До вашої уваги флеш-інтерв’ю з новопризначеним очільником Федерації футболу області – Владиславом Голубом.
Його призначення сколихнуло спортивну спільноту області. Сам факт голосування деякі футбольні діячі досі називають незаконним. Його обрання спричинило справжній скандал. Сьогодні Владислав Голуб «обживається» у кріслі очільника Федерації футболу Черкаської області. На зв'язок виходить – лише з Києва. З журналістами спілкується – у телефонному режимі. На «живе» інтерв’ю не погоджується. Мовляв, «столиця» не відпускає.
- Пане Владислав, практично щотижня перебуваєте у столиці на засіданнях Верховної Ради. Розкажіть, як збираєтеся поєднувати депутатство та очільництво Федерації футболу?
- Ну, достатньо просто. Я й так поєдную роботу в окрузі, де я постійно працюю. Мій округ знаходиться в Черкаській області. Тому, я не бачу тут якихось застережень, які мені не дозволили б ефективно виконувати свої повноваження, як голови федерації.
- Ваша зацікавленість спортивним життям міста почала проявлятися лише напередодні виборів очільника обласної федерації. Раніше у футбольних колах ви були не помічені. Що спонукало Вас піти у спорт?
- Дивіться, пояснюю, тут декілька складових. Перша складова – для мене футбол є тим видом спорту, яким я умовно на аматорському рівні займався, займаюся. Я особисто граю у футбол. Це перше питання. Друге – а от що таке «не помічений». Якщо 
ви маєте на увазі у черкаських колах, у якихось там функціонерських, то так, можливо.Дійсно я там не був. Але, я і раніше докладав зусилля для розвитку футболу тут, у Києві.
- Пане Владислав, чому так раптово вирішили боротися за крісло очільника Федерації футболу?
- Із чого ця «тема» почалася... Я казав на конференції про те, що навіть не на моєму окрузі, а на іншому, у Корсунь-Шевченківському.Коли ми познайомилися з Петром Петровичем Євичем. Напевно знаєте, є такий депутат обласної ради. Він мене запросив у Корсунь, щоб подивитися, знаючи, що я дійсно переймаюся питаннями футболу. Як і де відбувається відбудова районного стадіону. Приїхав у Корсунь, сказав, що якщо є потреба мого залучення, я готовий долучитися до цих питань і долучився.Враховуючи те, що у мене є зв’язки і в Федерації футболу України, і в європейській федерації футболу УЄФА. Тому ми зараз над цим працюємо. А після цього делегати Корсунь-Шевченкіської районної федерації футболу запропонували мені спробувати сили свої на голову федерації. Я дав згоду. Така історія.
- Ваше обрання чимало спортивних функціонерів називають незаконним. Люди говорять про потужний адміністративний тиск із боку влади. Що можете сказати стосовно цього?
- Мені насправді трохи дивно, чому це визвало таке жваве обговорення. Зі свого боку я буду робити далі максимально можливі зусилля для того, щоб дійсно аматорський футбол, дитячо-юнацький футбол, масовий футбол, жіночий футбол – дійсно допомагати розвивати на різних рівнях. Бо, розумієте, нажаль, подекуди не розуміють, що таке Федерація футболу або взагалі розвиток футболу. Це і певне відстоювання або лобіювання інтересів і на центральному рівні, і в міністерстві, і в Федерації футболу України. Тому, я думаю, що я принаймні спробую докласти всіх зусиль для того, щоб не підвести делегатів, які довірили мені велику і почесну роль.
- Пане Владислав, ви можете відповісти конкретно, чи чули ви про якийсь тиск на делегатів?
- Знаєте, що саме смішне у цьому випадку, що Юрій Гончаров другий раз балотується у Черкаську міську раду. Є юридичний факт, моя реєстрація в списку блоку Петра Порошенка «Солідарність» у Черкаську міську раду. Там пан Гончаров йшов… Тому це дивно. Більше того, я коли це почув від делегатів, я публічно звернувся, що скажіть чи від мене був тиск чи… Ні, від вас не було. Дійсно люди про це казали. Але, знову ж таки, це дивно і мені неприємно. Те, що я і казав, що якщо виграв, то хочу вигравати чесно. Але і програвати я теж готовий, також чесно. Для мене мотив є один – це футбол і, дійсно, спробувати його підняти на трошки інший рівень.
- У черкаському футболі ви абсолютно нове обличчя. Очікували, що ви приведете з собою молоду команду фахівців. Натомість, ви обрали собі у заступники чи ненайодіознішу фігуру у сучасній спортивній спільноті – Володимира Фощія. Чому?
- Його обрали делегати. Більше того, я на конференції, бачачи такі політичні мотиви певні, публічно при всіх протягнув руку Юрію Гончарову і кажу, що ось тобі моя рука, давай працювати разом у команді. Ви знаєте, що після того сталося? Він вийшов з усіма делегатами, які він плюс мінус контролював.
- Ви не відповіли на моя питання. Пане Владислав, чому ви не запропонували на посаду свого першого заступника «свою» людину. Чому погодилися на Фощія з заплямованою репутацією?
- Насправді, я сказав, що мені головне – підтримка, енергія всіх. Мені було боляче дивитися, коли футбол, взагалі не політична річ, от настільки роз’єднує людей. Я кажу,що давайте всі разом працювати і сказав делегатам, що кого ви мені пропонуєте, кого ви хотіли б бачити. Було дві кандидатури – Фощія і Гончарова. Це делегати запропонували, не я запропонував. І, як уже обраний голова, я поставив на голосування. Хоча публічно, при всіх, я Юрію Андрійовичу кажу: «Давай разом бути в команді, це буде краще для всіх жителів Черкаської області, розвитку футболу. Нас одне має поєднувати – футбол». Він образився. Хоча він знав про це. Я говорив із ним перед тим, я його проінформував ще місяць чи півтора тому, що мене будуть висувати. Я йому запропонував ще тоді працювати разом. Я ж не знав, як завершиться конференція. Кажу, що якщо мене оберуть, то я пропоную всім разом бути, в одній команді. Мені здалося, що він мене почув…
