Черкащанин Олександр Ковпак в інтерв'ю програмі «Великий футбол» прокоментував пам'ятний момент у матчі-відповіді третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи, в якому полтавчани перемогли «Жиліну» з рахунком 3: 1 у додатковий час, але так і не пройшли далі. Тоді Ковпак з центру поля в компенсований час вирішив вдарити по воротах, а не притримати м'яч або віддати пас партнеру.

   «Матчі з« Жиліною »- це моя маленька трагедія. Коли бив пенальті, хотів з підйому чітко пробити. Переживав, розумів, що це велика відповідальність. Коли ставив м'яч, розумів, що за мною вся Полтава, усі вболівальники та вся команда. Підвів. Коли в Полтаві ми заробили пенальті, я розумів, що якщо не заб'ю, то я можу себе загнати в яму. Потім було б набагато складніше звідти видертися.

   Момент на останніх секундах матчу в Полтаві? Я дивився на час, зрозумів, що 15 хвилин ми вже відіграли і тут у нас ще атака. Я розумів, що вже час вийшов, навіть думав, що не дадуть пробити мені. Антон Шиндер віддає мені пас, я роблю торкання, піднімаю голову. Партнера зліва я взагалі не бачив. Там біг гравець, я периферичним зором бачив цього гравця, і побачив, що воротар вийшов метрів на 25. Моментально прийняв рішення пробити. Навіть у голові не було, що після того, як я проламаю, нам ще доведеться оборонятися.

   Гол «Шахтарю»? Я б проміняв його на гол у ворота «Жиліни», - розповів Ковпак.