У жовтні цього року Іркліївська секція дзюдо Чорнобаївської ДЮСШ відзначила вже чверть віку свого існування.
За цей час тренер Юрій Рамазанов виховав не одне покоління дзюдоїстів та став справжнім наставником місцевої молоді.
Історія становлення Іркліївської команди по дзюдо почалася в 1990 році, коли в селі з’явився молодий спортсмен Юрій Рамазанов, який до цього працював старшим тренером збірної команди дівчат Азербайджану по дзюдо, був майстром спорту, призером чемпіонату СРСР.
Відразу набралася група, до складу якої входили діти, які з часом прославили Іркліїв та Чорнобаївщину своїми перемогами. Крок за кроком, наполегливо тренуючись, Іркліївські дзюдоїсти досягали нових вершин, підіймаючись на найвищі сходинки п’єдесталу. За всю історію свого існування команда Ірклієва ставала кількаразовим чемпіоном та призером області. Імена іркліївських дзюдоїстів стали відомі і на Всеукраїнських, міжнародних турнірах, чемпіонатах України.
Вихованці Юрія Абдулайовича не лише досягли значних успіхів (а серед них є майстри спорту по дзюдо, кандидати у майстри спорту) – для своїх земляків вони є прикладом того, що звичайні сільські дітки за власної завзятості, маючи професійного тренера, можуть давати високі результати. Крім того, кожний з них заслуговує на повагу, кожний вартий того, щоб на нього рівнялися молодші вихованці. Всі вони різні і разом з тим вони — команда. І молодші, і досвідчені.
Бо навіть зараз, роз’їхавшись в інші міста, колишні вихованці підтримують зв’язок зі своїм тренером і при першій же нагоді ідуть на тренування, щоб поспілкуватися зі своїм наставником Юрієм Рамазановим, який дав їм путівку у життя, надихнувши власним прикладом спортивних досягнень, щоб поговорити з теперішніми вихованцями, а то й просто поборотися.
Зараз естафету перемог прийняли молодші іркліївці. Надійна зміна швидко підростає, тренується і, як і раніше, перемагає та доводить всім, що діти в селі мають ті ж самі можливості, що й в місті, було б бажання і хороший наставник. Серед понад 30 вихованців підростають майбутні зірочки татамі. В травні їздили на турнір в Київ, в якому Владислав Соломка виборов І місце, Богдан Проценко – ІІ, Юрій Шепель – ІІІ. Ядром команди є Ігор Шило, Едуард Галенко, Юрій Руденко, Ростислав Бутко, Злата Сидоренко.
Та прикро, що тренуватися діткам доводиться в жахливих умовах.
Ще на початку, 25 років тому, проблему з приміщенням для тренувань допомогла вирішити тодішня дирекція Іркліївського ліцею, а фінансову підтримку забезпечили керівники місцевих підприємств. І нині дзюдоїсти тренуються в тому ж залі, який потребує капітального ремонту. Лише дякуючи батькам, змогли посклити вікна в залі, проте нині вони вже настільки занедбані, що довелося їх забити фанерою. З опалення – елементарний обігрівач, щоб діти могли тренуватися в зимовий час. В залі — старі, затерті до дірок мати, старі кімоно, в яких виросло не одне покоління дзюдоїстів, придбані самими ж учнями. Та наснаги тренуватися босими ногами на холодних матах додають стенди з нагородами - кубки, медалі, грамоти команди, поряд з ними - медалі тренера.
Як розповідає батько двох юних дзюдоїстів Олег ШИЛО, значні кошти на участь у змаганнях знайти досить важко, місцеві господарства виділяють транспорт, пальне на поїздки, оплачують відрядження. Та в основному діти змушені їздити на чемпіонати за власний кошт. А щоб здобути навики боротьби, розвинути потенціал, потрібно брати участь не лише в районних турнірах, а змагатися із більш досвідченими суперниками. Зарплатні ж батьків на далекі поїздки не завжди вистачає.
Та дітки і їх тренер не здаються і продовжують боротися із холодом і занедбаністю матеріально-технічної бази власними перемогами і надією на краще майбутнє.