Віталій Жеребкін: "Ми повинні бути на першому місці. Навіщо тоді ми тренуємося?" |
Написав Максим Гаптар |
Понеділок, 27 лютого 2012, 13:35 |
На "Черкаському спорті" Ви можете побачити ряд публікацій, які представляють команд-учасниць чемпіонату Черкаської області з футболу. Сьогодні ми розпочинаємо нову рубрику, у якій будемо знайомити Вас із провідними футблістами команд Черкащини. Зустрічайте першого нашого героя. Віталій Жеребкін - граючий тренер ФК "Ретро".
У свої 25 років цей футболіст може похвалитися не лише виступами в Україні і за кордоном, але вже і тренерською роботою. Віталій Жеребкин в команді «Ретро» виконує декілька функцій, і всі вони головні. Він і головний воротар команди, і граючий тренер. Напередодні Кубка Ретро і чемпіонату області ми вирішили поспілкуватися з молодим наставником команди.
– Віталію, розкажіть, як почали займатися футболом і як прийшли до цього виду спорту? – Я почав займатися в третьому класі. Тато привів мене на футбол, поставили на ворота і почав стояти. Потім пішов у Київський інтернат, потім в Одеський. Після цього був у «Чорноморці», потім «Поділля», «Дністер», Молдова – Вища ліга.
– Чого досягли у професійному футболі? – Грав у багатьох командах, переважно середняках. Особливих досягнень немає. Грав на область в Одесі, де став чемпіоном Одеської області.
– Як потрапили до «Ретро» і як давно Ви тут? – Я тут із серпня. Я грав в «Дністрі» з Рустамом Качуром, він мій друг і сам він із Черкас. Ми з ним грали в «Дністрі» і у мене був період, що я не мав команди. І він запропонував мені сюди приїхати на якийсь час. Він познайомив мене з Петром Івановичем Ніколенком. Ось так я потрапив сюди.
– Ви зараз в команді граючий тренер. Як можете оцінити це, Вам 25 років, а Ви вже тренер? – Я сам не чекав такої пропозиції. Я приїхав грати, але мені Петро Іванович запропонував, і я вирішив спробувати. Мені було цікаво. У серпні я приїхав, побув у Ватутіно днів зо три, потім тут був турнір і мені Петро Іванович запропонував і я ризикнув. І поки що трішки справляюся.
– Як вважаєте, чи допомагає Вам на тренерській посаді те, що на полі стоїте на воротах? – Так, звичайно. Якби грав у полі, мені здається, не так би було. Тому що я стою на воротах, мені все видно і тому я думаю мені легко бути граючим тренером.
– Віталій Жеребкін тренер, демократ чи тиран? Часто кричите на хлопців? – Ну, не часто. Але інколи доводитися. Я не тиран, і, швидше за все, демократ. Головне дисципліна і порядок. Порядок б'є клас.
– Зараз у Вас йдуть збори. Ви тренуєтеся в багатьох зарубіжних країнах. Як хлопці ставляться до цього. Не зазнаються? Оскільки багато команд не можуть собі цього дозволити. – Ні, не зазнаються. Я дуже хлопцями задоволений, тому що коли ми їдемо за кордон, вони віддаються повністю. На всі 100 відсотків. У Європі ми жодної гри не програли. Збори на вищому рівні, все відмінно. Тому, нічому скаржитися, особливо молодим хлопцям.
– Скоро стартує Кубок Ретро, дуже важливий турнір. Як готуєтеся до нього, і Ви, як тренер, як налаштовуєте хлопців? – Я налаштовуюся лише на перемогу. Перший раз ми братимемо участь в цьому кубку, це цікаво. Тому хочеться виграти. Серйозні команди приїжджають, буде дуже цікаво грати. На турнір приїжджає команда з Молдови, там багато моїх знайомих грає. Я налаштовую хлопців лише на перемогу. Ми повинні перемогти. Для чого тоді ми тренуємося, граємо, їздимо за кордон.
– Через декілька місяців стартуватиме чемпіонат Черкаської області. Що чекаєте від цього турніру і, які у Вас плани на нього? – У нас молода команда. Але все одно, при такому складі і зборах ми маємо бути на першому місці. Головне перше місце і перемога в кубку Черкаської області.
– Наскільки це реально з урахуванням вашого складу? – Я думаю, що до нас приїде ще дві-три люди, і ми підсилимо склад. Після Угорщини до нас приїдуть. Це будуть старші хлопці, їм 25-26 років, це футболісти які пограли за майстрів. Моя думка, що комплектація на цьому вже закінчиться. Мінімум в трійці ми маємо бути.
– Зараз, що Вам більше подобається: грати у футбол чи тренувати? – Хочеться ще пограти, звичайно. Для воротаря 25 років це ніщо. Тренерська кар'єра ще почекає. Поки я приношу користь цій команді я радий. Хочу приносити користь і як футболіст.
|