Інтерв'ю з тренером

   На перший погляд, кульова стрільба, порівнянно з іншими, динамічними видами спорту, виглядає не надто видовищно. Однак за зовнішньою малорухомістю криється ретельна, напружена м’язова  робота спортсмена: мінімум рухуй максимум самоконтролю. Тут головне – зосередженість, координація й статична витривалість. Про кульову стрільбу як ніхто краще знає майстер спорту України, головний тренер збірної Черкаської області з кульової стрільби, наставник олімпійців Дарьї Шаріпової та Сергія Куліша – Віктор Нагній.

- Кульова стрільба – що це таке? Чи це вид спорту взагалі? В чому його особливості?

- Кульова стрільба – це вид спорту, який вже давно розвивається в Україні, Черкасах зокрема. Це не новий вид спорту. Ним займаються як хлопці, так і дівчата. Як і кожен вид спорту кульова стрільба має свої особливості – робота зі зброєю, зі своєю психологією. Важкий вид спорту, хоча люди вважають його легким, а іноді й не потрібним. Він має безліч факторів, які сприяють розвиткові людини як особистості, однак, для того щоб зрозуміти цікаво це чи ні, цим треба зайнятись.

- Як Ви вважаєте молодим спортсменам важко в цьому виді спорту?

- Так, важко. Важко по-перше в становленні, адже становлення стрілка відбувається приблизно в 25 років, так як припиняється розвиток організму, повністю формується скелет, отже настає фізіологічна стабільність. Також молодим спортсменам важко ще й у фізичному плані, тому що це малорухомий вид спорту. Не легко ще й психологічно, бо у стрілецтві психологічний стан відіграє важливу роль.

- На Олімпіаду цього року їде двоє ваших вихованців. Це неабияке досягнення. Прокоментуйте цю подію.

- Перш за все варто зазначити, що на Олімпіаду по стрільбі з гвинтівки від України їде двоє чоловіків і двоє жінок, серед них – Сергій Куліш і Дарія Шаріпова, тобто, Черкаси зробили вагомий внесок в українську олімпійську збірну. На Олімпіаду ми їдемо вже вчетверте, включаючи Юнацькі Олімпійські ігри – це також неабиякий показник. Як ми це зробили? Звичайно ж не сиділи й не чекали, а працювали,, причому всі без винятку, тобто це була така собі комплексна робота: спортсмені; викладачів, які допомагали і йшли на зустріч спортсменам в навчанні;людей, які займаються технічним оснащенням стрілків; тренерського складу. Багато людей працювали над тим, щоб вийшло так, як вийшло.

- Як Ви оцінюєте шанси Шаріпової та Куліша?

- Знаєте, вони не випадково потрапили на Олімпійські ігри, тому що таким чином туди не потрапити, а якщо не випадково, то це вказує на те, що вони зробили величезну роботу, демонстрували достойні результати, з якими можна і треба боротися, перемагати. Вони це не раз доводили і на Чемпіонатах Європи, і на Кубках Світу. Вони побували на трьох Кубках Світу – привезли звідти 2 медалі – це також про щось каже. Ми вважаємо за велике досягнення – потрапити на Олімпіаду, а чудово виступити – це взагалі найбільша мрія кожного спортсмена й тренера, тому подивимось як складуться обставини, як пощастить, бо в спорті без удачі ніяк, а в кульовій стрільбі тим більше! Тож, якщо все складеться, то шанси, безсумнівно є.

- Шаріпова та Куліш, на Вашу думку, зараз перебувають на піку спортивної форми?

- Так. Вони нещодавно повернулися з 20-денних зборів. Зараз відпочивають, однак легенькі тренування все одно проводять.

- Ви задоволені підготовкою до Олімпійських стартів?

- Що стосується збірної України, то можу сказати, що було достатнє забезпечення патронами, що є дуже вадливою складовою зборів Передолімпійські збори проходили у Вроцлаві, умови були хороші – харчування, проживання, тренування з сучасним обладнанням, якого немає ні в Черкасах, ні в Україні, окрім Львову. Тому у Вроцлаві підготовка була високого рівня. А от що стосується забезпечення спортсменів, як представників Черкаської області, то я категорично не задоволений! Належної підтримки з боку уряду, такої, якої потребують олімпійці, ми не отримали.

- Як і коли Ви стали тренером?

- Свого часу я теж займався кульовою стрільбою, не так успішно і не так довго, як мої вихованці. Але так склались обставини, це був час, коли віковою межею був 18-річний вік. У цьому віці ти повинен був бути спортсменом вищого рівня, а якщо ще нічого не досяг, ти просто більше не потрібен був спорту. Дійшов до звання майстра спорту України, мої учні вже зробили незрівнянно більше за мене. І ось я вже 30 років займаюсь тренерською діяльністю.

- Чим Ви займаєтесь, окрім того, що тренуєте?

- Я вважаю, що якщо хочеш чогось досягнути в житті, то не можна розсіюватися на багато сфер. Я повністю присвячую себе тренерській праці.

- Чому кульова стрільба стала справою Вашого життя?

- Кульова стрільба – це моя дитяча мрія. Мене все життя тягнуло до зброї. Коли я був ще учнем, у 6 школі відкрилась секція кульової стрільби, куди я, звичайно, записався, довгий час там тренувався, а потім став працювати там. І більше  з цієї сфери діяльності не йшов.

- Як Ви можете оцінити перспективи розвитку кульової стрільби в Україні й Черкаській обл. зокрема?

- Важко розвиваємося, хоча можливостей більше, ніж достатньо. По-перше складно тому, що вид спорту, що пов'язаний зі зброєю, це в свою чергу  пов’язано з міліцією, контрольно-дозвільною системою. Існують проблеми з відсутністю тренерів, тирів тощо. Крім того, є ще невеликі проблеми в особистісних стосунках із керівництвом, що негативно впливає на розвиток кульової стрільби саме в Черкасах. Якщо буде необхідна фінансова підтримка, то розвиток кульової стрільби можливий і реальний.

- Що найважливіше у стрілецтві можна виокремити задля того, аби досягти успіху?

- Найголовніше – це бажання. Велику роль відіграє генетична схильність до того чи іншого виду спорту, чи то стрільба чи щось інше. Спортсмен має бачити свою перспективність - це теж важливо.

- Ваші побажання-настанови підопічним олімпійцям?

- Працюйте – й у вас все буде. Праця прикрашає людину. Я поважаю людей,  які своєю працею заробляють гроші.