Цього літа виповниться рік з часу коли Сергій Тищенко очолив федерації боксу Черкаської області.
За основу розвитку цей функціонер взяв модель яку до цього використовував у Монастерищі. «Черкаський спорт» поговорив із Тищенком про перші кроки на посаді очільника обласної федерації та перспективи черкаського боксу. Опублікувати інтерв’ю вирішили саме у сьогоднішній боксерський день (сьогодні відбувся бій століття Майвезер – Пакьяо).
Сергію, Ви впеше даєте інтер’ю «Черкаському спорту», пригадайте взагалі чому взялися очолити обласну федерацію боксу?
Головне – це любов до боксу та спорту загалом. Причому у моєму житті був прекрасний приклад – мій тренер з боксу, у якого я займався в Чернігові, коли навчався в університеті. На той час він був заможною людиною і фактично постійно допомагав самостійно боксу. Тоді, як і зараз не було державного фінансування, але ми були забезпечені за останнім рівнем, у нас було нове обладнання, новісінькі перчатки і так далі. Приємно було займатися, я завжди говорю що той тренер – Костючак Михайло Вадимович був моїм натхненником. Я мріяв, що я так само колись буду допомагати боксу і свого часу зорганізую турнір та запрошу його головним суддею, я вже двічі на Черкащині реалізовував свою маленьку мрію. Зрозуміло, що бути головою федерації це велика відповідальність та витрати. Ще коли я починав розвивати бокс у Монастерищі мої друзі часто говорили навіщо це мені, я парирую їм «Якщо не ми то ніхто цього не зробить!».
Останнім часом бокс для Черкащини став ледь не основним видом спорту. Варто подивитися лише на результати, у нас два претенденти на поїздку на найближчі Олімпійські ігри – це Мальована та Прудкий, на вашу думку зараз підйом боксу в регіоні?
Результати дійсно дуже високі, але все це ще й на фоні парадоксальної ситуації, наші спортсмени фактично не забезпечені державною підтримкою, як і більшість українських боксерів. Справа в тому, що фінансування виділяється лише на участь у чемпіонатах Світу та Європи і при цьому фінансуються лише перші номери своєї вагової категорії. Важко уявити що робити боксерам у проміжку між цими турнірами, як тримати чи підвищувати свій рівень. Зараз ми опинилися у ситуації коли спортсмени банально не можуть поїхати на хороші міжнародні старти. Тому у мене була розмова з провідним нашим тренером Андрієм Мальованим проте, що реально перспективні спортсмени мають бути підтримані обласною федерацією боксу, а кошти на їх поїздки шукатиму уже я. Зараз Марина та Олег це прекрасний приклад для молоді, яка розуміє, що якщо прогресуватиме, якщо показуватиме високі результати то матимуть і підтримку. Приміром нещодавно Мальована з’їздила на дуже продуктивний збір в Ірландію. Сподіваюся, що у Ріо на Олімпійські ігри поїде хтось із наших спортсменів, було б здорово, аби поїхав і Прудкий, і Мальована.
Окрім Мальованої та Прудкого хто ще з наших боксерів близькі до топ рівня?
Поки що окрім них у нас немає потенційних олімпійців, хоча є перспективні спортсмени. Я був приємно вражений останнім чемпіонатом області серед дорослих. Я часто відвідую боксерські вечори компанії «K2», бої Українських Отаманів, але такого задоволення, я вже давно не отримував. На обласному ринзі були прекрасні бої з хорошим характером і технікою. Після цього турніру я сказав, що наступної осені ми зорганізуємо чемпіонат на абсолютно новому високому рівні, з хорошим промо та елементами справжнього шоу, рівень наших боксерів це дозволяє. Будемо намагатися підняти рівень, популяризувати бокс. Приміром у Монастерищі ми свого часу організовували кілька зустрічей з відомими боксерами. Приїздив Берінчик, Бурсак, було помітно, як у дітей очі горіли.
Ви майже рік головуєте обласною федерацією, уже знаєте стан речей, хтось окрім вас готовий вкладати свої кошти у бокс?
Готовий…. Але часто ця готовність завершується на тому етапі коли потрібно витягнути і вкласти свої гроші. Зараз я фінансую абсолютно всі витрати, мені хочеться вивести федерацію на досить високий рівень, аби було зрозуміло, що є серйозний осередок в області, є президент є підтримка, є увага. Ми зараз опікуємося спортом справжніх чоловіків і ми маємо об’єднувати людей навколо однієї ідеї та мети. Яскравий приклад був нещодавній виїзд на протистояння Українських отаманів де боксував наш Олег Прудкий. Був організований окремий автобус, туди поїхали справжні однодумці, ми відчули що маємо свій боксерський колектив. Зараз у нас є прекрасні тренери Піскун, Петриченко, Мальований, Зубов і так далі – це справжні фанати, у нас є хороші судді, які працюють у боксі не заради наживи чи грошей, а задля улюбленої справи. З ними про бокс можна говорити годинами та багато чого робити на благо нашому виду спороту. Я один з таких, хочу аби про бокс чули і знали, що в області щось задля цього робиться.
Вболівальником якого боксера персонально Ви є?
Я відповім по іншому, хто мене захоплює. В Україні безліч талановитих боксерів, але не всі можуть до себе прикути. На нещодавній бій Олександра Усика квитки закінчилися до бою. Правда там далеко не всі справжні любителі боксу, починаючи від народних депутатів і завершуючи пердставниками генпрокуратури. Всі ходять на Усика, не від того що всі люблять чи підтримують бокс, а для того щоб попіаритись. Тобто Усик це не просто боксер, а елемент важливого патріотичного шоу, де у перших рядах збираються відомі співаки, політики та функціонери. Він став патріотичним боксером на якого ходять. У нього прекрасна харизма, яка не притаманна багатьом сильним спортсменам. Наприклад Василь Ломаченко – це ще талановитіший спортсмен, але харизми у нього не вистачить для того аби навколо себе зробити грандіозне шоу.
