніпра”, до нього звернулися в клубі, запитали, чи не знає він підходящих кандидатур. Тоді він і зателефонував мені: я погодився, бо люблю експериментувати. Взагалі люблю екстрім, різні випробування, от і вирішив взяти участь в тому, що мені є незнайомим, – розповідає Роман.
У житті без маски Роман займається дизайном та працює викладачем танців у студії “Maxdance”. Говорить, що основний його стиль – брейк-данс, хоча, крім нього, займається й іншими видами, включно із бальними танцями.
– Я фанатично люблю футбол. Свого часу в Каневі майже 8 років займався футболом. На Євро вболівав за Португалію, іграми “Дніпра” почав більше цікавитися вже тоді, коли став талісманом. Тепер спостерігаю за Першої лігою.
Роман говорить, що від себе додав образу Козака “міцний характер”. Хлопець переконаний – вболівальники повинні поважати талісмана.
– По життю я люблю казати людям все, що я про них думаю. От так само і Козак. Я привітно ставлюся до вболівальників, жартую з ними, але якщо люди неприємні – я їм демонструю своє ставлення. Якщо вони, наприклад, розпивають алкоголь, то я їм демонструю жестами, що це робити неварто. Я не простий Козак, який іде до всіх. Треба, щоб мене поважали.
Козак з Канева визнає, що роль талісмана в досягненні позитивного результату команди насправді досить невелика.
– Результат залежить від самої команди, від того, як вона грає. Проте все-таки щось в цьому є. Добре, коли Козак на твоєму боці. Буває, я під час матчу заходжу за ворота суперника, тоді я частково відволікаю воротаря. Можливо, це й допомагає. А так, то моя функція в основному розважальна, для вболівальників. Талісман створює необхідну атмосферу на матчі.
“Черкаські Мавпи”: “природний” Горинич
Горинича в Черкасах знає, мабуть, кожна людина, яка цікавиться баскетболом. Останні 6 років костюм символа місцевої баскетбольної команди незмінно носить Валентин Чабанюк, тож, здається, із енергійною мавпочкою у вболівальників асоціюється виключно він. Хоча до Валентина від імені Горинича із вболівальниками працювали ще 2 людини.
З 2010-го року Чабанюк супроводжує команду на домашніх матчах в ПС “Будівельник”. За цей час талісман пережив із командою багато всього: перемоги і поразки, єврокубковий дебют, боротьбу за бронзові медалі чемпіонату… Якщо зіркові легіонери залишилися в минулому, то Чабанюк-Горинич досі незмінний атрибут “мавп” і беззаперечний фаворит вболівальників.
– У цю справу прийшов випадково, – розказує Валентин, який поєднує роботу талісманом із працею поваром, – Я кілька разів підміняв товариша, в якого не виходило приходити на ігри, а потім з часом мені запропонували перейти на постійну основу. На роботі колеги знають, що я підпрацьовую талісманом, і йдуть назустріч: я міняюся змінами, домовляюся.
Валентин зізнається, що баскетболом цікавиться давно і довгий час займався у спортивній школі. Зараз же, одягаючи костюм, просто намагається вести себе максимально природно.
– Я в житті такий же: веселий, позитивний, дітей люблю, дівчат і баскетбол (сміється). Замінивши друга, я став по-іншому працювати: я постійно в русі із вболівальниками, роздаю банани, танцюю і жартую. До цього були інші “мавпи”, то вони просто сиділи на паркеті і виходили тільки на тайм-аути. Зараз у мене є власні фанати, які приходять на гру і кажуть: “Горинич, ми за тобою скучали, як справи?” Потім додаються у “Вконтакті” і у “Фейсбуці”. Є одна сім’я, яка постійно приходить у 7 сектор. Вони постійно обнімають мене, “тіскають”, цілують.
На питання про те, якою твариною-талісманом він міг би бути, окрім мавпи, Валентин без роздумів відповідає, згадуючи “Чикаго Булз”.
– Дивився, як виступає бичок: його трюки, сальто. Буває, намагаюся сам щось повторювати, буває, сам придумую. Колись, пам’ятаю, в тайм-ауті така повільна після грала, що я не знав, як себе і поводити. Тоді я взяв швабру і почав танцювати повільно, типу стриптиз. Люди хлопають. Потім дівчата із групи підтримки кажуть, що я їхню славу забираю (сміється).
За роки роботи в черкаському клубі Чабанюк знайшов хорошого друга – чорногорського захисника Івана Кольєвіча, який виступав у Черкасах у сезонах 2008\2009 та 2011\2012 років.
– Іван Кольєвіч – це мій друг. Ми познайомилися 4 роки тому, коли він приїхав грати в Черкаси вдруге. Я приходив завжди на 3 години раніше перед матчем, щоб покидати в кільце. Там його і зустрів. Він запропонував кидати разом. Спочатку я йому подавав м’ячі, а потім він запропонував мені подавати. Я думаю “нічого собі”. Потім він запропонував ще на вулиці тренуватися. Зараз він грає в Ірані, казав, що, як приїде, то зустрінемося. На весілля запрошував (сміється).
Зазначимо, що для Козака Романа спортивний сезон уже розпочався. Побачити його можна буде на найближчому домашньому матчі дніпрян: 5 серпня “Дніпро” на домашній арені прийматиме “Десну”.
Горинич Валентин поки що відпочиває і має можливість сконцентруватися на основній роботі: баскетбольна Суперліга ще не стартувала. Новий сезон “мавпи” розпочнуть 1-го жовтня.
Джерело: infomist.ck.ua © infomist.ck.ua |