Гравці «Черкаських Мавп» Террі Сміт та Антон Білоус поспілкувалися з черкаськими журналістами.

Причому хлопці запросили представників ЗМІ до чаювання. Пригощав цього вечора нас партнер клубу – ресторан «Государь». Таким чином, гравці нашого клубу провели відкриту і навіть по-домашньому відверту прес-конференцію. Говорили переважно на баскетбольну тематику. Перше, що здивувало Террі на зустрічі, – це присутність відразу двох каналів, він довго не міг повірити у те, що в трьохсоттисячних Черкасах їх саме два. Білоусу здається таки вдалося його переконати.

   Після написів на мікрофонах Террі почав розглядати самовар, який слугував декором під час чаювання. 

    «Цікава штука, – говорить Террі. – Але своїм запитанням про нього мене ви не здивували. Мені Антон уже розказав: це ж, типу, чай робити за українською, ой, ні…російською традицією».

    Одне з перших запитань від черкаських журналістів було пов’язане з тим, що його найбільше вразило у новому місті. Террі без вагань відповів – пляж.

    «Я дуже люблю море, перед тим, як приїхати в Україну, розглядав карту і бачив, що Черкаси розташовані по центру цієї держави. Уявіть собі моє здивування, коли одне з перших тренувань команди було призначено на пляжі. Я їм кажу: який же пляж у вас? Хіба тут він може бути? А вони сміються наді мною».

–Террі, скажи, як ти проводиш вільний час у Черкасах?

–Коли я приїхав до Черкас, у мене його взагалі не було. Просто я прийшов у магазин і купив гру «GTA». Я кілька місяців, як причарований, не міг від неї відірватися. У мене було три заняття: сон, тренування і «GTA» (сміється), – причому останньому я приділяв ледь не найбільше уваги. Зараз, на щастя, відлягло, з’явився час на магазини, нещодавно в одному з них зробив невеличкий шопінг – купив куртку. Інколи з товаришами по команді відвідуємо нічні клуби. Це нечасто трапляється, кілька разів було, у дні виграшу. 

–Ти якісь фрази вже вивчив російською чи українською?

–Я б цього не робив, напевне, якби в Україні більше людей спілкувалися англійською, а так доводиться, просто задля того, щоб поїсти. Знаю небагато, окрім «привіт», «як справи», ці фрази пов’язані з їжею, типу, «можна солянку», «вода без газу» і, напевне, все, бо коли ти сам, то можна і голодним залишитися без цих фраз (сміється).

–До речі, зараз ти смакуєш солодкими стравами (Террі якраз взявся за млинець), а взагалі, що тобі до вподоби з української кухні?

–Я дуже люблю борщ, це класна страва, вона мені відразу сподобалася і зараз постійно входить до мого раціону.

–Террі, нам відомо, що ти забобонний гравець. Розкажи про свої ритуали?

–Так, у мене вистачає забобонів. У день матчу, частіше за все, дивлюсь нарізки своїх улюблених гравців НБА чи нарізку кращих епізодів Євроліги. За кілька годин до матчу я завжди дзвоню до мами, вона читає по телефону молитву, це відбувається з того часу, як я став професійним гравцем. Коли звучить гімн України, я цю молитву читаю про себе. А коли виходжу на майданчик, я двічі перехрещуюсь і стукаю себе в груди. Справа в тому, що два роки тому помер мій друг, і таким чином я висловлюю спогади про нього.

   Не залишили без питань журналісти і Антона Білоуса. Вихованець черкаського баскетболу за чаюванням очікувано отримав кілька запитань про своє дозвілля.

–Антоне, Террі говорив про клуби. Ти їх відвідуєш?

–Ні, не скажу, що це табу, але ми не ходимо з хлопцями у клуби, всьому свій час.

–Ти вільно спілкуєшся англійською (деякі питання Террі перекладав саме Антон). Наскільки баскетбол вплинув на це?

–Якщо мається на увазі спілкування з іноземцями, то не думаю, що це було ключовим фактором. Відсотків 80 мені дала черкаська гімназія №1. Зараз я також навчаюся на романо-германській філології і там підтримую свій рівень. А от щодо розмовного сленгу, то легіонери, звісно, допомагають.

–Як поєднуєш навчання та баскетбол?

–Насправді, важкувато. Доводиться постійно оформлювати індивідуальний графік в університеті, не все встигаю. Викладачі знають, що я граю, але баскетбол – це одне, а навчання – інше. Хтось допомагає, зважаючи на це, інших викладачів це взагалі не влаштовує, тому доводиться постійно бігати між тренуваннями і університетом.

   У кінці зустрічі баскетболісти зробили невеличку автограф-сесію з журналістами та колоритними офіціантами «Государя».

   За словами Сміта, таких прес-конференцій у нього ще не було. Зустріч вийшла доволі теплою, американець навіть запросив журналістів на свій День народження, який він святкуватиме через кілька днів.

   «Я не збираюся їхати додому, графік ігор доволі щільний, тому планую влаштувати вечірку тут – в Черкасах. Хотів би і вас бачити на ній, – говорить Террі журналістам, – приходьте, думаю, буде весело. До речі, і цей пиріг, – показує пальцем на один із кулінарних витворів «Государя», – треба прихопити – смачненький такий!».