Про спорт та організацію автомобільних змагань читачам «Нової Доби» розповідає керівник АК «Черкаси»

Народився на Київщині, а виріс і навчався у Черкасах. Вищу освіту теж здобував у місцевому виші за фахом «Фінансист». У свої 34 роки він люблячий чоловік і тато, громадський діяч та автоспортсмен. Каже, що спорт для нього – вагома частина життя. Майже як три кити в древніх міфах тримали землю, так робота, сім’я та автоспорт складають життєвий пазл Андрія Яроменка.
Автомобілями Андрій Яроменко цікавився ще з дитинства. Уперше за кермо сів ще у 13 років. Учив мистецтву водіння чоловіка його тато. Каже, відтоді з машинами він на «ти». Щойно досяг повноліття, отримав права. Проте автомобільному спорту передував чималий шлях.

– У юності я активно займався футболом і навіть трохи більше, ніж активно – був учасником збірної команди області із футболу. Проте, на жаль, у 2004 році отримав травму, що призвела до операції на коліні. Відповідно, після цього вже дорога на футбольний майданчик була закрита. Однак, я завжди був активним, і цій енергії потрібен був вихід. Тоді ж у 2004 році в Черкасах відкрився стрітрейсинг-клуб, тож я приєднався до нього. Там організовували різні орієнтування, гонки в аеропорту, нічні «катання» тощо. Так і почав займатися автомобільним спортом, спробував аматорські змагання та квести, – розповідає Андрій. 

Уже у 2005 році Андрій взяв участь у перших автомобільних змаганнях, а у 2007-му – у першому ралі на серійних автомобілях. Це були перші офіційні змагання, і саме це стало першим поштовхом до того, аби захоплення переросло у щось більше. Із часом чоловік також долучився до організаторів цього клубу, почав їм допомагати, здобуваючи при цьому вагомий досвід в організації саме автомобільних змагань. 

– Ганяти просто вночі вже стало нецікаво. Зрештою, після декількох серйозних аварій, прийшло усвідомлення, що нічні перегони небезпечні, адже пілоти дозволяють собі справді високу швидкість. Тому просто так, без контролю, перегонами займатися не можна. Ми усвідомили: якщо справді хочеш виплескувати із себе адреналін, то це потрібно робити на спеціально організованих для цього майданчиках та заходах, – продовжує спортсмен.

Після 2007 року чоловік почав брати участь у змаганнях по Україні. Харків, Чернігів, Біла Церква, Київ, Дніпро, а також долучились до змагань і Черкаси. Ці заходи заклали основу професійного розвитку спортсмена – там він навчався, здобував поразки й перемоги, проте дійшов до того, що нині має: Автомобільний клуб «Черкаси».

– Власне, АК «Черкаси» є продовженням того стрітрейсинг-клубу, який розвивав свою діяльність ще у 2004 році. Проте «стрітрейсинг» у перекладі означає «вулична гонка». А ми все ж вирішили рухатися в офіційному і безпечному для здоров’я пілотів руслі. Так у 2012 році ми зареєстрували окрему організацію – Автомобільний клуб «Черкаси», – каже очільник клубу. – Активно у нас беруть участь у заходах і змаганнях 30 членів, ситуативно – понад 100. На сьогодні основна діяльність клубу – це організація автомобільних змагань, – розповідає Андрій Яроменко.

Тренування – важлива складова будь-якого спорту. В автоспорті цьому потрібно приділяти особливу увагу, адже від умінь та навичок пілота залежить його здоров’я та життя, а також він несе відповідальність за того, хто перебуває з ним у машині. 

– Для того, щоб покращити свої вміння, у 2008 році я пройшов спеціалізовану школу «Альфа-Щит» у Києві. Протягом року я навчався і стажувався, згодом вирішив стати інструктором із водіння: від моменту «сів у машину й пристебнувся» до початкової спортивної підготовки, – згадує чоловік. – Потім був час, коли я міг собі дозволити багато тренуватися і брати участь у багатьох змаганнях. Нині, на жаль, тренуванням приділяю менше часу. Підтримую форму й здобуваю новий досвід наразі на змаганнях. 

На базі АК «Черкаси» діє постійний майданчик для тренувань, функціонує також спеціальний рульовий тренажер. За словами керівника автомобільного клубу, підготовка грамотного водія, зазвичай, ділиться на три рівні: перший – базисний (як безпечно управляти автомобілем, як їздити, щоб не втрапляти в ДТП), другий – як їздити, щоб із аварійних ситуацій правильно вийти, третій – початкова спортивна підготовка (як аварійні ситуації спеціально провокувати й підтримувати, тобто як цим користуватися на благо). 

– Усім, що я вмію і знаю, я ділюся з тими, хто бажає навчитися водити правильно чи прийти у нашу дружну спортивну родину. Я люблю весь автоспорт у цілому. В Україні представлено понад 20 дисциплін автомобільного спорту. Мені ж до вподоби ралі, обожнюю автомобільний крос, його ж і визначив для себе як основну дисципліну, в якій прагну досягти висот. Займався автокросом увесь цей рік, планую змагатися у ньому й в наступному, – говорить Андрій Яроменко.

Однак, окрім безпосередньої участі в автозмаганнях, Андрій Яроменко вже чимало досягнув і як організатор подібних заходів. Разом зі своєю командою, що працює в АК «Черкаси», вже декілька років він тішить черкащан спортивними заходами всеукраїнського рівня. 
– Організація автомобільних змагань – дуже різновекторний вид роботи, в якому найголовніше – нічого не забути. Тут у комплексі працює все: заходи безпеки (волонтери, пожежники, лікарі, знаки обмеження тощо), організація шоу, координація учасників, спортивна складова – судді, проведення машин на трасі, а також робота прес-служби. Упускаєш один момент – і все може рухнути, – наголошує Андрія Яроменко. 

Як зазначає очільник автоклубу, на сьогодні найбільша проблема в автоспорті – це кваліфіковані фахівці та розвиток спортивної інфраструктури – майданчики для занять, професійні траси. На жаль, на державному рівні на технічних видах спорту майже не акцентують свою увагу, хоча це дуже перспективний та цікавий вид спорту. До всього, навики, набуті автоспортсменом на трасі, дуже допомагають у повсякденному житті, що важливо з огляду на сучасний стан доріг та освіту інших водіїв. Тому, для охочих долучитися до автомобільного виду спорту, Андрій Яроменко має топ-3 поради як професійний спортсмен та інструктор:
1. Приїхати і спробувати себе навіть у аматорському форматі – слалом, зимові збори тощо. 
2. Важливо не соромитися своїх результатів, не боятися, що хтось буде швидший. Це спорт і він покликаний навчати й дарувати приємні емоції. 
3. Тренуватися. Лише завдяки тренуванням можна досягти якихось результатів. 

– Упевнений, що найкраще моє досягнення ще чекає мене попереду. Пишаюся участю у кожному змаганні – адже це великий шматок життя. Прагну підкорити Чемпіонати України з автокросу та ралі, для цього роблю усе, що від мене залежить. Водночас мрію тішити Черкащину яскравими спортивними подіями. Звісно, автоспорту я приділяю менше часу, ніж родині й роботі. Проте в роботі я роблю те, що потрібно, а в автоспорті – що хочеться. А хочеться – лише кращого, – резюмує автоспортсмен.