До вашої уваги інтерв’ю з одним із найвідоміших танцівників України Юрієм Васютяком, який нещодавно відвідав наше місто. «Черкаському спорту» Юрій розповів про свій старт у танцювальному світі та поділився враженнями про черкаських танцівників.
Досьє:
Дата народження: 4 серпня 1971
Суддівська книжка: СГОСТУ № 101
Суддівський рівень: Міжнародна категорія
Суддівський стаж: з 2000 року
Тренерський стаж: з 1996 року
WDC ліцензія №: UKR-0051
Власний клуб: ДансЦентр, танцюристів – 30
Освіта: Вища хореографічна (Київський національний університет культури і мистецтв, спеціальність хореограф-балетмейстер)
Танцювальний статус: Суддя міжнародної категорії, танцівник міжнародного класу, член виконавчого комітету СГОСТУ
Танцювальні досягнення:
Категорія «Любителі» (1995-1999 роки): багаторазовий чемпіон України зі стандартної програми; Бронзовий призер: IDSF Open to the World Standard (1997); Срібний призер: IDSF Open Standard (1999); Переможець: IDSF Open to the World Standard (1998), IDSF International Open Standard (1998).
Категорія «Професіонали» (2001-2004 роки): Чемпіон України зі стандартної програми; Фіналіст: ASIA OPEN (Китай - Тайчжоу); Півфіналіст: WDDSC World Professional Standard Championships 2002 (Англія - Blackpool) - WDDSC World Professional Standard, Universal Open 2003 (Англия) - Professional Ballroom.
- Розкажіть, коли почали займатися танцями?
- Це було ще у Севастополі у 1983-му році. На танці я потрапив завдяки своїм друзям. Тоді був абсолютно маленьким школярем. Починав зі школи танців у 12-ть років. Захопився і з зі звичайного хобі це переросло у щось значно більше. Почав займатися на серйозному рівні. Тоді зустрів свою партнерку Яну, яка нині є моєю дружиною. Моїми тренерами були такі легендарні особистості, як Юрій Сенченко, Вадим Єлізаров та Ніна Маршева. З 1995-го року по 1999-й рік виступав у категорії «любителі». У 2001-му році перейшов у категорію «професіонали». Зараз маємо двох діток та танцювальний клуб. Можу сказати без сумнівів, що у нас все склалося так, як ми того хотіли.
- Юрію, як давно розпочали свою тренерську діяльність?
- Тренером став одразу ж, як закінчив професійно танцювати. Це сталося тоді, коли перебралися до Києва. Адже ми самі із Севастополю. Коли потрапив до столиці, то одразу ж організував власний клуб. З 1996-го року розпочав свою тренерську роботу, а з 2000-го року почав активно займатися суддівством.
- Чи займаються Ваші діти танцями?
- Звісно. На вашому Кубку мера Черкас танцювала моя донька і я дуже за неї вболівав. Змагалася вона у категорії «юніори». Але судити цю категорію я, звісно, не міг. Тому мені не лишалося нічого, як спостерігати та тримати кулаки.
- Який танцювальний турнір запам’ятався Вам найбільше?
- Звісно, це Блекпульський танцювальний фестиваль в Англії та чемпіонат світу в Маямі. Це, якщо чесно, ті змагання, які лишили найбільший та найглибший відбиток у моїй танцювальній кар’єрі. Враження просто неповторні. І наш прощальний фестиваль в Харкові – це було дуже зворушливе шоу.
- Танцівники якої країни були для Вас найсерйознішими суперниками?
- Звісно, це Росія, Італія, Данія та Великобританія.
- Як Ви можете оцінити розвиток бального танцю сьогодні?
- Зараз у дітях, «юніалах» та «юніорах», однозначно лідирує Україна. Про що свідчить Блекпульські фінали, де більша частина змагальників – це українські пари. Росія стала сильним суперником. Також здивував Китай, який почав активно розвиватися у сфері бальних танців. Мої друзі італійці наразі там працюють, то вони розповідають, що там створені цілі академії, інститути та школи танцю. Із тисячі дітей вони відбирають лише десять кращих і на них працює вся країна. І в них є результат.
- На Вашу думку, де в Україні найсильніші танцівники?
- Звісно, зараз це Київ, адже це столиця. Потім Харків та Севастополь. Так було завжди і покищо нічого не змінилося.
- Що Ви можете сказати про рівень черкаських танцівників?
- Скажу так, що я жалкую, що не привіз сюди більше пар. Я просто не очікував на такий високий рівень підготовки та організації. У Черкас, як виявилося, дуже великий потенціал. Дуже приємно вразили мене. Багато талановитих дітей.
- Що можете побажати черкаським танцівникам?
- Потрібно постійно вчитися та працювати над собою. Не потрібно чекати поштовхів. Працювати над собою і своїм величезним потенціалом, який вразив усіх.
