Заслужений майстер спорту України із лижних гонок та біатлону, черкащанин Григорій Вовчинський візьме участь у Зимовій Олімпіаді в Сочі.
Спортсмен увійде до української збірної на Паралімпійських іграх, інформує «Нова Доба».
– Цього разу Черкащину представлятиме лише один спортсмен, – говорить головний спеціаліст відділу спорту та молодіжної політики Черкаської ОДА Дмитро Дзьобай. – Це неодноразовий чемпіон України, переможець кубку світу зимових видів спорту 2009 року та бронзовий призер Чемпіонату світу з біатлону та лижних гонок 2009 року у Фінляндії. Він народився 4 липня 1988 року в с. Білоусівка Драбівського району, закінчив ННІ фізичної культури, спорту та здоров’я Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Займається лижними гонками та біатлоном в Черкаському облцентрі «Інваспорт».
Нещодавно Григорій дав інтерв'ю сайту "Паралімнійський спорт" у якому поділився своїми перспективами у Сочі та розповів про своє жіття.
 - Зрозуміло , що якщо людина отримав звання заслуженого майстра спорту , то за спиною у нього чималі заслуги перед країною , і велика кількість успішних стартів і фінішів . Саме тому моє запитання простий . Яка з усіх гонок в пам'яті залишилася як найяскравіша?
- Це 12,5 км біатлон. Це там де штрафні хвилини за кожен промах , індивідуальна гонка. Це було на чемпіонаті світу в Ханти -Мансійську. 2011рік . Я там виграв золоту медаль. Були хороші старти у Ванкувері , де було « срібло» у спринті в індивідуальній гонці . У Ханти -Мансійську гонка була особлива в тому , що на першому рубежі я зробив промах , а саме настрій був такий , що сьогодні я зможу виграти. Вірив у це - і все! І це незважаючи на те , що йшов я четвертим , потім третій і навіть на останній рубіж йшов першим і приїхав першим . Я 5 секунд виграв у норвежця і 10 у француза.
- Я знаю твій відкритий характер , тому і питання мій відкритий . Ти можеш в Сочі взяти золоту медаль?
- Звичайно , можу ! Всі можуть.
- Яку дистанцію вважаєш своїй коронній ?
- Індивідуальну гонку на 15км , яка раніше була 12,5 км . Цього року ми робили контрольні старти в Сочі , добре перевірили траси. Це була генеральна репетиція . Звичайно ж , шанси є , а там - подивимося .
-З приходом нового тренерського штабу , що змінилося в команді?
- Трохи - дещо робота змінилася , спокійніше стало. І раніше непогано було , але тепер зовсім добре стало.
- Гриша , у тебе тепер є досвід Ванкувера , який не йде ні в яке порівняння з чемпіонатами світу або етапами Кубка світу , хоча і суперники майже ті ж і дистанції ніхто не міняє. У чому причина? Чому так завжди відбувається?
- Так, звичайно! Це величезний досвід. Коли ти виходиш в перший раз - це загадка і завжди страшно було. Зараз я набагато спокійніше.
- У Сочі тебе хтось може здивувати? Ти ж усіх своїх суперників знаєш?
- У першу чергу я суперник самому собі . Це завжди так . Мені без різниці , хто і як стартує , яким ти біжиш . Важливо , як ти сам себе відчуваєш , як підготувався , як поспав , яке самопочуття . Ти - той самий єдиний чоловік, від якого залежить твій успіх або поразку. А порівняння воно завжди буде. З боку преси , тренера , зі свого боку. Але це потім . Мій головний тренер мене навчив , що завжди треба відштовхуватися від самого себе. І завжди треба краще , краще , краще. Якщо у мене вийде F3PziSxAUlsсделать те, чого мене навчили , якщо все буде добре, і з думками , і з тілом , то проблем і не повинно бути .
- Гриша , ти одружився на Саші Кононовій , дитина у вас чудовий бігає , Андріана , а от сама сімейне життя тобі допомагає ?
- Звичайно! Тільки допомагає. І те , що дитина з нами тільки доставляє нам душевного спокою і радості. За Андріаною дивиться Сашина сестра , а в жовтні у нас вже буде своя робота. Попереду дуже довгі збори і дуже важка робота. Тому ми її більше нікуди не візьмемо. Треба буде і відновлюватися і висипатися. А тут ми встигаємо тренуватися і з дитиною побути .
- Хто у світовому спорті у тебе конкурент на медалі?
- Звичайно ж, є і такі.
- У яких командах ?
- Норвегія , Росія , Франція , Канада ...
- Я відчуваю , що ти мені зараз всіх учасників паралімпійських ігор перерахуєш .
- Так, ні ! Я конкретно можу назвати. Кирило Михайлов зі збірної Росії , той, що золото виграв у Ванкувері. Норвежець Нільс Уріх , йому 28 або 29 вже . Вони обидва постарше мене .
- Ти думаєш , що після Сочі вони скажуть - До побачення ! ?
- Та, ні ... Михайлов , ще може бути , а Нільс , думаю , що ще побігає . Треба знати норвежців , як вони бігають і люблять спорт , я думаю , що цього не станеться. Розумієте , система ж працює. Підуть одні , прийдуть нові, молоді.
|