Молодий сенсей черкаських кудоїстів |
Написав Максим Гаптар |
Понеділок, 20 лютого 2012, 16:53 |
Мало хто може похвалитися тренерською роботою у 25 років. Саме у такому віці Сергій Тутик навчає кудо та тренує кілька груп. Нещодавно «Черкаський спорт» писав про це бойове мистецтво. Але цього разу, ми вирішили доповнити нашу попередню розповідь і дізнатися про кудо «з перших вуст». У чому нам допоміг тренер-викладач з кудо Сергій Тутик. Досвідчений кудоїст розповів нашому сайту про тонкощі цього виду спорту, здобутки черкаських спортсменів та особливості прийому юних кудоїстів.
– Сергію, розкажіть, як почали займатися кудо і чому обрали саме цей вид? – Я до цього займався 8 років кікбоксингом, досяг певних результатів. Але потім стало цікаво працювати більш змішано. Оскільки я навчався на фізкультурному факультеті, а мій тренер вирішив заснувати обласну федерацію кудо. Я побачив, що стиль достатньо ефективний і жорсткий, тому напевно і почав займатися з 2009-року. Брав участь у різноманітних змаганнях. Зараз у мене перший Q, коричневий пояс. Також збираємося літом здавати нормативи на чорні пояси. – Що потрібно зробити, щоб здобути чорний пояс? – Під час здачі на чорний пояс основний акцент робиться на спаринги. На коричневий пояс потрібно було відпрацювати 8 хвилин у спарингу і кожну хвилину міняли суперника. На чорний пояс – це 10 чи 12 хвилин. Окрім цього технічна робота та фізична підготовка. – Які у Вас найбільші досягнення у цьому виді спорту? – Я особисто лише раз потрапив на змагання – виграв Відкритий чемпіонат Києва. Просто в мене зараз травми, і я ніяк не можу вийти на нормальну форму, щоб виступати самостійно. Але вже не ті завдання, більше хочеться виховувати молодих. – Чому у молодому віці зосереджуєтеся вже на тренерські діяльності, а не на власних виступах? – Ну здоров’я, як-то кажуть найважливіше. Проте я ще планую брати участь у турнірах. Але, щоб поберегти здоров’я, дещо скорочую кількість турнірів, на які заявлятимусь. – Чим відрізняється кудо від більш популярних бойових видів спорту, того ж бойового самбо, наприклад? – Ну єдина відмінність від самбо, що в кудо шолом зі скляною маскою, тому обличчя захищено від безпосередніх контактів, і в партері дещо обмежений контакт. В кудо, тому хто в партері сидить з гори, забороняється наносити удари в голову лежачому супернику - ось такі обмеження має кудо. Все інше дозволено: кидки, удушливі, больові прийоми, ударна техніка рук і ніг, голова, лікті – все дозволяється. Плюс шолома в тому, що краще виробляється витривалість. У звичайному боксерському шоломі легше дихати, а у шоломі кудо у боєць постійно відчуває кисневий голод, що сприяє тренуванню витривалості. – У змаганнях з кудо часто беруть участь представники бойового самбо, тайського боксу, ушу. Ви своїх вихованців не відправляєте на змагання з інших видів? – Поки що ні, тому що рівень підготовки моїх спортсменів не дозволяє виступити там на рівні. Тому поки що не заявляємося на турніри з інших видів, щоб не травмувати хлопців. Перше наше завдання – виховувати спортсменів, а не калічити. У більш далеких планах є участь у різноманітних турнірах. Ось наші юні спортсмени брали участь у чемпіонатах з кікбоксингу та карате та вигравали чемпіонат області з кікбоксингу та боксу. – У чому вбачаєте перспективи цього виду спорту у нашій області та Україні загалом? – Вид спорту розвивається і, за останні два роки в нашій області кудо стало популярним. Я сам у 2009-му році не знав про існування цього виду спорту, але потім ми спробували, нам сподобалось. За два роки до всеукраїнської федерації приєдналися чотири області. Процес іде і дуже гарно. – Чи є здобутки українських кудоїстів на міжнародних змаганнях? – На останньому кубку світу у 2011-му році спортсмени збірної України посіли три третіх і одне друге місце. Раніше посідали більше других, перші місця поки що не здобували. Наші хлопці у 2011-му році «забрали» другий командний кубок світу. Тобто на третє місце посунули японців, тих хто створив цей вид спорту. – При черкаській федерації наявні секції з кудо, у яких займаються діти. Що потрібно для того, щоб віддати дитину на цей вид спорту? – Взагалі у нас дітей приймають з 5-ти років. У такому віці проходить загальна підготовка. Для цього потрібно, щоб дитина була фізично здорова, тобто потрібно підтвердження цього, довідка від лікаря + бажання. Стосовно форми, якщо у батьків є можливість купити дитині кімоно відразу, то це добре, якщо ні, то діти можуть приходити на тренування у звичайній спортивній формі. Просто суть у тому, що людина може купити кімоно, а їй цей вид спорту не сподобається. А якщо, подобається і людина займається серйозно, то для повноцінного тренувального процесу та участі у змаганнях треба придбати кімоно та битки. Поки що ми з допомогою батьків купуємо шоломи, вони теж дорого вартісні. – Зі скількох років діти вже беруть участь у змаганнях? – За програмою з 9-ти років. До цього часу діти тренуються за програмою загального розвитку, потім поступово наближаються до змагального рівня. |