"Черкаський спорт" поспілкувався з єдиною легкоатлеткою, яка потрапила до ТОП-20 спортсменів міста і відбивається від запрошень на роботу моделлю.

Тетяна Безшийко

Дата народження: 10.02.2000 (16 років)

Рід занять: Легка атлетика

Основна дистанція: 400 м з бар’єрами

Досягнення: Кандидат в майстри спорту (400 м з/б і 200 м). Переможець чемпіонату України з легкої атлетики в приміщенні серед юнаків, 60 м (29-31.01.2015, м. Запоріжжя); чемпіонату України з легкої атлетики у приміщенні серед юніорів, естафета (11-13.02.2015, м. Суми); переможець чемпіонату України з легкої атлетики серед юнаків, 400 м з/б (18-19.06.2015, м. Вінниця), чемпіонату України серед юнаків у Кіровограді, 400 м з бар'єрами, чемпіонату України серед юніорів, 200 м тощо. 

- Тетяно, коли ти почала займатися легкою атлетикою і як це сталося?

- Взагалі-то, я не хотіла займатися легкою атлетикою. У мене батько військовий і ми постійно переїжджали з міста в місто. Я народилася в Черкасах, але до п’ятого класу тут не жила. Лише з 12 років я тут стабільно. А як пішла на легку атлетику... Сиділа з дівчиною в школі і їй треба було йти на змагання, а я так не хотіла сидіти на уроках, підійшла до вчителя фізкультури і попросилася теж пробігти. Пробігла на цих змаганнях, він подивився на результати і сказав, щоб я ходила на тренування. А я так не хотіла ходити, але ходила, нехай через раз, та все ж тренувалася. Сама дивуюся чому я це робила, адже не дуже цього хотіла (сміється). Але потім втягнулася і вже живу цим.

- Як батьки ставляться до цього?

- Нормально. Утім, на початку, коли я ще нічого не займала, ніякі місця, мама не розуміла і казала: «Якщо не посіла місце на п’єдесталі, то чого туди їхала?». А зараз уже все розуміє.

- До легкої атлетики тобі щось подобалося, чимось займалася?

- Ні. Бісером хіба-що, хрестиком вишивала (посміхається).

- Ти вродлива, струнка дівчина. Моделлю не пропонували працювати?

- Пропонували, але зріст трошки не підходить для цього. Мені не вистачає три сантиметри. Сказали, якщо виросту, щоб обов’язково писала. Однак, щоб працювати моделлю теж потрібен час, тому цим буду займатися лише якщо не буду бігати.

- Коли досягла першого вагомого результату у своїй кар’єрі?

- Якщо не брати до уваги місця на чемпіонатах області, то перший серйозний результат - «бронза» на чемпіонаті України 2012 року. Тоді я ще бігла 60 м з бар’єрами. Потім мій тренер Малюк Олена Володимирівна помітила, що я досить витривала і перевела мене на 400 з бар’єрами.

- Скільки медалей і грамот у твоїй колекції?

- Грамот значно більше 50, а медалі не рахувала - не можна цього робити.

- А в кілограмах?

- Не знаю (посміхається). Ну штук 50 думаю є.

- Нещодавно ти потрапила до ТОП-20 спортсменів міста. За які заслуги тебе, 16-річну дівчину, зарахували в число тих, хто отримуватиме щомісячно стипендію міського голови?

- Вибирали за кількістю нагород за 2015 рік. Нас, легкоатлетів, туди потрапило усього двоє. Це я і Олександр Савенко. Ми з ним постійно разом. Він теж 2000 року народження.

- Днями ти повернулася з других поспіль змагань у Кіровограді. Як там виступила?

- Посіла ІІ місце на дистанції 400 м і ІІІ місце на 200 м. І в естафеті ми посіли І місце.

- Як вважаєш, досягла максимуму на цих змаганнях?

- Думаю, виступила по-максимуму. На 200 м покращила свій результат - пробігла по КМС, на 400 м теж покращила. Я задоволена.

- 400 метрів - найважча дистанція в легкій атлетиці. Як харчуєшся, щоб витискати максимум зі свого організму?

- Намагаюся не їсти нічого шкідливо, продуктів, які негативно вливають на печінку. А особливого раціону, мабуть, не має. Я ніколи не хвилююся за зайві кілограми. Набрала вагу - пішла на тренування і скинула, все дуже просто. Взимку їм вітаміни.

(До слова, спортивні вітаміни і мінерали потрібні усім активним людям. Великий їх вибір представлено тут)

- Зараз ти перейшла з двадцять шостої школи в тридцяту. Як колишні вчителі ставилися до твоїх успіхів?

- Часто була на змаганнях, тому періодично пропускала уроки. Одні вчителі ображалися, інші - навпаки підвищували оцінки, розуміючи, що я спортсменка. Усі по-різному.

- Чи є у тебе конкретна мета в спорті?

- Наразі у мене вона одна - поїхати на чемпіонат Європи в Тбілісі і потрапити хоча б в 10-ку найсильніших. Норматив для ЧЄ я вже виконала, тому однією ногою я вже в Грузії.

- Про що легкоатлети думають під час бігу, адже вони роблять це з дня у день?

- Деякі співають, коли бігають. Особисто я вимикаю всі думки і спустошую голову, думаю тільки про результат і концентруюся на своїх силах. Так хочу досягти результату, що часто забуваю за техніку бігу, хоча деякі думають ще й про те, який вигляд вони мають на доріжках. Мене ж хвилює тільки результат.

- Ти перейшла в 11 клас, за рік - випускний. Вже думала над тим, куди вступати і чим займатися після школи?

- Планую залишитися в Черкасах, вступати в ЧНУ на факультет фізичного виховання і продовжувати працювати над собою і бути відданою королеві спорту.