Черкащанин з російським корінням Дмитро Політов нещодавно потрапив до сотні кращих танцівників на шоу «Танцюють всі-6», що на каналі СТБ, а минулої суботи він виборов золото на Чемпіонаті Росії з пол-денсу.

Ми попросили Дмитра розповісти про те, як він почав танцювати та чому переїхав жити із Росії до Черкас.

Я звичайний вуличний танцівник, який колись через власні комплекси, розпочав переборювати себе за допомогою брейк-дансу та акробатики. Років у тринадцять записався на брейк-данс. Так крутився на голові, що мозоль і до нині не зійшов. Перед тим танцями взагалі не займався. Та й, відверто кажучи, по мені навіть зараз видно, що техніка в мене не надто професійна. У пол-денсі поєдную все що знаю: брейк, паркур, акробатику.

Через те, що я постійно падав, друзі казали на мене Чпок. У мене не виходили трюки і я, так би мовити, чпокався об підлогу. Спершу я ображався на таку кличку, а потім змирився. З тих часів Чпок стало моїм прізвиськом, хоча я вже нібито й не падаю. Мені завжди допомагала моя «обезбашеність», я міг робити подвійне сальто, навіть достеменно не знаючи його техніки.

У мене було багато травм, навіть досі дошкуляють переломи, які загоїлися без гіпсу. Великий палець на нозі зрісся без медичної допомоги. А тепер мені взуття важко підібрати. Я багато чого ламав, слава Богу, що відкритих переломів вдавалося уникати.

До Черкас мене привело кохання. Сам я родом із Росії. А зі своєю коханою познайомився у Туреччині, де разом працювали. На роботу танцівником до Туреччини мене підштовхнула подруга, вона вважала, що я маю талант і його не можна «просиджувати». Типа паче, що 2007 року я потрапив до двадцятки кращих паркуристів Росії. Ліля, моя кохана, наші стосунки спершу сприймала лише як такий собі курортний роман, але, як бачите, все значно серйозніше. Замість того, щоб здавати сесію та ходити на пари, я їздив в Україну, до Лілі. Навіть дивуюся, як мене через прогули з університету не вигнали! Одного разу, знову працюючи з нею у Туреччині, вирішив не повертатися додому в Росію, а разом поїхати до Черкас. Як зараз пригадую, був жовтень, а я приїхав у шортах та шльопанцях. З того часу ми живемо разом.

На гроші зароблені в Туреччині ми планували зіграти весілля. Але потім передумали і вклали всю суму у студію з пол-денсу. Займатися пол-денсом під силу будь-кому і в будь-якому віці. Головний критерій – бажання. До нас на заняття навіть дорослі жінки приходять. Для пол-денсу важливі терпіння та наполегливість, а після перших занять не уникнути синців.

Пол-денс – це не стриптиз. Насправді, танець на пілоні походить із циркового мистецтва. Мені частенько доводиться це роз’яснювати.

Влітку планую показувати шоу з пол-денсу на вулицях міста. Досі такого не робив, оскільки для цього потрібен спеціальний пілон, який можна закріплювати в різних місцях.

Попробував себе у кількох шоу – «Україна має талант», «Танцюють всі» та в «Хвилині слави». На «Танцюють всі» вдалося потрапити до сотні кращих танцівників. Я навіть не сподівався на такий успіх, мені просто було цікаво поспілкуватися з іншими танцівниками та отримати задоволення від свого номера. З учасником із Черкас – Тиграном Герикяняном ми друзі. Він мені навіть музику допомагав нарізати для мого виступу. Познайомилися з ним у маршрутці, дорогою з Києва до Черкас, про це інформує сайт «Про Все».