В Період міжсезоння в обласних чемпіонатах Черкащини наш ресурс розпочинає серію інтерв’ю з головними дійовими особами аматорського футболу регіону

. Першому ми вирішили поставити свої питання одному з найіменитіших гравців турніру – Євгену Гуду.

-Тиждень тому ти виграв перший трофей сезону – Кубок області, які враження від фінальної гри?

-Насамперед, хочу зробити комплімент команді «Ураган», цей колектив дійсно проявляє бійцівський характер. Це можна сказати і беручи до уваги перший матч в чемпіонаті, який ми грали проти цієї команди у Золотоноші, тоді ми вигравали 2:0, але матч завершився внічию. Так само і у фіналі, початок гри був повністю за нами, але після цього ми пропустили  миттєво два м’ячі. В результаті відомо, як гра завершилася, але команда з Кривоносівки заслуговує лише на компліменти, зараз вона не даремно йде серед лідерів чемпіонату області. Також відзначу наших вболівальників, які традиційно тепло нас підтримували, за такої підтримки ми просто не мали права програвати.

–Я після кубкового матчу помітив, що в тебе було певне здивування, коли тобі вручали відзнаку кращого гравця.

–Відверто кажучи, певне здивування було. Я не заздрю тим, хто обирав. Справа в тому, що у нас підібрався сильний і доволі рівний склад, у якому важко виокремити лідера. А у конкретно взятому матчі кращою була вся команда.

–Але після нагородження ти підійшов до партнерів і хотів віддати свою нагороду, здається, Листопаду. Це так?

–Я перед нагородженням розумів, що комусь дадуть цю відзнаку і думав, що це буде Тимофій Листопад, тому після свого нагородження я йому жартома вручав цю нагороду, він відмовився.

–Коли виходив на Центральний стадіон, була яка ностальгія?

–Саме таке відчуття у мене і було. Я не грав на цьому стадіоні більше, ніж півроку і певне переживання та згадки мене відвідували.

–У цьому сезоні «Зоря» виступає відразу на трьох фронтах і в усіх турнірах перебуває на лідируючих позиціях. Як можеш охарактеризувати для своєї команди першу частину сезону?

–Зараз ми перебуваємо на певному проміжному етапі і нібито на ньому ми маємо непоганий результат. Але я не можу дати жодної оцінки, адже це потрібно робити, пройшовши весь шлях. Будемо підсумовувати все пізньої осені, коли стане відомо ім’я чемпіона області та аматорського чемпіонату України.

–Перед твоїм переходом у «Зорю» дуже багато розмов йшлося про ймовірне підписання угоди з «Десною», яка фактично вже була з путівкою у Першу лігу. Що там не заладилося і чому все ж пов’язав свою кар’єру з аматорським футболом?

–Думаю, зараз ця тема вже не є актуальною. У Чернігові дуже гарний колектив, з прекрасним тренером та складом. Можна було залишитися там, але було багато моментів, які вплинули на моє рішення залишитись в Черкасах. Думаю, якби мені було років двадцять, я б зібрав речі і поїхав.

–Це говорить про те, що для тебе твоя основна робота є важливішою за футбол?

–Я не можу так сказати. Зараз я бачу свої перспективи в команді «Зоря», в цій команді вибудовується власна стратегія розвитку, яка мені імпонує. Зараз результат дають виключно черкаські футболісти, винятком є лише Листопад. Та й то на днях Тимофій одружується, з чим я його хотів би через ваш ресурс привітати, причому одружується на черкащанці і його вже теж можна назвати місцевим футболістом. Такий клубний підхід мені імпонує. І коли я переходив до цієї команди, моєю основною функцією було підтримувати місцеву молодь, думаю, зараз це мені вдається робити.

–Добре, а тепер скажи відверто, що тобі пообіцяли в Білозір’ї? Це місце через кілька років у професійній лізі разом з цим клубом чи, можливо, ключовими стали гроші?

–Я не буду коментувати це питання, скажу лише, що перспектива в цієї команди дуже висока. Приміром, мало хто очікував, що «Зоря» зможе посісти перше місце у своїй підгрупі в аматорському чемпіонаті України,а нам це вдалося. 

–Що тренер сказав по завершенню першої частини сезону. Він був задоволений?

–Я вважаю, що якщо тренер повністю задоволений, то розвиток команди на цьому закінчується. У нас була така робоча розмова, підвели підсумки, обговорили певні моменти. Зараз невеличка відпустка – два тижні, а потім передсезонний десятиденний збір. Протягом якого будемо покращувати свою гру.

–У цьому сезоні ти повернувся в чемпіонат області після трирічної перерви. Як вважаєш, наскільки змінився рівень чемпіонату області?

–Я знав, що це питання буде і розумів, що мені буде важко на нього відповісти. Загалом, вважаю, що рівень турніру виріс, у чемпіонаті продовжують робити погоду когорта клубів, як це було раніше. Але головна різниця в тому, що на ключових позиціях в цих командах черкаські гравці, а не легіонери. І приємно, що саме вони можуть підняти рівень чемпіонату, а не приїжджі гравці.

–І ще одне порівняння. Зараз футболіст-аматор може себе прогодувати, граючи виключно в чемпіонаті області?

–Як сказати… Думаю, прогодувати може.

–Повідай свою позицію щодо збільшення кількості клубів у цьому сезоні. Справа в тому, що більшість клубів нижньої частини турнірної таблиці вчисту віддали свої очки лідерам. Вони, взагалі, потрібні у цьому турнірі?

–Давайте подивимось на прикладі Полтавської області. Там завжди в чемпіонаті приймає участь 12-14 команд, причому клуби нижньої частини турнірної таблиці так само серйозно відстають, але для них головним є не вигравати титули в нижчих турнірах, а грати проти сильних команд. Подібна тенденція спостерігається в цьому сезоні і у нас, чому ж це погано? До того ж їх присутність, хоч і не на багато, але збільшує відсоток втрати очок лідерів протягом сезону.

–Назви кращого футболіста Черкаської області першої частини сезону?

–Важке питання. Якщо подивитися на особистості, то в «Уменьферммашу» є їх лідери – Казанюк та Янчук, які могли б претендувати на це звання. У нас теж є ціла низка футболістів, яких можна назвати кращими. Тому, думаю, правильно було б, якби це вирішував не я, а хтось інший, можливо, за допомогою голосування на вашому сайті.

–Півроку тому ти досить несподівано полишив черкаський «Славутич». Певна образа залишилася у тебе на цей клуб?

–Ні, такого відчуття у мене немає. Навпаки, користуючись цим інтерв’ю, хочу побажати успіхів команді в цьому сезоні. Думаю, чемпіонат буде доволі цікавий і напружений, з нього вийде відразу чотири команди у Першу лігу. Можливо, у цьому сенсі «Славутичу» буде дещо легше, але, з іншого боку, далекі переїзди, плюс до того немало команд теж претендує на підвищення у класі.

–В стартовому турі у складі «Славутича» вийшов лише один футболіст з місцевою пропискою. Коли ти грав за цю команду ситуація була інша. Тобі не прикро за черкаських гравців?

–Корінні черкащани повинні бути присутні в професійній команді. Це неправильно, коли на футбольне поле виходять майже всі футболісти  з інших областей. Дійсно, мені прикро, пам’ятаю, коли мене покликали у «Славутич» головними засадами цієї команди було те, що тут даватимуть можливість грати місцевим футболістам і саме вони мають робити результат. Зараз йде така тенденція, що черкаських гравців все менше і менше. Зрозуміло, що командувати і впливати на ці події я і не маю права, це прерогатива офіційних осіб цього клубу. Але навіть так мені дуже хотілося, аби «Славутич» вже у цьому сезоні підвищився у класі.

–До речі, після кубкової гри з луцькою «Волинню» у тебе було багато пропозицій?

–Мені постійно пропонували поїхати і спробувати себе на перегляді, але я не вважаю це за пропозиції. Таких стовідсоткових запрошень у мене не було.