Про перемоги в голос. Черкаські спортсмени зібралися разом аби розповісти про свої досягнення та стимулювати містян до занять спортом.

Їх об’єднала перемога. Черкаські спортсмени зібралися разом аби прозвітувати громаді міста про свої досягнення. У ході зустрічі спортсмени розповіли про те, як сьогодні сприймають українців за кордоном та про ціну останніх нагород. Згадували також і про недостатнє фінансування. Більшість закордонних відряджень спортсмени сплачували власним коштом. Отримані травми – також доводиться лікувати самотужки.

Такий спортивний круглий стіл ініціювали члени Асоціації спортивних журналістів України Ігор Волошин та начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської ОДА Максим Зеленський. Такі зустрічі спортивні діячі пообіцяли зробити традиційними. Орієнтовно – щомісяця.

Серед перших оповідачів – чемпіон світу з веслування на човнах «Дракон» Павло Кучер. Він нещодавно повернувся з Польщі. Свою перемогу називає символічною та неочікуваною. Бо претендував лише на європейське золото, а вибороти вдалося й світове. 

А от чемпіона Європи серед спортсменів з ураженням опорно-рухового аппарату Олександра Дорошенка неабиякі складнощі викликало спілкування зі спортсмени з Росії. Черкащанин пережив не одну словесну провокацію. Та на жодну не піддався. Такі словесні перепалки лише стимулювали його посісти перше місце.

«Перед одним із тренувань до мене підійшов росіянин і почав говорити незрозумілі речі про стан в Україні і про війну, яку нині веде Росія проти України. Я тоді відкинув всі емоції на другий план і сказав. Що давай будемо спортсменами. Ми приїхали сюди змагатися, а не визначати, хто правий, а хто – ні. Зрештою, я переміг його того ж дня», –ділиться Олександр Дорошенко, чемпіон та срібний призер чемпіонату Європи 2014 р. у Великобританії серед спортсменів з ураженням опорно-рухового аппарату.

Не приховував емоцій і наймолодший чемпіон – Дмитро Майдаков. Цьоріч він став чемпіоном Європи з боксу серед школярів в Угорщині.Утім міжнародного рингу Дмитро міг так і не побачити. Все через безгрошів’я. На квиток йому збирали всі Черкаси. Цінну можливість Дмитро використав на всі сто. Хлопець повернувся з Європи чемпіоном. На міжнародному ринзі провів два поєдинки. У фіналі зустрівся із принциповим суперником – росіянином.

«Був упевнений в собі, що фізично готовий їхати на цей чемпіонат Європи, міг посісти якесь місце, але через брак коштів міг не поїхати. Звичайно, хвилювався. Із росіянином у фіналі бився. Був дуже сильний супротивник. Він – чемпіон Росії. Напружений момент був. Було тяжко з ним, але виграв», – пригадує Дмитро Майдаков, чемпіон Європи з боксу серед школярів.

Про свої досягнення, потреби та спортивні мрії цього дня розповіли ще й чемпіон Європи з акватлону 2014 р. в Німеччині Олексій Сюткін; срібна призерка Кубка Європи з дзюдо серед юніорок 2014 р. в Угорщині Анастасія Сапсай; переможниця та призерка чемпіонатів України з кульової стрільби Тетяна Тарасенко.

Виданню "Про головне" вдалося поспілкуватися із учасниками прес-конференції.

Першим відповів на питання уродженець Чернігова, паралімпієць Олександр Дорошенко.

- У Черкасах у Вас кілька років тому народився син. Скажіть, будь ласка, чи бачите Ви в ньому майбутнього спортсмена?

- Звичайно, хочеться, щоб Даниїл пішов у спорт, але це буде його особистий вибір. Зараз він мріє стати міліціонером.

- Щоб Ви як справжній чемпіон хотіли побажати починаючим спортсменам?

- Насамперед побажаю, щоб ніхто із них ніколи не падав духом, особливо ті діти, яких покинули батьки, які виховуються в інтернатах. Хай юні спортсмени ставляють перед собою чітку ціль і крокують до неї все життя, вірячи в себе і в Бога.

Поспілкувався із кореспондентом нашого видання досвідчений та титулований веслувальник Павло Кучер.

- Зараз Ви поєднуєте спортивну діяльність із викладацькою. Що Вам приносить більше задоволення: участь у змаганнях чи робота з дітьми?

- Я звик отримувати максимум задоволення від усього, чим займаюсь. Отже, мені однаково приємно і навчати майбутніх переможців, і перемагати самому.

- Які моменти Вашої довгої кар’єри запам’яталися найбільше?

- Це, звичайно перша перемога, здобута ще у 1976 році на союзних змаганнях. Також добре пам’ятаю своє срібло на чемпіонаті світу в Чехії у 2009 році. Тоді я старався з усіх сил, але суперник виглядав непереможним. Тим не менш, срібло – це також перемога.

На прес-конференції спортсмени отримали кілька питань про стосунки на змаганнях із росіянами. Найточніше відповів Олександр Дорошенко:

- Я спортсмен, а не політик. Я приїхав на змагання, щоб перемагати, а не говорити про війну.