Із баскетболом у серці. Для них це скоріше життєве кредо, ніж звичайна характеристика. Вболівальники клубу «Черкаські Мавпи» давно славляться своєю відданістю команді. Поза очі їх називають справжньою баскетбольною сім’єю.
Цьогоріч фан-сектору «Черкаських Мавп» виповнюється 8-ім років. Напередодні вболівальники вирішили розповісти, що ж для них значить улюблена команда.
«Для мене «Мавпи» – приклад для наслідування»
Кімната 8-річного Максима Липівського прикрашена плакатами улюбленої команди. Незважаючи на юний вік, хлопчик ось уже третій рік вболіває за «Черкаські Мавпи». Прапорці, плакати та шарфи із символікою клубу маленький вболівальник зберігає в окремій шафці. Зізнається: у цьому сезоні не пропустив жодної гри.
«Якщо в мене не виходить піти з батьками на гру, то я завжди дивлюся матч на домашньому комп’ютері. Проте більше подобається вболівати вживу, адже тоді можна краще розгледіти гравців та сфотографуватися з ними після гри», – ділиться 8-річний Максим Липівський, вболівальник «Черкаських Мавп».
У майбутньому юний вболівальник планує поповнити черкаський фан-сектор «Черкаських Мавп». Запевняє: вже почав писати нові заклики та навіть вчиться грати на барабані. Хлопчик переконаний, що підтримка вболівальників допомагає гравцям зосередитися у скрутні хвилини. Така любов до баскетболу 8-річного Максима тішить і його маму Галину Липівську. Дівчина переконана: любов до баскетболу, зокрема до «Черкаських Мавп», змушує сина рівнятися на спортсменів.
«Мене радує, що кумири мого сина – це спортсмени. Адже це здорові люди, тому те, що мій син прагне бути на них схожим і вже зараз слідкує за своїм здоров’ям та займається спортом, робить це захоплення корисним», – говорить Галина Липівська, мама юного вболівальника.
«Черкаські Мапи» – невід’ємна частина нашої родини»
Натомість для родини Лихолай «Черкаські Мавпи» – це невід’ємна частина їхнього сімейного життя. Любов до баскетболу родині прищепив чоловік – Віктор. Менеджер, рок-музикант, сім’янин та затятий вболівальник – він поєднав у собі все. Його знайомство з «Черкаськими Мавпами» почалося у далекому 2005-му році. Тоді Віктор Лихолай був запеклим футбольним вболівальником. Проте все змінилося, коли одного разу співробітник запросив його на гру тоді ще нової баскетбольної команди «Черкаські Мавпи».
«Коли вперше потрапив на гру, то мене вразив не лише баскетбол, але й люди на трибунах. Очі в них горіли. У кого менше, у кого більше, але горіли у всіх. Я отримав задоволення від гри і з того часу почав відвідувати матчі»,– пригадує Віктор Лихолай, вболівальник «Черкаських Мавп».
Захоплення футболом швидко витіснив баскетбол. З часом звичайна цікавість до команди «Черкаські Мавпи» переросла у справжню спортивну любов. Чоловік почав вболівати за баскетбольний клуб та відвідувати ігри регулярно. Так тривало протягом року.
«Проте з часом я зрозумів, що мій спосіб вболівання почав заважати іншим людям. Я був наскільки емоційним, що часто щось вигукував суддям або ж гравцям. Людей це трохи дратувало. Тоді я зрозумів, що я хочу бути в фан-секторі, де люди вболівають так же гучно та емоційно, як я»,– додає Віктор.
Тоді в житті Віктора з’явився один із засновників фан-сектору «Черкаські Мавпи» Олексій Дубовий. Хлопець знайшов його в соціальних мережах та написав, що хоче вболівати з іншими. Олексій привітно відгукнувся на прохання Віктора та одразу ж запросив його долучитися до фан-клубу «Черкаські Мавпи».
«Коли я вперше опинився у фан-секторі, то я зрозумів, що знаходжуся на своєму місті. Адже та енергетика, той запал, який там панує, не порівняти ні з чим. Можливо поза баскетбольним майданчиком ми всі абсолютно різні та чужі, але тут – ми зливаємося в одне ціле, ми одна родина», – пригадує Віктор Лихолай.
Ось так «Мавпи» стали невід’ємною частиною життя Віктора. Тепер хлопець поєднував кар’єру менеджера, рок-музиканта, сім’янина та вболівальника. Кожен виступ улюбленої команди став для нього справжнім святом. Поділитися своїм захопленням чоловік вирішив із родиною. Тому почав брати на матчі улюбленої команди дружину, доньку та сина.
«Звісно, спочатку частіше бувала донька, бо вона старша. Але тепер затятий вболівальник – син. Його любов до баскетболу у такому юному віці дивує. Мабуть, вона йому на генетичному рівні передалася. У нього навіть гра улюблена закидати м’яча до корзини. Може грати в неї годинами. Поступово і дружина перейнялася баскетболом. «Черкаські Мавпи» стали для неї такими ж рідними, як і мені. І я дуже радий, що дружина, співробітники та одногрупники завжди ставляться із розумінням до мого захоплення «Мавпами». Адже часто доводиться їздити на виїзні ігри, а без розуміння оточуючих цього б не було»,– пригадує Віктор Лихолай, вболівальник «Черкаських Мавп».
До того ж, чоловік спромігся поєднати родину, улюблену гру та музику. Свою команду Віктор Лихолай підтримує не лише вигуками, але й вибиванням на барабані. Саме його музична підтримка часто змушувала зал вибухати емоціями, гравців забивати трьох очкові.
«Навіть в переписці в соціальній мережі Вінсент Хантер неодноразово наголошував, що часто вибивання на барабані неабияк заводить самих гравців. Тому дуже приємно, що мені хоч частково але вдається поєднувати улюблену гру із музикою та допомагати команді»,– додає Віктор Лихолай.
«Черкаські Мавпи» – частина мого життя»
Натомість, Олексій Дубовий (відомий ще як Мандр) про команду «Черкаські Мавпи» дізнався зовсім випадково. Про існування команди йому розповів колишній шкільний завуч Володимир Гриценко, який нині є очільником баскетбольного клубу. Той запросив хлопця відвідати матч і Олексій без вагань погодився, адже на той час «Черкаські Мавпи» - були справжнім ноу-хау для Черкас.
«За баскетбольний клуб вболіваю з 2005-го року. Коли Володимир Гриценко запросив на гру, то пішов просто з цікавості подивитися, а що ж там за «Мавпи». Проте не очікував, що ця гра мене аж так захопить. Завжди любив баскетбол, слідкував за чемпіонатом НБА, а тут свій чемпіонат та ще й команда. З того часу я стараюся не пропускати ігор та підтримувати улюблений клуб», – ділиться Олексій Дубовий, один із засновників фан-клубу «Черкаські Мавпи».
Відтоді Олексій не уявляв свого життя без баскетболу. Підтримував улюблену команду не лише на домашніх іграх, але й виїзних. Поступово навколо чоловіка почали об’єднуватися такі ж «закохані» у баскетбол та «Черкаські Мавпи» містяни.
«Звичайно, дуже подобається цей вид спорту і коли з’явилася команда у Черкасах, то почав відвідувати, тому що дуже динамічна гра. Дуже багато яскравих моментів завжди, емоції вирують. Особисто для мене ця гра цікавіша ніж волейбол чи футбол», – говорить Олексій Дубовий.
Із того часу Олексій Дубовий став обличчям фан-сектору, яке завжди привітно зустрічає всіх відвідувачів матчів та радий новачкам-вболівальникам. До того ж, чоловік запевняє: баскетбол – це не лише динамічна гра, це гра пізнавальна. Адже за рік вдається відвідати не лише міста України, але й побувати за кордоном. Тому, за 8-ім років уболівальницької діяльності, Олексій Дубовий обзавівся друзями у різних куточках країни та світу.
«Будучи студентом було значно легше знайти час для того аби відвідати виїзну гру. Але зараз радує те, що керівництво ставиться із розумінням до цього і завжди можна знайти час аби відвідати матч улюбленої команди в іншому місті. У нас на фан-секторі об’єднані люди різних вікових категорій, професій, соціальних статусів та можливостей. Ця гра дійсно поєднує. Дуже багато друзів з’явилося не лише в Черкасах та в Україні, але й в Москві, Ростові, Казані, Литві. У нас дуже дружня атмосфера», – запевняє Олексій.
За словами Олексія Дубового, черкасці регулярно долучаються до різноманітних фан-зустрічей. Загалом, починаючи із 2005-го року, відбулося понад п’ять «фан-зльотів» вболівальників не лише з України, але й з інших країн, три з яких пройшли в Україні. У 2005-му році зустріч фанів відбулася у Южному (Одеса), 2006-му – у Казані, у 2007-му році в Черкасах і останній «зліт» відбувся знову в Южному. Сьогодні черкаські вболівальники готуються до чергової гри улюбленої команди. Цього разу «Черкаські Мавпи» гратимуть в Запоріжжі проти місцевого «ФЕРРО-ЗНТУ». Хоча поїздка і скасувалася через погодні умови, проте вболівальники налаштовані підтримувати команду в режимі он-лайн.
«Звичайно налаштовані позитивно. Це дуже важлива гра для нашої команди. У нас вже був список із 48-ми осіб, фактично автобус забитий, але дуже багато людей телефонували і питали чи є вільні місця але, нажаль, немає. Багато хто приїде сам на поїзді або іншим рейсовим автобусом. Підтримка буде дуже гучною та активною. Ніяка погода не стане нам на заваді», – говорить Олексій Дубовий.
Щодо гравців команди, то Олексій запевняє, що із вболівальниками баскетболісти спілкуються із задоволенням, адже розуміють, що це невід’ємна складова їхнього успіху. Адже без підтримки вболівальників перемагати набагато важче. Тому завжди із задоволенням переписуються з ними у соціальних мережах та обмінюються враженнями після матчів.
«Спілкуємося у повсякденному житті. Часто зустрічаємося в місті з гравцями, дуже привітно завжди ставляться до нас. Можна поспілкуватися. Іноді, звичайно, існують мовні бар’єри. Але те, що нас об’єднує гра та командний патріотизм, дозволяє завжди знайти спільну мову та порозумітися», – додає Олексій.
«Історія нашого кохання почалася з «Черкаських Мавп»
 Історія цієї пари надзвичайно романтична та щільно пов’язана із баскетболом. Черкащанка Юлія Яровенко вболіває за «Черкаські Мавпи» вже третій рік поспіль. Дівчина регулярно відвідує матчі команди та слідкує за прогресом гравців. Натомість Олександр Дубій про баскетбол чув хіба що у вечірньому випуску спортивних новин. Хлопець був затятим футбольним вболівальником. Проте все змінилося минулої осені.
«Я тоді працював на таксі, підробляв скоріше, і віз друга до палацу спорту «Будівельник». Коли ми під’їхали до центрального входу, то вийшли з машини потеревенити, адже до гри лишалося ще хвилин 10-15. Тоді я побачив Юлю. Мене ніби перемкнуло. Вона йшла у шарфі із символікою «Черкаських Мавп» із подругою і гучно сміялася. Тоді я твердо вирішив, що не можу пропустити цю гру і цю дівчину», – пригадує Олександр Дубій, вболівальник.
Зачарований дівчиною Олександр всю гру стежив не за баскетболістами, а за Юлею. Опісля таки наважився підійти та познайомитися. Юля запитала Олександра, чи часто він відвідує ігри черкаської команди, на що хлопець відповів не задумуючись: «Не пропустив жодної».
«Оцей вогонь в очах… Тоді я думала, що цей вогонь у ньому запалює гра. Тимпаче, що він сказав, що не пропустив жодного матчу. Я подумала, нарешті знайшла такого ж прихильника баскетболу, як і я. Ми обмінялися номерами і домовилися піти на наступну гру разом», – ділиться Юлія Яровенко, вболівальниця.
Аби підготуватися до наступної гри, хлопець перечитав всі можливі публікації у ЗМІ про виступи «Черкаських Мавп», щоб якомога більше знати про цю команду та ще раз здивувати Юлю своїм баскетбольним запалом.
«Із того часу ми почали ходити на ігри улюбленої команди разом. Проте я почав ловити себе на тому, що закохуюся не лише в Юлю, але й в баскетбол. Я почав по справжньому перейматися успіхами та невдачами «Мавп» та став справжнім вболівальником», – додає Олександр.
Із того часу Юлія та Олександр стали нерозлучними. Обидва переконані – знайшли одне одного завдяки «Черкаським Мавпам». Закохані вже другий рік разом, регулярно відвідують матчі улюбленої команди та вірять, що саме підтримка вболівальників надихає команду на перемоги. |