Андрій Кисіль в італійському місті Піза подолав марафонську дистанцію довжиною в 42 км 195 м.
Найдивовижніше те, що хлопець ніколи у своєму житті не займався професійним спортом, а просто поставив перед собою чітку мету і завдяки невпинній наполегливості і вольовим зусиллям досягнув її.
– В один момент я усвідомив та зрозумів причину, чого в мене щось не виходить. Все виявилось дуже просто – я себе жалію. Я можу полінуватись прокинутись раніше, можу з’їсти якийсь некорисний смаколик, який потім «вилазить боком» чи пропустити тренування у спортивному залі, – зізнається Андрій. – Як виявилось, секрет успіху як робочих, так і родинних стосунків полягає ось у таких дрібницях. Потрібно просто навчитися самоконтролю.
Одного разу хлопець побував на навчальній програмі Upgrade Camp. Там він побачив мотиваційне спортивне відео, в якому марафонці, деякі навіть із фізичними вадами здоров’я долали весь цей нелегкий шлях, але ніхто не здався. Відтоді у Андрія чітко сформувалась ціль і мета – довести собі, що він також сильний духом.
– Я не займався ніколи професійним видом спорту. Просто, як і всі періодично ходив до спортзалу. Відтоді як прийняв рішення подолати дистанцію, почав бігати за півроку до марафону, – продовжує уманчанин. – Якось я познайомився з тренером, який допомагав мені підготуватись до забігу і розпланував для мене поступові спортивні навантаження на 3,5 місяці.
Усім відомий загальновизнаний факт, що людям, які мають певні фізичні травми не бажано приступати до якихось силових навантажень, аби не ускладнити проблеми зі здоров’ям. У цьому випадку, Андрій, навіть маючи серйозну травму коліна, не здався і все-таки подолав цей забіг. Хоча й зізнається, що були присутні думки передчасно покинути дистанцію.
– Такі моменти виникали, в основному, під час самого забігу. Подолавши 30 кілометрів, я думав, що вже й так наче достатньо, немало ж пробіг. Але безумовно змусив себе йти до кінця, – розповідає хлопець. – А під час тренувань – ні, не було таких моментів, щоб я хотів здатися. Сачкував – так, але не здавався.
За словами уманського марафонця, за період підготовки він розвив у собі навички високої самодисципліни. У цьому випадку головний критерій успіху – це вміння правильно розпланувати своє тренування, тоді все вдасться.
– Раніше я думав, що ставити перед собою якісь конкретні високі цілі – це щось нереальне… Це треба жертвувати своїм особистим часом, відмовляти собі у чомусь. Але, взявши волю в кулак, я зрозумів – воно того варте.
Визначивши перед собою правильні пріоритети на наступний рік, Андрій зрозумів, що це далеко не кінець, а тільки початок. 18 червня 2017 року в місті Люксембург (Велике Герцогство Люксембург) спортсмен візьме участь у другій у своєму житті дистанції під назвою «Iron Man». Перед уманчанином, як і рештою учасників із усього світу стоятиме вже набагато складніше завдання. Їм потрібно буде спочатку 2 км пропливти, потім 90 км проїхати на велосипеді і, наостанок 21 км пробігти.