- Ви - єдиний черкаський суддя, який обслуговує матчі Суперліги. Як складно працювати на матчах найвищого українського рівня?
  - Упринципі, до кожного матчу треба готуватися і у плані фізичної підготовки, і психологічно. В цьому році команди, як ніколи, підрівнялися за своїм рівнем, тому відповідальність арбітрів дуже висока. Обслуговуючи той чи інший матч Суперліги, ти повинен знати особливості гравців, арбітр має знати, що чекати від того чи іншого гравця, це потрібно враховувати. Все це ми обговорюємо між собою перед грою.

   - Наскільки суворими є вимоги Суперліги до арбітражу? 

   - Вимоги до арбітражу високі і кожен суддя Суперліги намагається провести гру без помилок. Якщо суддя допускає помилку, яка впливає на підсумок матчу, він може бути покараний як фінансово, так і відсторонений від матчів на певний час. У кожній команді української Суперліги є легіонери. У спілкуванні з іноземцями потрібно володіти англійською мовою, чи хоча б розуміти певні англійські фрази. У цьому плані я дуже жалкую, що у школі вчив німецьку. Тому я почав вчити англійську мову, оскільки американські легіонери можуть звертатися навіть по елементарному питанню, і якщо ти не знаєш мови, то відвертаєшся в інший бік, і гравець не розуміє, чи ти не хочеш з ним говорити, чи ти не правий. Знання мови має велике значення. В суддівській бригаді хтось обов’язково володіє англійською мовою, тому, раптом що, може допомогти.

   - Хто, окрім Вас, з черкаських арбітрів обслуговує матчі під егідою ФБУ?

   - По суті, в Черкасах є лише чотири арбітри, які судять вітчизняні матчі різних рівнів. Рекомендований на Вищу лігу мій син Євгеній, на дитячу лігу - Анатолій Пилипюк і Роман Пасанський. Відповідно, я обслуговую Суперлігу. Очікую, що вже через кілька сезонів мій син стане арбітром Суперліги, оскільки до цього в нього є всі характеристики. Він професійно ставиться до своєї справи, вільно володіє англійською мовою і зараз вивчає ще й німецьку. Зараз він є одним із найперспективніших молодих арбітрів України.

   - Чого, на Вашу думку, не вистачає черкаським суддям, щоб обслуговувати матчі Суперліги?

   - Ще будучи студентом Черкаського педінституту, я почав свою суддівську діяльність з обслуговування матчів чемпіонату міста серед дітей. Розумієте, баскетбол в Черкасах відносно недавно. Коли я починав суддівську діяльність, то я судив студентські та дитячі матчі. Але все це відбувається не так швидко. Перед тим потрібно декілька років обслуговувати матчі дитячих ліг ВЮБЛ, потім Перша ліга, потім Вища. І вже після цього, якщо твій рівень відповідає вимогам Суперліги, тебе можуть залучити до її матчів. Не буває так, що арбітр миттєво стає суддею Суперліги. Наша молодь хоче все й одразу. Тобто матчі дітей ніхто не хоче обслуговувати, а всі бажають вийти одразу на найвищий рівень. Також буває так, що на словах наші судді готові вчитися і прогресувати, а коли є можливість поїхати на суддівський семінар, то відразу відмовляються. Потрібно вибрати, чого ти хочеш. Треба розставити пріоритети. Щоб заробляти арбітражем на життя, треба постійно працювати над собою, удосконалювати свою майстерність, і звичайно, перед тим потрібно багато чим пожертвувати. У Черкасах досить часто ФБУ проводить суддівські семінари, але не всі наші молоді судді готові витрачати час на навчання.

   - В українському баскетболі існує тенденція говорити про те, що арбітри підсуджують деяким командам. Ті ж постійні історії з БК «Києвом». Наскільки реальною є ця ситуація?

   - Я вам чесно скажу, ніхто із суддів цим не займається. Я бачив статтю якогось порталу, що у грі БК «Києва» судді «посадили на фоли» гравців «Азовмаша». Я той матч також обслуговував, і скажу, що протягом першої половини матчу гра не клеїлась. Після двох періодів БК «Київ» мав 15 фолів, а «Азовмаш» 17, як тільки "Азовмаш" додав у другій половині, то й, відповідно, здобув закономірну перемогу.

   - Який рівень українських арбітрів на європейській арені?

   - На останніх чемпіонатах світу та Європи були українські арбітри. На останньому чемпіонаті Європи було два наших арбітри: Сергій Защук і Володимир Драбіковський. Якщо говорити про Євролігу, то її обслуговують арбітри ФІБА - Рижик, Шульга, Защук і Чебишев. Що говорити, якщо Борис Рижик два рази обслуговував фінал чотирьох Євроліги. Минулого року він судив фінальну гру Єврокубку ULEB. Рівень українського арбітражу перебуває на пристойному рівні і наші арбітри мають авторитет у Європі.

   - У матчах Суперліги можна побачити постійні апеляції до арбітрів з боку гравців та тренерів команд. Як жорстко можуть карати їх судді?

   - У цьому році, будь-які зауваження та апеляції до арбітрів з боку тренерів «не по ділу» караються без попередження. Оскільки такі дії вносять нервозність у перебіг матчу. Знаєте, дуже мало є прикладів того, що тренер команди після матчу каже: «я програв». Завжди винні або гравці, або судді, які «засвистіли», «пересвистіли», «посадили на фоли» тощо. В цьому році правила покарань зробили жорсткішими. Якщо гравець, не погоджуючись з рішенням арбітра, театрально береться за голову, чи розводить руки в сторони – вони відразу караються технічним фолом без попередження.

   - Наскільки суддівська помилка може вплинути на результат гри?

   - Бажано, звичайно, щоб такого не було. Якщо суддя допустив очевидну помилку, то його колеги можуть швидко порадити, як вчинити в цій ситуації. Є правилом «хорошого тону», якщо арбітр визнає свою помилку. На кожен матч потрібно налаштовуватися і ретельно готуватися до нього. Помилки можуть виникнути через невдалий вибір позиції, або через втрату концентрації. Кожен арбітр із суддівської бригади має свою зону, куди він повинен дивитися. Треба готуватися до ігор і бути в хорошій фізичній формі.