Символічна збірна чемпіонату області за версією "Черкаського спорту" |
Написав Стас Лопес |
Четвер, 25 жовтня 2012, 13:55 |
В суботу фінішував чемпіонат області з футболу у Вищій лізі. Цьогоріч трапився майже безпрецедентний випадок. «Зоря» зуміла відігратися в чемпіонських перегонах, програючи за дев’ять турів до фінішу дев’ять очок!!! Великі букети троянд перед власним святковим банкетом білозірці мають понести і самим представникам «Шполи», які з цих матчів власними силами виграли лише чотири гри, причому дві перемоги вони оформили в матчах з гнаними аутсайдерами «Авангардом» та «Городищем».Зважаючи на те, що чотири дні тому був даний останній фінальний свисток дещо скандальному, брудненькому і однозначно цікавому чемпіонату 2012-го року, «Черкаський спорт» готовий підвести власні підсумки. Цього разу вони стосуються символічної збірної турніру. До атакуючої збірної найбільше потрапило нинішніх виконавців білозірського клубу, щоправда, в наших номінаціях їхня більша частина має подвійну прописку, адже в першому колі бігали за «Шполу». Суто полянську прописку має один гравець, так само по одному делеговано від «Нашої Ряби», «Ретро» та «Христинівки», двоє представляють «Уманьферммаш».
Воротар – Віталій Жеребкін (Ретро)«Ретро» в цьому сезоні не зумів підтвердити своїх амбітних планів. Одним з небагатьох футболістів, який виправдав усі сподівання, став Віталій Жеребкін. Саме йому команда має завдячувати за те, що показник забитих та пропущених у шостої команди чемпіонату позитивний. Окрім того, по ходу сезону воротарю навіть доводилося виконувати функції граючого тренера «Ретро».
Центральні захисники:Євген Берун (Шпола/Зоря)Коли в міжсезоння відбувся демарш чотирьох футболістів «Шполи», деякі спеціалісти називали найбільшою втратою шполян навіть не Антона Аганесова, а центрального стовпа – Євгена Беруна. Після того, як досвідчений захисник полишив географічний центр України, традиційно захисна манера гри шполян перетворилася на мандражний жах. В свою чергу, у «Зорі» Берун навів лад в штрафній зоні. Щоправда, в деяких матчах роки все-таки давалися взнаки. Однак провальних поєдинків на кшталт домашньої гри проти «ЛТК» в Кубку аматорів було не багато.
Юрій Галюк («Христинівка»)Ходячий радіоприймач захисту «Христинівки» в цьому сезоні не лише вражав кількістю викинутих фраз під час 90-та хвилин ігрового часу, а й тим, як цей київський легіонер читає гру. Навряд чи знайдеться тренер обласного колективу, який би відмовився від послуг цього виконавця. Причому доволі високе, четверте, місце нестабільної «Христинівки» – велика заслуга саме Галюка. З його мінусів – паралельна прописка в команді чемпіонату київської області та велике бажання заробити власними навичками. Подейкують, що за вихідні Галюк інколи може відіграти 5-6 матчів в різних турнірах!
Правий захисник – Сергій Мачульський («Зоря»)Певною несподіванкою в минулому сезоні стало те, що саме Мачульського було визнано кращим гравцем турніру. В цьогорічному чемпіонаті Сергій навряд чи підтвердив це звання, однак в черговий раз підкреслив, що він є універсальним бійцем «Зорі». Після того, як Мачульському не знайшлося місця в центрі поля, він абсолютно не погребував позицією правого захисника. Причому в другому колі Столовицький, який робить ставку на широку гру, інколи віддавав цьому футболісту майже весь фланг. Зважаючи на те, що ми також будуємо гостроатакуючу символічну збірну, цей крайній бек просто необхідний нашій схемі.
Лівий захисник – Олексій Островський («Зоря»)Швидкий, з гарним стандартом, але з нестабільними нервами – все це характеристика лівого захисника – Олексія Островського. Незважаючи на запальний характер цього хлопця та певну нестабільність, він потрапив до символічної збірної сезону. Справа в тому, що за рівнем своїх кращих матчів в чемпіонаті до Островського навряд чи хтось доходив у обласному турнірі. Окрім дублю його команди на обласному рівні, Островському добре запам’ятається вищезгаданий матч проти «ЛТК», коли у вирішальну мить з пенальті Островський запустив метрів п’ять вище воріт.
Опорники: Євген Розка (Шпола/Зоря)В символічній збірній області ми виставляємо відразу двох опорників. Однозначно, одна з цих позицій залишиться за головним «роботягою» чемпіонату – Євгеном Розкою. Фантастичний об’єм роботи в кожному матчі виконує цей футболіст. За спостереженнями «Черкаського спорту» цей виконавець абсолютно не загубився і в низці професійних клубів. Окрім чорнової роботи, Розка частенько опинявся в потрібних епізодах у нападі. Причому ті кілька голів, які він забив в цьому сезоні у складі «Шполи» та «Зорі», були дуже важливими. Щодо кращих матчів цього футболіста, то тут навіть важко щось сказати. І справа навіть не в тому, що їх не було, просто Розка настільки рівно і безпомилково провів весь сезон, що всі ігри виглядають суцільним монолітом. Найбільше враження залишив нещодавній поєдинок в Умані, де Розка вимкнув ледь не весь півзахист господарів поля.
Андрій Фощій (Наша Ряба)Один з небагатьох футболістів нашої збірної, який не приміряє нагород цьогорічного чемпіонату. Андрій Фощій у своїй «Нашій Рябі», окрім тренерських функцій, відіграв ледь не в усіх ланках команди. І незважаючи на кадрові проблеми, кожна з ліній, де грав Фощій, виглядала доволі збалансованою. Цікаво, що в першому колі чемпіонату наш ресурс назвав цього спеціаліста кращим тренером.
Атакуючий півзахисник – Олександр Казанюк (Уманьфертммаш)Сказати, що цей хлопець самотужки обігравав суперників не можна, однак нижче свого рівня багаторічний гравець команд Прем’єр ліги не опускався. Причому варто відзначати його склад характеру, який, попри авторитет, не розламав команду, яка була побудована раніше, а лише згуртував колектив навколо однієї цілі. Думається, що бронза – то була далеко «не стеля» ані креативного хава, ані самої уманської команди. Однак після провалу в першій частині чемпіонату медалі вже виглядають для представників другого за розмірами міста в області позитивним результатом. А брязкотіти їх, не в останню чергу, змусив саме Казанюк.
Нападники:Правий нападник: Сергій Янчук («Уманьферммаш»)Місце Янчука в тріо футболістів, які в символічній збірній грають спереду, було гарантоване заздалегідь. Протягом трьох сезонів цей форвард в списку кращих бомбардирів чемпіонату області. А в цьому чемпіонаті, як і два роки тому, Янчук став кращим з однаковим показником у 17 забитих м’ячів. Зважаючи на кількість матчів, Сергій в середньому у кожній грі відзначався голом. В результаті, уманський клуб, з показником в 55 голів, став найрезультативнішим в лізі.
Лівий Нападник – Єгор Семенов («Шпола»)Семенов став єдиним представником символічної збірної, який весь сезон відіграв у складі срібного призера чемпіонату області. Високий ккд молодого атакуючого півзахисника дещо виокремлював його від решти футболістів команди навіть у похмурому другому колі чемпіонату. Якби Семенову покращити швидкість прийняття рішення, то обласний чемпіонат став би йому затісним, а так маємо якісного флангового гравця з відмінною подачею та баченням поля у внутрішній першості.
Центральний нападник – Антон Аганесов («Шпола»/«Зоря»)Зрозуміло, що питання центрфорварда у нас викликало найменше сумніву. Нападник з «Олександрії» в цьому сезоні зробив два результати. Спочатку дав можливість «Шполі» відірватися в турнірній таблиці на, здавалося б, нереальні 9 очок, а потім просто «з’їв» це відставання, одягнувши форму «Зорі». Є таке передчуття, що відтепер білогірський клуб форварда з Олександрії не відпустить довго, принаймні, до того часу, поки Аганесов може робити свої вибухові ривки та створювати гольові моменти.
Кращий 12-й гравець - Роман Поліщук (Христинівка/Зоря)Футболіст з неймовірним багажем досвіду в цьому сезоні забив чоитирнадцять голів, причому зіграв далеко не всі матчі чемпіонату, а вдеяких виходив з лавки запасних. Причому в кількох матчах Поліщук робив гру, виходячи на заміну і дарував важливі очки команді!
Тренер – Ігор Столовицький (Зоря)
|