Сьогодні для футбольної України один з найважливіших днів у відбірковому циклі до ЧС-2014.

Зрозуміло, що у команді розуміють, що вихід на чемпіонат Світу з першого місця групи більше залежить від результату між Англією та Польщею ніж від гри Сан Маріно – Україну (на яку відправився і «Черкаський спорт»). Великих елюзій у команді не будують, а більше розраховують на поляків, як на диво. Приблизно такої думки і корінний черкащанин - Олександр Ковпак. Вже у Сан Маріно ми поспілкувалися з гравцем національної збірної про турнірну ситуацію та інші навколо футбольні теми.

Нажаль так сталося, що не все від нас залежить. З іншого боку ми десь сподіваємося на поляків, але у таких умовах не слід забувати про свою гру. Думки мають бути в Сан Маріно, а не в Англії. Наш суперник однозначно слабший на голову, а можливо і більше, але це нам не дає права думати, що гра зроблена ще до матчу, просто за це можна поплатитися. Тому ми в першу чергу думаємо про гру з аутсайдером групи і зрозуміло сподіваємося на поляків. Михайло Іванович приблизно на цьому загострює увагу, а там, якщо пощастить, то можемо вийти з групи і з першого місця.

Коли востаннє ми зустрічалися з тобою на інтер’ю (це було у зимове міжсезоння) ти говорив, що однією з твоїх мрій і реальних планів зіграти за збірну України. Пройшло не так багато часу і ти у таборі націоналки, причому провів уже два матчі, ти задоволений собою?

Ці завдання я ставив перед собою. Просто боявся, що його може похитнути мій перехід у «Севастополь». Все таки я переходив у команду Першої ліги, зрозуміло, що між рівнями чемпіонатів ціла прірва. Але іноді говорять, що потрібно зробити крок назад, а потім два вперед. Приблизно так вийшло і в мене. Ми підвищилися у класі, я дебютував у збірній, цей рік ще не завершився, але думаю я можу його занести собі до активу. Щодо збірної, то, в першу чергу, я там опинився через довіру тренерського штабу, яку треба доводити на футбольному полі. Можливо навіть сьогодні у грі з Сан Маріно.

Відносно твого клубу, він дійсно підвищився у класі, але зараз йде у Прим’єр лізі десь нижче власних амбіцій, чому так, як гадаєш?

Якщо одним реченyям можна сказати, то хотілося б краще. Зараз це місце мене, хлопців і тренера не задовольняє, але маємо те що маємо. Після повернення в еліту ми набираємося досвіду. Багато у нашому складі гравців, які ще не пройшли Прим’єр лігу, «не набили там гуль». Вважаю, що турнірну ситуацію нам виправити під силу, ще дуже багато матчів грати у чемпіонаті.

У складі «Севастополя» велика кількість черкаських футболістів. Причому у Першій лізі більшість з них мали багато ігрової практики, хотілося б почути твою авторитетну думку, чому не вдається їм здобути ігрової практики у Прим’єр лізі?

Ще коли нас тренував Кононов і на тренуваннях ділив на команди, часто так траплялося, що одна команда була майже черкаською, а інша навпаки. Він кепкував, що у нас так виходить, що черкасці грають проти збірників всієї України.

На їх ігровий час зараз вплинула конкуренція, ви ж бачите, що команда запросила якісних виконавців і ця конкуренція серйозно зросла. Зрозуміло, що важко в таких умовах знайти молодому гравцю місце під сонцем. Але думаю, що, в першу чергу, потрібно у собі розбиратися. Хоча я ж не пророк мені точно важко відповісти на це питання. Нажаль поки що ціла купа факторів заважає цим хлопцям отримати місце в основі. 

Нещодавно в Кубку України грали колективи, які для тебе мають особливе значення. По-перше грав черкаський «Славутич» з звідки ти родом, а по-друге йому протистояв перший клуб Вищої ліги за який ти виступав – «Таврія». За кого ти вболівав?

Якщо чесно то за «Славутич». Причина дуже проста. Я сам починав з такого ж рівня і саме кубковий матч дав можливість мені зробити крок вперед. Я розумію наскільки важливим є для молодих гравців цей матч. Вони пов’язуют своє життя з футболом, а значить хочуть прогресувати у ньому, показавши свою кращу гру можна опинитися в хорошій команді. Насправді результат не здивував мене, причому «Таврія» грала другим складом.

Взимку буде традиційний «Кубок Ковпака» у Черкасах?

Так, звісно! Ми вже ведемо перемовини на предмет ігрової зали, робиться ще низка організаційних моментів. Я впевнений, що доки у мене будуть сили і можливість я проводитиму подібні турніри для дітей, адже потрібно вкладати у молодь, для них ці турніри не дуже важливі.