Ігор Нагорний з Чорнобаївського району перші кроки у футболі робив на Черкащині і у цьому вдячний рідному краю 

Лівий латераль білоцерківського друголігового клубу дав Sport Arena розгорнуте інтерв'ю, у якому, зокрема,  про свою футбольну кар'єру.

 «З дитинства дивився, як грає батько, і завжди хотів бути схожим на нього»

- Ви пройшли ґрунтовну школу київського «Динамо», але взагалі ви з братом з Степового (Ленінське) Чорнобаївського району Черкаської області. А як потрапили в футбол?

- У мене батько був футболістом, правда, грав на рівні району, але я з дитинства дивився, як він грає, і завжди хотів бути схожим на нього. Так, напевно, і зародився в мені футбол. Далі займався в Черкасах. Першим тренером у мене був Олексій Блоха - відомий фахівець, підготував багатьох гравців від старшого покоління до Артема Довбика. Можна сказати, саме Олексій Якович почав робити з мене, в першу чергу, футбольну людину, а потім вже футболіста. Дуже йому вдячний за це. Потім в «Динамо» мене взяв Олексій Євгенович Дроценко. І скажу вам чесно, якби не він, я б в «Динамо», напевно, ніколи не був! Спасибі йому, що повірив в мене і дав мені шанс себе проявити. Так що я пройшов школу «Динамо» і цьому дуже радий.

- З ким вам гралося найзручніше в цій команді? З братом Максимом доводилося виходити на поле?

- Так, грав з братом, але не часто, так як він ще молодий і до складу потрапляв рідко. Але з ним грати завжди комфортно, так як ми розуміємо дуже добре один одного. А так - було дуже зручно і комфортно грати з усіма, хто є в команді!

- Ви грали в юнацьких командах і «Динамо-2». Чи був шанс спробувати сили в першій команді?

- Я грав за першу команду кілька разів. Це були товариські матчі проти «Колоса» і «Ворскли». Але в офіційних матчах шансу мені ніхто не давав, так що далі я опинився в «Арсеналі-Київщині».