Для нього стрітбол – це не гра. Для нього це стиль та спосіб життя. Присвятити своє життя стрітболу цей хлопець вирішив, коли в нього була лише мрія досягти чогось у цьому виді спорту. Наразі Станіслав Светлицький є президентом Української стрітбольної ліги і, втіливши свою мрію у життя, намагається втілити мрій інших.

   Наразі він є керівником однієї із найвідоміших стрітбольних команд України та Росії – «Герої майданчику», яка вже встигла «засяяти» на телешоу «Україна має таланти». До Черкас відомий спортивний діяч зі своїми підопічними завітав на щорічний фестиваль «Маніфест вулиць». Саме там Станіслав Светлицький поділився з «Черкаським спортом» своїми враженнями про цьогорічний фестиваль, розповів про особливості стрітболу в Україні та поділився планами на майбутнє.

- Що можете сказати про цьогорічний фестиваль «Маніфест вулиць»?

- Однозначно можна сказати, що у плані організації, у Черкасах це найсильніший турнір за останні чотири роки.  В оргкомітеті дуже гарно попрацювали і в плані реклами, і в плані призів. У цілому організація справді на найвищому рівні. Приємно радує стабільність цього змагання. Адже уже традиційно кількість команд сягає близько 40-ка. Достатньо обширна географія – це команди із Запоріжжя, Києва, Дніпропетровська і так далі. Загалом, на цьому фестивалі представлені команди найбільших міст України. Як на мене, то відвертими фаворитими цьогорічного «Маніфесту вулиць», окрім переможців, є й черкаська команда, і команда з Дніпропетровська – фактично чемпіони стрітбольної ліги.

- Яка подальша доля переможців цьогорічного «Маніфесту вулиць»?

- У нас система проведення ліги зроблена таким чином, що переможець турніру бере участь у всеукраїнському фіналі, який орієнтовно запланований на 24-те серпня на День Незалежності. Проходити він буде в Києві на Хрещатику. Всі переможці стрітбольних змагань потрапляють до цього фіналу і там найсильніші команди змагатимуться між собою за звання чемпіона Української стрітбольної ліги, чемпіона України можна сказати.

- Ви також є організатором і засновником команди «Герої майданчиків». Розкажіть трошки що це за команда?

- Так дійсно, я організував цю команду. Нам у цьому році буде п’ять років. Фрістайлерській частині трошки менше – чотири роки. А сформував команду достатньо просто. Я давно займаюся організацією стрітбольних змагань, тому регулярно спілкуюся із людьми дотичними о цього виду спорта. Познайомився з багатьма гравцями і в мене виникла ідея сформувати команду, яка може виконувати певні завдання, зокрема, брати участь у талант-шоу. Команду сформували без особливих зусиль. Мабуть це просто сама доля допомогла. Ми спробували і у нас вийшло. Ми дійшли до фіналу телевізійного шоу «Україна має таланти», також брали участь у шоу «Хвилини слави» в Москві. Ось так саме така діяльність і стала найголовнішим видом нашої діяльності. Наразі ми подорожуємо містами України та Росії, виступаємо там зі своїми номерами. Дуже радує, коли наші виступи збігаються саме зі стрітбольними турнірами.

- Чи немає у планах вашої команди ще раз взяти участь у телешоу «Україна має талант»?

- Наскільки я знаю, відповідно до умов конкурсу, ми не можемо брати участь у шоу в цьому сезоні. Можливо на наступний, ми подумаємо. Але, знову-таки, хочеться не повторювати, не бути на одному і тому ж рівні, брати участь заради самої участі. Якщо і йти туди, то показувати те, чого не було в нашому виступі, знову дивувати та змушувати кров у жилах холонути. Наприклад, коли ми були у півфіналі другого сезону «Україна має талант», ми показували фрістайл з палаючими м’ячами – такого ніде не було і це справді «порвало»Україну. Ми підпалювали м’ячі і жонглювали ними. Якщо в нас буде достатньо ідей і можливості їх реалізувати, то ми будемо брати участь, нам це цікаво.

- Наразі ви чи не найголовніша постать у сфері стрітболу України. Розкажіть, як Ви відкрили для себе цей вид спорту?

- Почав займатися досить банальним шляхом. Я взагалі у класичний баскетбол прийшов із вуличного баскетболу. Вперше взяв м’яч в руки на баскетбольному майданчику в 16-17 років, достатньо пізно почав займатися. І потім «захворів» цим. Із 96-го року я в цьому виді спорту. Цілком «поглинутий» стрітболом.

- Скажіть, є людина на яку Ви рівняєтесь у стрітболі?

- У мене є люди, яких я поважаю за ігрові якості, за людські. Тому що я вважаю, що будь-який спортсмен має бути не лише сильним на майданчику чи арені, але повинен давати приклад для підростаючого покоління спортсменів. Якщо говорити про ігрові якості, то це Майкл Джордан, серед плеймейкерів – це Чонсі Білапс. Їх багато. Подобаються люди, які не мають такого зіркового статусу, але вони жертвують свої гроші на доброчинність – Дікембе Мутомбо. Багато таких людей.

- На Вашу професійну думку, що потрібно зробити, щоб досягти успіху у стрітболі?

- Я нещодавно робив інтерв’ю для сайту стрітбольної ліги з найціннішим гравцем минулого сезону. За три сезони стрітбольної ліги він двічі ставав чемпіоном. Я в нього запитав, у чому успіх? І він сказав, що успіх в тому, що я граю разом з друзями і в нас повне взаєморозуміння. Це два найбільші складники успіху в стрітболі. Ти граєш з друзями – це не професійний баскетбол, де ти зобов’язаний грати з певними людьми. Ні, в стрітболі беруть участь дружні колективи, в яких люди грають з року в рік, постійно. Не буває чемпіонів, які постійно сваряться один з одним, такого не буває. Дивлячись на те, як поводять себе гравці в команді, з  перших ігор можна визначити, хто є фаворитом. Якщо навіть команда програє, але гравці поводять себе спокійно, і у них все злагоджено, то у цього колективу є майбутнє. Найважливіше грати своїм дружнім колективом.

- Чи реально заробляти на життя стрітболом в Україні?

- Ми пройшли найскладніший етап становлення цього виду спорту в країні. Нині про цей вид спорту варто просто нагадати. Останні глобальні турнірі, які збирали повні майдани, проходили в 1999-му році. Ми прагнемо повернути це. Зараз, я сподіваюсь, що все вийде. Буквально через два тижні, ми розішлемо прес-релізи всеукраїнським ЗМІ із акцентом на те, що ми повертаємося. Ми будемо періодично проводити турнірі на центральних майданах різноманітних міст України. У будь-якому разі у містах-мільйонниках точно. І в цьому сезоні і в наступному, постараємося налагодити цю структуру, коли будуть не тільки масові турніри, але й топові змагання, які матимуть хороший призовий фонд. Щоб певна команда приїхала на турнір, виграла його і заробила умовно 1000 доларів. Це моя мрія – задовольнити потреби як любителів, яким важливо просто взяти участь, насолодитися грою у колі друзів, так і амбітних гравців, які хочуть досягти чогось більшого. Я сподіваюсь, що цей або наступний рік, виведе нашу лігу не лише на масовий рівень, адже у минулому році у нашій лізі, у 29-ти турнірах, взяло участь 1039 команд – це наймасовіші змагання у Європи. Але, окрім цього, я мрію, щоб ліга вийшла не лише на масовий рівень, а й на той, щоб люди могли отримати окрім морального задоволення, ще й якесь фінансове заохочення.

- Ваш девіз по життю?

- У мене багато девізів. Найулюбленішим є фраза Григорія Сковороди: «Бути щасливим – це значить знати себе, взятись за свою долю та робити своє діло». Це мій девіз і я його намагаюся втілювати у життя.