Символічна збірна чемпіонату Черкас з футболу
Написав Андрій Вєков   
Середа, 14 жовтня 2015, 19:35

1555

Минулого тижня фінішував чемпіонат Черкас із футболу, в якому тріумфатором став «ЛНЗ-Лебедин». Сьогодні ми підготували для вас символічну збірну цього ж чемпіонату.

 

 

Голкіпер

 

Розпочинаємо зі стража воріт – Ігоря Чмиха. Досить суперечлива постать, чи не так? Голкіпер, який на другому місці за кількістю пропущених м'ячів потрапляє до збірної чемпіонату. Але тут притензії не до нього, а до захисників, які давали забивати з кількох метрів. Головне достоїнство Ігоря в тому, що він ніколи не опускав руки і завжди виходив на гру лідером команди, протягом 90-та хвилин працюючи на підсказі. Скільки б він не пропускав – ніколи не втрачав обличчя хорошого воротаря.

 

Задня лінія 

 

Одразу віддаємо капітанську пов'язку Андрію Калінічу, який отримує звання – «скеля». Залізний, універсальний, досвідчений футболіст, який за необхідності закриває будь-яку позицію на полі, та ще й володіє обома ногами. В єдиноборствах у нього краще не врізатися, бо скоріше за все зламаєте самі себе. Роман Коломієць. Розпочинав у «Шелтоні», а звершив у «Енергії». Захисник із хорошим баченням поля. Дуже корисний при контратаках коли потрібно «зряче» довгим пасом запустити вперед нападника. Схожими якостями володіє й Віктор Алєксандров, якому притаманний спокійний стиль гри, без «запари», місцями навіть дещо флегматичний. За рахунок виского зросту і правильно обраної позиції має перевагу у боротьбі на другому поверсі. А замикає лінію оборони ще більш досвідчений футболіст – Сидоренко Сергій. Він, як і усі інші володіє довгим пасом, і відчуттям правильної позиції та партнера, що є козирем для крайнього захисника. 

 

Центральна лінія

У кожній команді має бути «хвильоріз», у нашій збірній це Максим Петриченко. Високий, потужний гравець ідеально підходить для руйнацій атак суперника. У трикутнику з ним два В’ячеслави: Ткаченко і Чуприна. Перший – «стильний» футболіст з шикарною технікою, яку підкреслюють усі, хто бачить ефектну роботу з м’ячем гравця «ЛНЗ», а В’ячеслав із «Енергії» підкуповує безпомилковістю в центрі поля, граючи майже без втрат та ще й на таких полях. На правій  бровці – Денис Бреус. Його потрібно було включити у цю збірну лише через те, що ніхто у місті не виконує штрафні як він. Згадати хоча б чотири із них у площину воріт «ЛНЗ», один з яких таки завершився голом. Окрім сильних і точних стандартів, Денис завжди там де потрібно зі своїми прострілами й ударами. На протилежному фланзі – Андрій Хрипченко. Дуже сильний вінгер, з високою швидкістю і прекрасною координацією, для якого пройти трьох суперників – хоббі. Однак, в останньому матчі, де йому протистояв Калініч, гравцю «Мошен» мало що вдалося.

 

Форвард

Він у нас один і це Максим Кретов. У нього є одна найважливіша якість – відчуття позиції. Він у кожному матчі там де потрібно. Усі його забиті голи в основному були з меж карного майданчика в один-два дотики. Якщо прострілити до воріт суперника із заплющеними очима, то передачу все одно замкне Кретов.