Інтернет-портал «Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка» опублікував коментар за підсумками рішення виконкому Федерації футболу уманського району.
Олег Іванович Андрощук, перший заступник Голови ФФУР (фактично на сьогодні він змушений тягнути на собі тягар функцій виконуючого обов’язки голови ФФУР по тій причині, що вибори голови і всіх органів ФФУР власне були зірвані через відсутності кворуму при спробі зібрати на початку літа цього року позачергову конференції організації і через відсутність реальних бажаючих дійсно нести тягар «головування» а не лише мати фіктивний гарний «портфель»), подав офіційну інформацію по Виконкому ФФУР, що відбувся 20 жовтня в УДПУ. Я вирішив дещо розгорнуто, ширше подати цю інформацію у вигляді свого коментаря.
Почнемо з того, що Виконком ФФУР збирався в тому складі, що був обраний на черговій Конференції ФФУР в березні 2015 року. Оскільки іншої конференції з того часу не проведено було, то саме в такому вигляді Виконком ФФУР є легітимним. З дев’яти дійсних членів Виконкому були присутні семеро. Тому кворум був. І рішення прийняті були б законними. Перше питання із місцем проведення фіналу Чемпіонату Уманського району 2017 року було опрацьовано за лічені хвилини. І на ньому зупинятися немає сенсу. Там все просто і зрозуміло. А ось друге питання повістки денної значно цікавіше.
Отож в чому суть справи. По причині змін в законодавстві України виникла необхідність змін в багатьох (якщо не всіх) громадських організаціях. Не стала виключенням і федерація футболу Черкаської області. Якщо коротко, то виглядає все наступним чином. До цього моменту існувала громадська організація з відповідною назвою і т.п. Відтепер має бути створена громадська спілка з урахуванням всіх змін у законодавстві держави. Зрозуміло, що новостворена організація має стати правонаступницею попередньої. Але для цього має бути дотримано усіх формальностей. Все б нічого. Але в новоствореній організації має бути обрано Голову та керівні органи і т.д. Якби в нашому обласному футболі все було «одноголосно» (як було два десятки років до цього – суцільний «одобрямс!»), то це була б звичайна формальність і пройшло б тихо-мирно і традиційно організовано «одноголосно». Але на черговій звітно-виборчій конференції ФФЧО в 2015 вперше за десятки років була створена ситуація реального вибору у делегатів. Була реальна конкуренція. Конкуренція практично в будь-якій сфері на моє глибоке переконання є дуже гарною справою. Вона стимулює конкурентів працювати. І від цього лише виграють всі. Але це не стосується нашого українського футболу (згадайте відсоток голосів за керівника на аналогічній до нашої конференції ФФУ – славні зїзди КПРС «відпочивають») і обласного нашого зокрема. Конференція ФФЧО в 2015 році була повним фарсом. Пишу це як свідок, учасник. Після її завершення було непереборне бажання відмитися фізично. Відмитися від бруду. «Переїхали» обласний футбол танком і шансів в нього не було. Не томущо у опозиції не було підтримки. Підтримка та якраз була належна. Але було застосована і адмінресурс (ага, в Україні футбол поза політикою!). Запитайте про це у того ж таки Олега Філіпчака, представника Маньківки, який про це вголос завив на самій Конференції (і не він один). Було все зроблено (з якого дива і права?), щоб преса не була допущена в зал засідання. Було протиснуто варіант відкритого голосування, щоб видно було хто і як руку піднімає (здогадайтесь кому це потрібно було – прив’яжіть до написаного вище). По куткам зали були розставлені працівники ФФЧО, які дуже уважно спостерігали за всім. Було на початку конференції прийнято до колективних членів ФФЧО ще одну організацію (зі Сміли), представники якої вже були серед делегатів («де логіка?» - питання до авторів «дійства» - просто кожен голос був на вагу перемоги). Було, що після обурення залу майбутній голова ФФЧО лише вийшов до трибуни і загальними фразами (політик все ж) спробував сформулювати щось (програма де?). Багато чого було… Так от через реорганізації в 2017 році виникла потреба ще раз все і всіх обрати. І відповідно в опозиції появився шанс. А досвід отримали в 2015 році обидві конкуруючі сторони. Відтак може бути знову боротьба. Тільки тепер з урахуванням того набутого досвіду.
Так от з огляду на все це тепер про виконком ФФУР. Важливим в світлі описаного вище стало хто і за кого голосуватиме на обласній конференції від Уманського району (як і від будь-якого іншого осередку – але ми ж бо про своє). Цікаво, що в попередні рази питання висунення делегатів від ФФУР було суто механічним – особливо ніхто не рвався зайвий раз прокататися за 200 кілометрів (від слова ніхто). Тепер же бажаючі перші озвучили свої наміри моментально, ледь не раніше прийшовших на адресу ФФУР відповідних запитів від ФФЧО. Але саме цікаве, що Виконком пройшов дуже конструктивно і не став ареною з’ясування стосунків. Принаймні перше його засідання з цього питання. Результати майже годинного обговорення я вам і подам тезисно.
1. Делегати Уманського району на конференції мають представляти не власні особисті (чи свого клубу) інтереси. А мають відображати точку зору всієї первинної організації. Тобто вони мають лише ретранслювати точку зору ФФУР. В світлі цього Виконком ФФУР має визначитися з лінією, яку будуть дотримуватися делегати від нашої організації.
2. На Виконкомі ФФУР озвучено ідею, що питання наразі стоїть не про підтримку умовних Іванова, Петрова чи Сидорова (всі ми розуміємо, що кандидатів буде два і хто вони). А про підтримку того, хто запропонує кращу програму, шляхи розвитку обласного футболу. Неприпустима ситуація, яка склалася в 2015 році, коли один з кандидатів на посаду Голови ФФЧО взагалі не переймався такими питаннями як донесення до первинних осередків свої програми і т.п. Виходячи з цього Виконком ФФУР відкритий для виступів будь-кого, хто хоче претендувати на відповідну посаду керівника ФФЧО. Нам цікаво поспілкуватися з цими кандидатами. Послухати чого вони прагнуть, якою вони в майбутньому вбачають ФФЧО (чи їх влаштовує все, що є нараз), з якою «командою» вони йдуть до ФФЧО («свита робить короля» - не я придумав, а в нинішній ФФЧО всі ми розуміємо, що всім керує не обраний Голова організації, в якого вистачає далеко не футбольних клопотів) і т.д. Приїздіть. Ми відкриті для спілкування. Якщо до виборів людина не має часу, бажання чи т.п. спілкуватися з «низами», то чого чекати, коли мине час «обіцянок-цяцянок»?
3. На наступному Виконкомі ФФУР буде сформульовано відкритий лист від нашої організації на адресу кандидатів в керівники ФФЧО. В цьому листі буде сформульовано вимоги, побажання до ФФЧО. Для цього кожен член Виконкому має сформулювати своє бачення і внести відповідні пропозиції. Тут вставлю ремарку. Перед початком сезону 2017 року ФК «УТК» було на адресу ФФЧО надіслано лист з вимогами і пропозиціями. Цей лист був відкрито опублікований в відкритих джерелах. Нічого в тому листі ФК «УТК» не вимагало для себе. І взагалі там логічні питання і пропозиції. Але характерним було те, що всі інші клуби мовчки поспостерігали за всім тим дійством. Ну а сама ФФЧО не удосужилася надати відповідь, хоча лист був написаний від імені футбольного клубу на адресу діючої громадської організації. Не хочу вникати зараз в юридичні питання (чи обов’язана була організація давати письмову відповідь), але з моральної точки зору більш ніж очевидно – обласна організація просто проігнорувала звернення «знизу», демонструючи цілковиту зверхність. Характерно, що перед цьогорічним сезоном ФФЧО навіть не робили вигляду вивчення думок клубів і не збирало їх представників. Виходить, що клуби, команди, футболісти існують для федерації а не навпаки. Викревлена реальність, збочена логіка. Цікаво чи перед конференцією ФФЧО буде так само ігнорувати звернення від тих, для кого вона і має власне працювати.
4. Уманський район в обласному футболі за останні роки змінив свою роль від «провінційного закапелка» до, без зайвої скромності, лідируючого регіону. Лідируючого за кількістю команд в аматорських обласних змаганнях (в 2017-му їх було чотири, а може бути іще більше), за кількістю і якістю збудованих стадіонів (перераховувати?) тощо. То відповідно має змінюватися і ставлення до цього регіону. Споконвіку долю всього обласного, і нашого в тому числі, вирішували черкащани і наближені до них (або такі, хто переїхав до обласного центру при підвищенні у кар’єрі). Не представлений футбол Уманщини ні в керівних органах (віце-президенти, виконком), ні в караючих (КДК той таки). Дивно воно виглядає (тільки не приводьте як аргумент склад Ради, в яку внесли всіх оптом і вона НІЧГО не вирішує). Регіон цілком спроможний стати центром і організатором свого регіонального турніру, який може скласти конкуренцію обласним аматорським змаганням (а ви не знервуйтесь а спокійно проаналізуйте ситуацію) і при цьому не порушувати ніяких законів ні державних ні футбольних. Це може бути турнір не лише за участю команд нашої області. Така думка озвучена була на Виконкомі ФФУР. І вона не маячня. Питання моніторилося. Отож по совісті Уманщина має бути нарешті представлена в керівних органах обласної федерації пропорційно своїй нинішній ролі в обласному футболі.
5. Виконком ФФУР розцінює наближаючуся конференціє як мізерний але шанс покращити щось у нашому футбольному домі, зробити його ще комфортнішим для його мешканців. Для всіх його мешканців а не окремих, особливо привілейованих. Тому Виконком ФФУР відкритий для співпраці з усіма сусідніми первинними організаціями, які хочуть того ж. що і ми. Насамперед, зрозуміло, що мова йшла про федерацію міста Умань. Але я пропоную не залишитися осторонь федерації сусідніх (і не тільки) районів.
Наостанок скажу так. Якщо все всіх влаштовує, то навіть їхати на таку чергову «конференцію» сенсу немає. Якщо ж дійсно добиватися змін, то навіть такими методами як у 2015-му році не вдасться зламати волю людей. Але та воля ще має бути. І зараз по первинних осередках (районах, містах) піде боротьба – ту волю легше придушити на початковій стадії, коли кожен окремо, коли мало де висвітлюється реальний стан справ у первинних федераціях, їх виконкомах.
П.С. Щоб віразу прибрати в опонентів аргумент «Знову той Соболенко!...». Я не збираюся претендувати на роль делегата від ФФУР. Тому що попередня «конференція» в Черкасах відбила бажання в такому приймати участь взагалі. Що там щось зміниться – не вірю!
Але хоч бодай на нашому місцевому рівні все має бути чесно і прозоро – то я за це поборюся.
Тим паче у нас останніми роками до цього звикли.
«Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка»