Тотальна негода, неочікуваний результат та приголомшені поляки. Цим запам’ятався «Черкаському спорту» візит української національної збірної до Польщі.

 Замість двох запланованих днів автор цих рядків був відсутній в черкаській редакції більше трьох діб. Все це пов’язано зі страшною негодою, через яку аеропорт в Борисполі було закрито. Відтак, всі журналісти полишили літак разом зі збірною, яка в Одесі розпочала підготовку до зустрічі з Молдовою.

   Щоправда на фоні ефектної перемоги української збірної в Польщі всі ці моменти дуже легко пережилися. Дійсно емоції на переповненому «Народовому» були того варті.

   Цікаво, що повірити в те, що стадіон цього вечора буде переповнений вранці того ж дня було дуже важко. Прогулянка прохолодним центром Варшави більше асоціювалася з мистецтвом та наукою. Брущаті глибокі вулички, на яких перламутровим відтінком виблискував тонкий шар снігу, вели то до серця Шопена (в костелі Святого Креста покоїться серце видатного композитора), то до пам’ятника Миколи Коперника. Ці два історичні об’єкти знаходилися фактично в двох кварталах від готелю де жила українська націоналка.

   Почервоніло «Старе Място» – самий центр Варшави, лише ближче до вечора. Причому вболівальники, у відповідному колориті висипались на центральні вулички Варшави, ніби по команді, віддаючи дань пунктуальності та посмішки своїм однодумцям. Українську символіку, окрім власного значка на сорочці, вдалося побачити лише на стадіоні. Попри можливість доставки на стадіоні завдяки екскурсійному автобусу, вирішив проїхатися в громадському транспорті.

Очікуваний дух поєдинку та позитивні прогнози місцевих вболівальників викликали  певні побоювання за результат. Так за два дні перебування в Польщі чув лише одну репліку щодо успіху української збірної. Її кинув Анатолій Тимощук, який запевнив, що в нього гарне передчуття – «Маємо виграти»!

Після шостої хвилини гри поляки напевне розділяли думки єдиного легіонера української збірної. До речі, на післяматчевій прес-конференції наставнику польської команди журналісти закидали, мовляв: «Подівіться на склад українців, у них лише один легіонер, можливо й нам потрібно відмовитися від зірок «Борусії» і грати своїми».

   Як би там не було свої українці примусили в цьому «матчі піти в тишу» 55-ти тисячну польську аудиторію. «Ходив у екстазі» лише сектор вболівальників та українські журналісти.

Після гри в польській мікс-зоні  трапилася поодинока ситуація: на прохання журналістів дати коментар зупинялися всі кого просили. Українці ділилися позитивними емоціями, поляки – вибачалися. Особливо дісталося Левандовскі, Роберт добрих 20 хвилин просив пробачення за гру в польських журналістів. Причому ті, аби розтягнути гіркоту до форварда з подібними питаннями підходили по черзі.

Андрій Ярмоленко: «Ми вірили в наші сили. Прикро, що дехто з українських журналістів не вірив у нас. Це ж національна команда. Ви маєте вірити в неї. Ми ж у себе вірили і завдяки цьому перемогли».