Зовсім нещодавно ми переступили поріг літньої пори. Перехід в теплий квартал автоматично дав привід журналістам «Черкаського спорту» підвести риску під останніми трьома місяцями в спорті нашого регіону. Отож, по черзі розберемося з «Весняними подіями».
Весна в спортивному світі – пора найгарячіша. Насамперед, це пов’язано з тим, що левова частка різноманітних чемпіонатів фінішує саме у весняні місяці. Зрозуміло, що й черкаські клуби очки, підсумкові місця і гонорари рахували саме навесні. Якщо охарактеризувати загалом виступи черкаських професійних клубів («Імпексагро», «Черкаські Мавпи», «Славутич») і виставити єдину оцінку, то отримаємо щось перехідне – від трійки з плюсом до четвірки з мінусом.
«Імпексагро» (фініш сезону: 13 травня)
«Великий волейбол черкаські вболівальники зможуть побачити вже наступної осені», – такою фразою на офіційному сайті «Імпексагро» завершилася остання інформація, яка датується аж 15-им травня. Але її можна перефразувати і в інший бік: «Прощавай команда з амбітними цілями, на щастя, твоє місце займе інший клуб».
Весна 2012-го року для черкаських аграріїв була доволі успішною в турнірному значенні, адже повністю оновленому молодому колективу вдалося вийти до Фіналу чотирьох, нехай і розбитої останніми негараздами українського волейболу, але все ж Суперліги. В цій четвірці команді Віктора Михальчука мало що світило, та навіть попри це, черкасці тримали до останнього туру інтригу в боротьбі за бронзу, яку врешті-решт виграв «Фаворит». А от в глобальному значенні весняні місяці цього року стали гіркими для черкаського клубу. Хоч це не озвучено офіційно, але «Імпекс» припиняє своє існування. Початок кінця п’ятирічної історії клубу настав ще взимку, коли волейболістам солідно «затягували» із зарплатнею. В наступному сезоні у волейбольній Суперлізі таки буде черкаський представник. Швидше за все, називатиметься команда «Азот», адже далі чоловічий волейбол в регіоні фінансуватиме однойменне підприємство.
«Черкаські Мавпи» (фініш сезону: 13 квітня)
Цей сезон для черкаського клубу мав доволі стратегічне значення. Напевне, більшість пам’ятає, з якими потугами черкаський клуб повернувся в еліту українського баскетболу. Зрозуміло, що за таких умов «прокачати» команду мільйонними інвестиціями було б доволі неправильно і з викликом для керманичів ліги, яким клуб нібито був винен солідну суму грошей. Стартували в Суперлізі черкасці з дуже скромним бюджетом, від того і довелося багатостраждальному Холопову здебільшого набирати легіонерів, які або ж вже перегоріли, або ж ще не догоріли у своїй кар’єрі (Бошняк, Райт). По ходу сезону черкасці почали активно «лататися», але за таких умов вигнати команду в зону плей-оф фантастично мало. Тут, окрім швидко налагодженої гри, має посміхатися ще й доля. Здавалося б, справжньою посмішкою долі для клуба було підписання легендарного Соломона, але глобального результату зірка не принесла. Були хіба що локальні моменти: заповнені трибуни і піар в закордонній спортивній пресі, де «Черкаські Мавпи» спливали, як реаніматор одного з найвидовищніших плеймейкерів Євроліги початку століття.
Вихід в білій повязці для Соломона був нефартовим і останнім у формі "Мавп"
Щодо результатів черкаського клубу, то весну вони зустрічали на не зовсім позитивному – 13-му місці. Плюсом після десятиматчевої програшної серії на фініші сезону можна назвати хіба що наявність за спиною в турнірній таблиці бодай одного суперника («Галичини»).
На наступний сезон плани у черкаського клубу значно амбітніші. Насамперед, це пов’язано з суттєво збільшеним бюджетом клубу.
«Славутич» (фініш сезону: 25 травня)
Говорячи про весняну частину сезону «Славутича», хочеться відзначити лише два моменти: високе, третє, місце в дебютному сезоні Другої ліги, а разом з тим – відсутність видовищного футболу з боку команди.
Індивідуальні події весни
Від командних досягнень насиченої спортивними перипетіями весни перейдемо до індивідуальних. Відзначимо 6 лауреатів весняного хіт-параду та переможця.
1. Сергій Куліш (кульова стрільба)
Досягнення: бронза на етапі Кубка Світу в Мілані (7 травня). Головний претендент на олімпійську ліцензію на лондонську Олімпіаду.
Стабільності цього молодого снайпера може позаздрити будь-хто. В травні відбулося відразу три етапи Кубка Світу (Лондон, Мілан, Мюнхен) з кульової стрільби. За підсумками цих змагань і мала визначитися доля єдиної Олімпійської ліцензії для українських чоловіків. Сергію Кулішу вдалося привезти з цих міжнародних змагань дві бронзи та посісти четверте місце! Зважаючи на свій вік, Куліш вважається ще спортсменом категорії «молодь». Окрім важливих дорослих результатів, шлейфом за ним стеляться світові рекорди серед молоді, таких лише на останніх турнірах Сергій встановив три.
2. Дар’я Шаріпова (кульова стрільба)
Досягнення: бронза на етапі Кубка Світу в Мюнхені (26 травня) Головний претендент на олімпійську ліцензію на лондонську Олімпіаду.
Разом з Кулішем на Олімпіаду до Лондона може поїхати його колега по черкаській команді – Дар’я Шаріпова. Ще одна молода надія української збірної цю ліцензію в цьому році виборола власноруч. Але зважаючи на те, що в кульовій стрільбі ліцензія не іменна, мала доводити власну форму на стрільбищах останніх етапів Кубку світу. У двох вона була максимально близькою до п’єдесталу, а на останньому навіть оформила бронзу.
3. Ярослав Жмуденко (настільний теніс)
Досягнення: 10-й на Кубку Світу в Катарі (13 травня). Здобув ліцензію на Олімпіаду в Лондоні.
Поки Шаріпова та Куліш чекають на вердикт тренерської ради, валізи до Лондона вже збирає уманчанин – Ярослав Жмуденко. Ця весна стала вдалою для нашого співвітчизника. Нині Жмуденко виступає за казанську команду «Барс», а оформити ліцензію йому допомогла 1— та позиція на Кубку світу в Катарі.
4. Григорій Вовчинський (лижі)
Досягнення: срібло + 3 бронзи на Етапі Кубку Світу у Фінляндії (22 березня – 1 квітня)
У черговий «Черкаський спорт» відзначає спортсмена з неймовірною силою волі і талантом. В середині весни паралімпієць Григорій Вовчинський набив сумку седалями на етапі Кубку Світу у Фінляндії, де в лижних гонках та біатлоні виборов одне срібло та три бронзи.
5. Олексій Горішний (фітнес)
Досягнення: чемпіон та срібний призер чемпіонату Європи у Румунії (травень), володар Кубку України (19 травня).
Черкаський фітнес зараз переживає справжній розквіт. Якщо нещодавно цей вид спорту пов’язували виключно з прізвищем і досягненнями сім’ї Оробець, то на сьогодні в обласному центрі є ціла плеяда талановитих та цілеспрямованих спортсменів, які презентують наш край на різноманітних змаганнях. Один з таких – Олексій Горішний, який, набравши форму, збирає нагороди за нагородами на змаганнях різноманітного ґатунку. Спортивна весна 2012-го року для нього також стала особливою.
6. Марина Семенько (фехтування)
Досягнення: срібло на Кубку Світу в Хорватії (13 березня).
Перше весняне вагоме досягнення серед черкаських спортсменів оформила фехтувальниця Марина Семенько, яка в середині березня здобула срібну нагороду в командному заліку на Кубку Світу в Хорватії. Таким чином українські юніори вперше за півтора року зуміли піднятися на п’єдестал пошани на престижному турнірі.
У фіналі змагань українки поступилися збірній Росії. При чому сама зустріч складалася доволі успішно для України. Однак провал одеситки Кравацької (на одному з рубежів) перекреслив всі попередні зусилля Комащук з Хмельницького та нашої Семенько. В результаті, золотий поєдинок завершився з рахунком 45:38 – для росіянок.
Спортсмен Весни: Костянтин Махновський
