"Лідер" – "УТК". Дві протилежні на папері команди. Умань – минулорічний чемпіон, а "Лідер" – на дні турнірної таблиці. Здавалося, все відомо ще до гри: уманчани приїдуть в гості, "закриють" підопічних Агаріна і поїдуть назад за 200 кілометрів. Та господарі не стали постачальником легких очок для претендента на чемпіонство, хоч і програли. 8 хвилина. Центральні захисники "УТК" помиляються при створенні штучного офсайду і Матвієнко тікає з центральної лінії під передачу Колоса. Нападник коліном проштовхує м'яч повз Єрошева, а той вчисту його зносить і суддя одразу ж дає свисток, при тому, що м'яч закотився у ворота! Вилучення Єрошова і до стандарту підходить Тарасенко. Удар над стінкою – гол! 1:0. "Необбитий" Московський не так собі уявляв дебют в складі уманчан.
Не пройшло і п'яти хвилин, як "Лідер" забиває вдруге. Нажаль, у свої ворота. Кубрушко чітко замкнув подачу з правого флангу від Коломійця – 1:1. Вилучення Єрошева зовсім не позначилося на малюнку гри. Візуально "тепличників" було більше ніж золотонісців і це простежувалося в кожній атаці. Дуже масовано "зелені" переходили від оборони в атаку і раз-по-раз їхні стабільні атаки завершувалися ударами по воротах Панченка. Так, один із дуже реальних шансів вийти вперед "УТК" мав у середині тайму: Казанюк вивів на побачення Потапова, а той із гострого кута пробив у зовнішній бік сітки воріт.
Численні наступи гостей розбавив рейд Колоса аж до лицьової лінії. Кульмінацією прориву Олександра стало падіння після обіграшу Московського на останньому рубежі. І тут дивна ситуація: пенальті Володимир Шланчак не дав, хоча падав Колос реалістично, але ж він і майстер "намалювати", ну тоді, якщо немає фолу – давай гірчичник за симуляцію. Ні туди, ні сюди. Якісь подвійні стандарти. Зупинемося на Приходьку з "Лідера". Весь тайм він пробігав з опущеною головою, на щось скаржився і готовий був покинути поле. І ні що інше, як футбол, не струсонуло Сергія. Буває і так: не хочешь грати і забиваєш дуже важливий гол для своєї команди в роздягальню – 2:1. Міг ще й Матвієнко відзначитися до перерви, але не зміг як слід пробити по воротах зблизька. Перерва.
За чисельної переваги "Лідер" дав "УТК" у цій зустрічі дуже багато вільного простору, за що постійно отримував. Парадокс. Команда в десятьох постійно мала більше простору і можливостей для розвитку власних атак і зовсім не закривалась позаду. На 53-ій хвилині рахунок логічно зрівнявся: Потапов вирвався на вільний простір і перекинув Панченка – 2:2.
Проти десяти наступів "УТК", "Лідер" відповів одним і той на рахунку Колоса, але з гострого кута з лівої ноги Олександр придумати гол все ж не зміг, та й момент не сказати що максимальний. Ну хоч щось. А тепличники продовжували гнути свою лінію, як би це банально не звучало, і домоглись свого. Провал на лівому фланзі оборони "червоних" грамотно використав Горобець і загнав м'яч у дальню лузу воріт Панченка – 2:3. Щось із "Лідером" не те. Немає запалу в грі команди. Єдиний світлий чоловічок – це Колос. Міг він і рахунок зрівняти ударом у падінні головою, але Московський врятував. Невдовзі "УТК" міг ковтнути вже від Матвієнка, але той знову довго розбирався з м'ячем, запоров "побачення" і просто розлютив лаву запасних в особі президента і тренера.
А вже під самісінький свисток забив вічно молодий Казанюк. Агарін Кирило видав йому "шикарний" пас і "Казан" не схибив - 2:4, видовищна перемога "УТК" і серйозні проблеми з мікрокліматом у "Лідері".
