Один із найвідоміших черкаських футбольних тренерів Григорій Асцатуров розкрив секрети виховання футбольних зірок та розповів про свій шлях у спорті.

 Понад 25 років Григорій Асцатуров – директор футбольної школи майстрів ФШМ ФК «Явір», він тренує дитячі команди з футболу. Його вихованці тричі були чемпіонами України з футболу, міні-футболу, п’ять разів чемпіонами області і неодноразово здобували перемоги у міжнародних турнірах.

- Григорію Володимировичу, чому Ви вирішили стати тренером?

- Я був старшим братом і був відповідальним за двох молодших братів та сестру. У мене розвинулося почуття лідерства, адже я займався з ними, тренував їх. А потім це стало моєю професією.

- Що більше всього подобається Вам у цій професії?

- Це професія душі. Це те, що мені подобається. Якості тренера я проявляв ще з дитинства. Коли займався боротьбою, я привів у цю секцію свого брата, навчав його. Через деякий час мені довелося покинути заняття, оскільки я зламав ключицю, але брат залишився. Згодом мій вихованець (брат) здобув титул чемпіона Європи, чемпіона Світу, став чотирикратним чемпіоном України, а коли перебрався до Америки – чемпіоном Сполучених Штатів. Моя команда з футболу є трикратним чемпіоном України з міні-футболу. Тож, немає чогось конкретного, за що я люблю цю професію, вона просто йде від душі, а коли людина робить те, що любить, то, звісно, будуть і відповідні результати.

- Який метод під час тренувань Ви застосовуєте: «кнут» чи «пряник»?

- «Кнут» і «пряник» це відомі способи, які справді працюють. Наприклад, за китайською системою, дітей тренують лише «кнутом», тому що там вони одразу повинні зрозуміти, що з них будуть намагатися зробити чемпіонів. В нас інший підхід. Ми хочемо, щоб наші діти були психологічно і фізично здоровими – це завдання наших тренувань, а професію вони можуть обирати собі будь-яку. І в них це вийде, тому що окрім цього, ми вчимо дітей ще й колективному мисленню, розуміти і поважати товаришів.

- Ви тренуєте дівчат?

- Не треную, хоча були такі пропозиції, але я відмовився.

- Чому?

- Тому що вирішив залишити все так, як є. Не знаю, можливо, у майбутньому я подумаю над цим (сміється).

- Наскільки часто Ваші команди беруть участь у змаганнях?

- Постійно. У нас не буває такого, щоб не було змагань: один турнір завершується, починається інший. Зараз наша команда ФШМ ФК «Явір» на першому місці в Чемпіонаті області 2005-2006 років.

- Ви займалися боротьбою, а зараз футболом. Який вид спорту важчий на вашу думку?

- Кожен вид спорту вимагає від спортсменів важких тренувань: підйом рано-вранці, качати прес, присідати, бігати 50 кругів навколо стадіону. У футболі все різноманітніше,ніж в інших видах спорту. Складається враження, що кинув м’яч і двадцять два бугаї бігають за ним. Це не правда. Гарний футболіст коштує дорожче, ніж боксери, борці, тому що футбол – це інтелектуальний вид спорту. Безперечно, футбол важчий ніж єдиноборство.

- Я знаю, що у Вас є дві доньки і син. Вони також захоплюються футболом?

- Доньки захоплюються футболом лише по телевізору…хвилин на 5-10 (сміється). А син тренується з п’яти років, а у 10 років він уже отримав медаль.

- Український футбол, на Вашу думку, з роками стає все кращим чи навпаки?

- Я виховувався у радянській школі і там все було набагато краще: було фінансування, безкоштовні школи, харчування. Був абсолютно інший підхід до дітей. Зараз його немає, тому що до дітей не ставляться, як до майбутнього цієї країни. У мене душа болить, що зараз ніхто не думає про наших дітей у будь-якому виді спорту. Якщо є люди, які хочуть вкласти у цю сферу щось, дай їм Бог здоров’я. Коли я робив свою школу, мені стільки палок у колеса ставили, робили так багато перешкод і аргументували все тим, що «В Черкасах вже є одна школа», коли в Іспанії, наприклад, їх 15 тисяч.

- Що потрібно зробити, щоб поліпшити ситуацію в Україні?

- Я вважаю, що в нашій країні потрібно відмовитися від наявної системи, а брати приклад з Іспанії, перебрати досвід Європи, Сполучених Штатів і фінансувати не лише одну-дві школи у місті, а усі, щоб кожна дитина мала змогу розвиватися. Адже це лише на папері школи безкоштовні, а насправді дітям доводиться платити за їхнє навчання.

punct