У палаці спорту "Будівельник" розіграли Суперкубок з волейболу серед жіночих та чрловічих команд
Велике свято українського клубного волейболу під назвою «Суперкубок України» справді вийшло таким. Переповнені трибуни черкаського «Палацу спорту «Будивельник», гаряча підтримка усіх команд з боку груп уболівальників, які спеціально приїхали автобусами, безкомпромісна боротьба і, зрештою, чудові пам’ятні призи, які отримали наприкінці всі головні герої цього грандіозного дійства… Здається, дещо вражений усім цим був навіть спеціальний гість – голова Європейської Конфедерації волейболу Александар Боричич, чий візит до України і, зокрема, до Черкас, став справжньою «родзинкою» програми.
Можливо, шанувальники волейболу лишилися дещо розчарованими тим, що жіночий та особливо чоловічий поєдинки завершилися досить швидко і п’ятисетової інтриги не сталося, але насправді яскравих моментів (незважаючи на достатню кількість помилок – проте ж у кубкових матчах хвилювання та емоції зазвичай зашкалюють!) в обох протистояннях було чимало. Так що, в цілому, суперкубкові баталії вийшли на «ура», а що перемоги в підсумку дісталися тим, хто сьогодні вкомплектований та підготовлений дещо краще – то це й закономірно…
ХІМІК (Южне) – ГАЛИЧАНКА-ТНЕУ-ГАДЗ (Тернопіль) - 3:1(25:19, 19:25, 25:15, 25:14)
Перші два сети вийшли напрочуд впертими та видовищними. Більшість ігрового часу рахунок на табло був рівним, але в кінцівках партій перевага однієї команди над іншою ставала відчутною. Спочатку – на користь «Хіміка», потім – на користь «Галичанки».
Однак у третьому сеті южненські волейболістки, здається, добряче розлючені на самих себе на слабохарактерність у попередній партії, нарешті зібралися і заграли у настільки потужний волейбол, що у суперниць, кілька з яких, до речі, ледь-ледь очуняли після хвороб, а досвідченіша Олена Туркула через недоліковану травму на майданчику так і не з’явилася, шансів не залишилося.
Надалі підопічні Андрія Романовича впевнено контролювали хід подій на майданчику, дозволяючи опоненткам лише локальні вдалі дії. За такого сценарію вони без особливих труднощів довели матч до перемоги, таким чином, вигравши почесний трофей вдруге поспіль. Залишається лише назвати кращих серед кращих у цьому жіночому протистоянні…
- («Хімік»)
Краща зв’язуюча: Олена НАПАЛКОВА («Хімік»)
Краща догравальниця: Єкатерина ДУДНИК («Хімік»)
Краща діагональна: Юлія МИКИТЮК («Хімік»)
Кращі блокуючі: Дар'я ДРОЗД («Хімік»), Оксана МАДЗАР («Галичанка-ТНЕУ-ГАДЗ»)
Краща ліберо: Тетяна РОТАР («Галичанка-ТНЕУ-ГАДЗ»)
ЛОКОМОТИВ (Харків) – БАРКОМ-КАЖАНИ (Львів) - 3:0(25:17, 25:17, 25:19)
Хоч як дивно, але гра підопічних Угіса Крастіньша вийшла зовсім не такою, на яку слід було очікувати. Можливо, львів’яни елементарно «перегоріли» емоційно, та все ж технічних і тактичних помилок, пробачте за тавтологію, припустилися неприпустимо забагато. По-перше, харківський блок став для них справжнім жахом. По-друге, більшість подач «кажани» чомусь виконували такими собі повільними «парашутиками», тож суперникам дуже легко було організувати надійний прийом і атакуючі комбінації. Саме це й дозволило Максиму Дрозду та Олегу Плотницькому вколотити суперникам по десятку невідпорних «гвіздків». У свою ж чергу, підопічні Ігора Зяблицева подавали настільки потужно, що без особливих складнощів вибивали опонентів із прийому.
У підсумку «Локомотив» упорався із своїм завданням лише в трьох партіях і, таким чином, узяв переконливий реванш за поразку «Баркому-Кажани» у Суперкубку минулого року.
Кращими ж виконавцями організатори визначили наступних гравців:
MVP Суперкубка України-2017: Максим ДРОЗД («Локомотив»)
Кращий зв’язуючий: Владислав ДІДЕНКО («Барком-Кажани»)
Кращий догравальник: Олег ПЛОТНИЦЬКИЙ («Локомотив»)
Кращий діагональний: Юрій ТОМИН («Локомотив»)
Кращі блокуючі: Юрій ПАЛАСЮК («Барком-Кажани»), Максим ДРОЗД («Локомотив»)
Кращий ліберо: Денис ФОМИН («Локомотив»)
Отримати почесні призи з рук президента ЄКВ Александара Боричича тріумфаторам було надзвичайно приємно.
www.fvu.in.ua