Екс-гравець "Славутича" (на фото - зліва) згадав, як виступав за черкасців і розповів у якій формі "Верес" перед недільною грою.

- Михайле, у якому стані (функційному, моральному тощо) нині перебуває «Верес» і ти особисто?

- Команда потихеньку відновлюється після кубкової гри з «Ворсклою» (0:1 перемога полтавців). До гри з «Черкаським Дніпром» ще день, тому підійдемо до неї в повній бойовій готовності.

- Якісь емоції викликає приїзд до Черкас, адже ти тут грав ще коли клуб носив назву «Славутич»?

- Якщо чесно, то так. Подивився календар перед сезоном і довго чекав приїзду до Черкас. Буду їхати в гарному настрої і з приємними спогадами.

- Відомо, що у тебе тут є декілька футбольних товаришів. Із ними зустрінешся?

- Хотілося б. Потелефоную їм, якщо буде час у мене і у них, то із задоволенням зустрінемось, поспілкуємось. Нам є багато чого обговорити, позгадувати - це завжди приємно (посміхається). Приємно зустрічатися з хорошими людьми. Та й взагалі я добре пам’ятаю той колектив. Команду тільки створено, всі дружні: Гуд, Листопад, Лобов, Денис Фаворов, який став моїм кумом, Олексій Крупніченко, ви що, це був «золотий» колектив.

- Чи можна сказати, що «Черкаський Дніпро», а тоді ще «Славутич» став для тебе своєрідним «кар’єрним трампліном»?

- Звісно, у той час це справді так і було. Олександр Кирилюк якраз тоді очолював команду і дуже багато мені дав у професійному плані, те що мені неабияк допомогло в майбутньому. Хороший період був і за часів Пучкова. Поступово це привело мене в Прем’єр-лігу у львівські «Карпати».

-  У чому найбільша заслуга Кирилюка в роботі з тобою?

- Олександр Ілліч дуже допоміг мені в моральному плані. Із ним легко знайти спільну мову. Були моменти, коли мені не вдавалося забити, а він підтримував мене і все було добре.

Фото: НК "Верес"

Більше про "Черкаський Дніпро" читайте на ckdnipro.com.ua