Попри те, що за часи свого існування наш клуб провів нечисленну кількість майстер-класів, сьогодні ми вперше завітали до сільської школи. Відразу після ранкового тренування команди Джейсон Девіс неквапливо попрямував до тренажерної зали (процедура майже традиційна для американця), однак прискоритись його змусила згадка про те, що сьогодні у нього зустріч зі школярами. Педантичний Пуповіч вже чекав біля ПС «Будівельник» свого товариша по команді. За якихось півгодини і тридцять кілометрів шляху хлопці стояли вже біля іншої знакової будівлі. Загальноосвітня школа села Дубіївки має глибоку історію, вона пам’ятає обидві Світові війни. Її директор Микола Сібко одразу почав розказувати про це українською мовою черкаським легіонерам. Щоправда, його не зрозумів навіть Пуповіч, який вільно спілкується російською. Тоді Сібко вирішив подарувати книгу про історію самої школи, на що Девіс вигукнув з неприхованими позитивними емоціями: «Вау!!!». Приблизно такі ж емоції охопили американця, коли йому подарували школярі квіти. Але до цього була головна подія заходу – сам майстер-клас.
У дубіївській одноповерховій школі навчаються лише 300 учнів і фактично всі вони вишикувалися по периметру вузенького і високого спортзалу навчального закладу. Є тут і своя баскетбольна команда, яка доволі успішно виступає в чемпіонаті черкаського району серед школярів. Саме хлопці цієї команди разом із баскетболістами опинилися в епіцентрі уваги. Спочатку Пуповіч та Девіс запропонували хлопцям провести низку вправ з м’ячем. Інновації тренувального процесу доволі швидко вхопила шкільна збірна. Вже після цього баскетболісти розділили збірну сільської школи на дві команди і зіграли товариську гру. Одна команда, за яку заявився Мільян Пуповіч, мала серйозну перевагу на підбираннях, а інша, де запалював Девіс, – в креативі. В підсумку, гра закінчилася бойовою нічиєю – 10:10.
Після товариського матчу баскетболістів ще довго не відпускала публіка. Спочатку вони роздавали свої автографи на подарованій сувенірній продукції, після цього в хід пішли шкільні щоденники, куди діти вимагали поставити підписи. Розписуючись на місцях оцінок, у Пуповіча і Девіса прокинувся дух школяра і вони після майстер-класу завітали до шкільного класу, аби провести імпровізований урок. Спочатку азам англійської повчив Девіс. Пуповічу особливо нічого було додати і він вирішив відповісти мистецтвом. Шикарний зайчик з’явився на дошці дубіївської школи після легких рухів серба. На думку самого баскетболіста, подібні зустрічі особливо корисні саме в сільській місцевості.
«Я вже багато говорив про користь таких зустрічей. Переконаний, що це дійсно так, але сьогодні ми приїхали в глибинку. Думаю, що саме тут такі майстер-класи дуже корисні, думаю, їх учасники запам’ятають його», – зауважив Пуповіч.
