Чемпіонат Черкаської області з футболу стартує у квітні, а «Черкаський спорт» вже знайомить вас про його учасників. Детальну інформацію про деякі команди ви вже мали змогу прочитати. Проте зараз ми розповімо вам про персоналії чемпіонату. Зустрічайте, Андрій Фощій, футболіст, дитячий тренер та один із наймолодших тренерів обласного чемпіонату.
- Андрію, розкажіть про свою футбольну кар’єру?
- Футбол для мене почався саме із ДЮСШ «Дніпро-80», де я робив свої перші кроки у цьому виді спорту. Більш зріле становлення мене як футболіста відбувалось у команді «Кремінь» Кременчук, Черкаси, Біла Церква. Саме тренер із Білої Церкви подарував мені можливість випробувати свої сили та набратися досвіду поза Україною. Він покликав мене з собою у Казахстан, де я пробув чотири роки та грав там за команди «Атерау» та «Шахтар». Але у 26-ть років я отримав травму, яка назавжди перекрила мені дорогу до поля. Після цієї травми я отримував ще низку серйозних пошкоджень, які потребували операцій. Отак я переніс близько восьми хірургічних втручань, які слідували одне за одним. Приїхав у Черкаси зіграв гру, отримав травму, зробив операцію. Відновився і знову інша травма. Я був змушений покінчити з футболом.
- Після такої низки травм та операцій у Вас не було бажання кинути футбол?
- Ні, ні в якому разі. Футбол – це невід’ємна частина мого життя. частина мене. Ця гра зі мною із самого дитинства, я ріс футболістом. Тому ні, такої думки не було і, сподіваюсь, не буде. Адже я не уявляю свого життя без футболу.
- Як надійшла пропозиція очолити команду «Наша Ряба»?
-Насправді цю пропозицію я отримав іще в минулому році. Тоді я грав у другому колі за Катеринопіль. Під кінець сезону відбулась розмова із Леонідом Ласкавим, який запропонував мені очолити команду. Я довго не роздумував, адже для мене це величезний ривок уперед. Тому, буквально кілька днів тому ми зустрілися із паном Ласкавим та, як кажуть, «вдарили по рукам».
- То вам запропонували посаду гравця чи тренера?
- Зараз важко відповісти однозначно, адже ще не все зрозуміло та узгоджено. Але, на мою думку, пропозиція полягала в тому, щоб не лише тренувати, але й грати. Але, так, час покаже.
- Чи ставите Ви перед командою якісь завдання на наступний сезон?
- Чесно кажучи, з позиці тренера я можу поставити лише одне завдання – це перемога у цьому турнірі. Але над командою працюю не лише я , а ще й досвідчене керівництво, яке, як мені здається, і буде ставити конкретні завдання. Наша завдання – їх виконувати. Але, я підозрюю, що керівництво поставить перед нами ціль не меншу за місце у трійці.
- Розкажіть про підготовку «Нашої Ряби» до нового сезону?
- Тренування почали більше двох тижнів тому. Хоча важко тренуватись за таких погодних умов, але намагаємось вижимати із себе максимум. Звісно, основний акцент робитимемо на місцевих, катеринопільських, футболістів. Також думаємо підкріплювати склад команди приїжджими футболістами.
- Андрію, на скільки склад команди зміниться порівняно з минулим сезоном?
- Я думаю, що не дуже. Як і у минулому році кістяк команди становитимуть саме місцеві футболісти. Приїжджих гравців будемо брати на ті позиції, які будуть у нас слабкими. Катеринопільських гравців залишимо всіх, це точно. Але, я ще буду дивитися й на те, чи можна буде досягнути поставленої перед нами мети із тим складом, який є наразі.
- Скільки гравців почали тренувальний збір?
- Близько десяти футболістів, але це число ні про що не говорить. Далі, однозначно, буде більше.
- Чи доводилось Вам працювати футбольним тренером раніше?
- Так, більше того, яв же третій рік працюю у ДЮСШ «Дніпро-80». Треную там дітей 2000-го року народження. Дуже приємно спостерігати, як вони ростуть у професійному плані. Тому, мій головний здобуток – це прогрес моїх учнів. Якщо діти демонструють щоразу кращу гру, то це найкраща винагорода мені, як тренеру.
- Чи встигатимете Ви поєднувати тренерську роботу в «Нашій Рябі» з ДЮСШ «Дніпро-80»?
- Так, думаю, що все вдасться.
- Чи є у «Нашій Рябі» гравці, які старші Вас, тренера?
- Звісно, є. Але, я думаю, що із цим ніяких проблем не буде.
- Ви організовуєте турнір «Кубок Австралії», розкажіть, що це за змагання?
- Так, цей турнір організовую безпосередньо я. Але, у мене є надійний помічник у цій не легкій справі – це мій друг Олексій Мамалига, який наразі проживає в Австралії. Колись він також займався у ДЮСШ «Дніпро-80». Олексій дізнався, що я треную дітей. З його боку надійшла пропозиція організувати такий турнір. Назву, «Кубок Австралії», придумали через те, що ідея належить Олексію, який підтримує зв’язок із українським футболом навіть звідти. У свою чергу, Олексій надає неабияку фінансову допомогу в організації турніру. Ось так, нашими зусиллями, цей турнір проводиться уже другий рік поспіль. У цьому році у турнірі брали участь команди з Вищої ліги. Наступного року плануємо, щоб учасниками були лише топові команди: «Карпати», «Дніпро», «Металіст», «Чорноморець». Хочемо виходити на найвищий футбольний рівень України у категорії 2000-го року народження.
- Що Ви можете сказати про чемпіонат Черкаської області з футболу, порівнюючи його із Казахстанським?
- Із Казахстаном його порівняти нереально. Область і національний чемпіонат не можна зрівнювати. Взагалі, якщо в українському чемпіонаті прибрати «Шахтар», «Динамо», «Металіст» та «Дніпро», то всі інші клуби є на тому ж рівні чемпіонату Казахстану.
- Попри низку травм, які змусили Вас піти із великого футболу, але Ви все ж продовжуєте грати на аматорському рівні. Чи не заважають травми, отримані раніше грати на обласному рівні?
- На аматорському рівні, ні, не заважають. Взагалі. я вважаю, що футболіст зможе підняти свій рівень в аматорському футболі лише у тому випадку, якщо він потрапить у команду майстрів і проведе там не менше двох років. Тоді його рівень майстерності на полі, звісно, зросте. У чемпіонаті області тренуйся хоч і 10-ть років, але твій рівень ніяк не стане вище. Адже на професійному рівні все робиться значно швидше.
- Ви є племінником голови Федерації футболу Черкаської області Володимира Фощія. Подейкують, що вони Вам можуть допомагати?
- Головне, щоб мені ніхто не заважав, а допомога мені не потрібна.